142 з 294 зареєстрованих в Україні політичних партій прийняли рішення про участь їхніх місцевих організацій у місцевих виборах, а до офіційної реєстрації кандидатів 51 партія вже почала роботу з виборцями.
Широкого розповсюдження набула практика надання виборцям товарів та послуг, впровадження інфраструктурних та соціальних, благодійних проектів з боку потенційних кандидатів та місцевих осередків партій, що порушує принцип рівних можливостей для кандидатів.
Викликають занепокоєння окремі факти обмеження доступу представникам ЗМІ на конференції місцевих організацій політичних партій «Опозиційного блоку», «Нашого краю», «Свободи» та незаконне позбавлення права журналісту бути присутнім на засіданні Дніпропетровського міськвиборчкому із залученням невідомих озброєних осіб.
За даними ОПОРИ, станом на 27 вересня 51 політична партія в регіонах України розпочали роботу із виборцями із різною інтенсивністю. Загальнонаціональні кампанії (активність більш ніж 5 регіонах), пов’язані із участю їх місцевих осередків у місцевих виборах, розпочали 11 політичних партій, ще 40 політичних партій проводили свою активність у 1-5 регіонах України.
Ольга Айвазовська, координатор парламентських і виборчих програм ОПОРИ, зауважила: «Як і на місцевих виборах 2010 року, надзвичайно широкого розповсюдження набула практика надання виборцям товарів та послуг, впровадження інфраструктурних та соціальних, благодійних проектів з боку потенційних кандидатів та місцевих осередків політичних партій, які ще офіційно не набули статусу суб’єктів виборчого процесу (поширені випадки у Києві, Київщині, Одесі, Вінниччині, Черкащині та ін. регіонах). Після офіційної реєстрації кандидатів аналогічна діяльність могла би трактуватися як підкуп виборців і мати наслідком кримінальне покарання».
Олександр Клюжев, аналітик Громадянської мережі ОПОРА, відмітив: «Спостерігачів фіксується зростання активності посадових осіб органів місцевого самоврядування та депутатів чинних місцевих рад щодо реалізації соціальних та інфраструктурних проектів, що прямо чи опосередковано пов’язується із виборчим процесом, серед представників усіх парламентських політичних партій, а також значної частини непарламентських політичних сил». Серед прикладів експерт навів:
- використання депутатами Київської міської ради коштів місцевого бюджету, передбачених для виконання доручень виборців у 2015 році (відповідною міською програмою передбачено 500 тис. грн. на виконання доручень виборців кожним депутатом міської ради);
- у Кривому Розі у контексті місцевих інфраструктурних проектів активно висвітлюється діяльність міського голови Юрія Вілкула;
- інфраструктурні проекти міської ради Одеси висвітлюється у контексті діяльності партії «Довіряй ділам», висуванцем якої на виборах міського голови балотується чинний мер Геннадій Труханов;
- місцевий проект «Миколаївський двір», який фінансується за рахунок бюджетних коштів, став приводом для іміджевої активності міського голови, кандидата на відповідну посаду від партії «Наш край» Юрія Гранатурова.
Наразі зафіксовано наступні особливості висування партіями і реєстрації кандидатів у депутати до місцевих рад:
- часткове недотримання норми Закону «Про місцеві вибори» про «гендерну квоту» не менше 30 відсотків осіб 1 статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах (частина 3 статті 4 Закону України «Про місцеві вибори»);
- окремі випадки обмеження доступу представникам ЗМІ на конференції місцевих організацій політичних партій (інциденти зафіксовано на зборах (конференціях) політичної партії «Опозиційний Блок» (Волинська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька, Житомирська, Хмельницька області), партії «Наш край» на Миколаївщині, партії ВО «Свобода» у Тернопільській області;
- одиничні випадки відмови в реєстрації списків кандидатів:
- партії «Наш край» на виборах до Запорізької обласної ради (28 вересня);
- партії «Опозиційний блок» до Бердянської міської ради (28 вересня);
- 12 кандидатам Партії вільних демократів до Черкаської міської ради (27 вересня).
Випадки аномального відхилення кількості виборців в територіальних округах набули системного прояву через недостатню врегульованість норм законодавства та неможливість забезпечити належний контроль з боку ЦВК. Як наслідок, близько половини територіальних виборчих округів утворених для виборів депутатів обласних рад мають більш ніж 15% відхилення від середньої кількості виборців в окрузі (допустиме за рекомендаціями Венеціанської комісії). На виборах до районних рад кількість таких аномальних округів сягає 2/3. Подекуди максимальне відхилення в кількості виборців в територіальних округах в межах багатомандатного округу сягає 790% для районних рад і 240% для обласних. В такий спосіб комісії допустили порушення принципу рівноправності голосів виборців.
Ольга Айвазовська, ОПОРА
