Нагородили достойних. В Ічні урочисто вручили почесні премії Степана Васильченка та Василя Чумака.
Ічнянці знову вразили. Дивовижно, як вдається невеличкому райцентру на Чернігівщині влаштовувати такі цікаві, душевні, зворушливі літературно-мистецькі свята, які навіть у столичному Києві зараз рідко побачиш, та й то за участю... наших земляків-ічнянців, як от чудовий виступ у Національній спілці письменників України Ічнянського районного об’єднання літераторів «Криниця», котрий досі самі ж колеги-кияни всім у приклад ставлять – от як потрібно творчі зустрічі організовувати! Воістину провінція – все-таки явище не стільки територіальне, скільки духовне. Недалеким провінціалом і в Києві можна бути, і в Парижі... А Ічня в своєму культурному розвитку – справжня оаза талантів, духовності, патріотизму та національної самосвідомості! Тут, завдяки щедрим меценатам буквально розквітає книговидання, і які імпрези постійно проходять!
До Ічні з радістю приїздять із Києва Герой України, Шевченківський лауреат, класик сучасної літератури Юрій Мушкетик, літературознавець, директор Інституту літератури Національної Академії наук України, академік Микола Жулинський, знаний поет, Шевченківський лауреат Микола Горлач, поет та перекладач Станіслав Шевченко, громадський діяч, заступник голови «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівник Ічнянського відділення Микола Вощевський та член Національної спілки письменників України Віталій Шевченко, добре знаний своєю державотворчою та подвижницькою видавничою діяльністю (а його син Андрій, політик, журналіст та дипломат, нині – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді).
В Ічні гідно вшановують пам’ять видатних земляків – прозаїка Степана Васильченка і поета-лірика Василя Чумака, що народилися й тривалий час мешкали і творили тут, на цій чудовій придеснянській землі.
Номінантів на здобуття премій висувають державні установи, заклади культури та освіти, творчі спілки тощо. Кандидатами на премію можуть бути громадяни України та інших держав за високохудожні прозові та віршовані твори, літературно-мистецькі та наукові дослідження, пов’язані з життям і творчістю С. Васильченка та В.Чумака, переклади їх творів на іноземні мови, які оприлюднені і мають загальне визнання.
Тож нині лауреатом престижної премії імені Степана Васильченка став відомий український письменник, заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда», президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба – за книжку прози і публіцистики «Троянці» та казкову, пригодницьку трилогію (три романи) про Кракатунчика «Душа на обличчі», а також – організацію перекладів творів Степана Васильченка мовами світу. Оскільки «Деснянській правді» днями виповнилося 180 років, то учасники свята від душі вітали заступника головного редактора улюбленої газети, яку в Ічні щиро шанують і залюбки читають. А Сергій Дзюба розповів захоплюючі історії зі свого журналістського життя, зустрічі та спілкування з цікавими особистостями. Неабиякий інтерес викликали і його бувальщини з дивовижних мандрів країнами Європи та Азії. Завершився цей хвилюючий виступ проникливою поезією Сергія Дзюби, котрий усі свої книги присвячує коханій дружині Тетяні.
Лауреатом літературно-мистецької премії імені Василя Чумака став 80-літній поет-гуморист, «криничанин» Михайло Свинчак – за збірку віршів «Назустріч вітру». Цікава книжка складається з чотирьох розділів: «Солодко аж гірко», «Гумор та сатира», «Пародії» та «Ліричний мотив». У кожному розділі є гарні і задушевні вірші. Автор випромінює любов до людини, природи, отчої землі. Бо відомо, що без таких якостей неможлива справжня поетична творчість. Вроджений талант поета, духовну енергію та душевні переживання він спрямовує для написання ліричних поезій. Автор народився та виріс у селянській родині, й у нього назавжди залишилися селянські гени, про що він із таким гірким болем говорить у своєму вірші «Реквієм»:
Не впізнати нізащо моє рідне село!
Було кращим із кращих,
Та у прірву згуло.
На суспільнім подвір’ї –
Ні живої душі,
«Килимочком» суцільним
Розрослись спориші…
Аморальні істоти
Розібрали дахи,
Нові слуги народні
Роблять нові гріхи.
Сюжети для віршів автор черпає з життя, а оскільки має загострене відчуття справедливості, – щиро та об’єктивно відгукується на різні події нашого сьогодення. Свою моральну позицію висловлює у вірші «Мій голос»:
Уже побували в обіцянім раї,
І мед черепками пили досхочу.
Ідіть голосуйте! Та хто ж його знає,
Хто зробить хоч крихту добра орачу.
Чадить цибулина на краплі олії,
Картопля своє щось бурчить у горшку…
Назавтра піду вибирати Месію,
Свій голос віддам за кота у мішку.
Михайло Свинчак – ще й майстер коротких віршованих мініатюр, наприклад, «До Євроінтеграції»:
Перш ніж пхатися в Європу –
Нам би озеро окропу,
Щоб із душ відлити бруд,
Брехні, жадібність і блуд!
Своєю неординарною творчістю Михайло Свинчак увійшов до когорти ічнянських літераторів. Тож комісія з присудження літературної премії імені Василя Чумака належно оцінила твори талановитого поета з Ічнянщини, який став п’ятнадцятим лауреатом престижної літературної відзнаки.
Також на святі нагороду Міжнародної літературно-мистецької Академії України – Літературно-мистецьку премію імені Пантелеймона Куліша Сергій Дзюба урочисто вручив добре відомому меценату з Парафіївки Олександру Васильовичу Сенчику – за постійну благодійну турботу про рідне селище, розвиток високої культури та духовності, активну військово-патріотичну діяльність. Адже у мальовничій Парафіївці, як і на всій славній Ічнянщині, і зараз продовжуються традиції наших видатних українських меценатів: Івана Мазепи, Кирила Розумовського, Олександра Безбородька, Євгена Чикаленка, Тарновських, Галаганів, Симиренків, Терещенків, Ханенків…
Турботою про земляків запам’ятався тато Олександра Васильовича – Василь Хомич, котрий працював директором місцевого цукрового заводу; багато доброго за своє подвижницьке життя зробив і Олександр Сенчик, а зараз цю благородну справу продовжує його чудовий син – директор ПАТ «Кремінь» Олександр Олександрович Сенчик, і це – вже третє (!) покоління меценатів в одній родині!
Важко навіть уявити, як би взагалі існувала тутешня школа без великої допомоги родини Сенчиків. Адже саме завдяки їхній підтримці, у Парафіївці збудували житло, в якому мешкають, зокрема, й учителі. З’явилася чудова музична апаратура (одна з найкращих у районі), заасфальтовано подвір’я. А ще благодійники подбали, зокрема, про нові парти, морозильну камеру, вікна, ґанки, інтерактивну дошку, внутрішній туалет… Всього не перелічити!
Меценати Сенчики немало зробили для допомоги українській армії, захисту Вітчизни. Опікуються вони і українським книговиданням – зокрема, постійно підтримують своїх талановитих земляків з Ічнянського об’єднання літераторів «Криниця», адже книжки – це духовні скарби нашого народу!
Зусиллями мецената в селищі збудована нова ошатна церква. Наче ж і часи – дуже скрутні, країну лихоманить від віроломної військової агресії, інфляції. Однак Олександр Васильович переконаний: будівництво храму – це свідчення віри та надії на краще, і це ще більше об’єднає людей, допоможе їм вистояти в скрутний період. Взагалі, навіть за кордоном, у далекій чужині, якщо збираються разом бодай десять українців, вони починають думати про спорудження своєї церкви, відкривають недільну школу, де навчають дітей рідній мові. Тому такий прекрасний храм у Парафіївці є!
Почесною грамотою Національної спілки журналістів України на святі нагородили знаного письменника, кінорежисера, кінодраматурга, очільника Ічнянського об’єднання літераторів «Криниця», автора «Деснянської правди» Станіслава Маринчика. Що ж, відзнака – цілком заслужена! Адже читачам подобаються такі цікаві та неординарні публікації Станіслава Гавриловича про видатних земляків, які друкує наша газета.
У залі райдержадміністрації, де відбувалось урочисте нагородження, зібралося багато людей. Літератори з об’єднання «Криниця» прийшли цілими родинами, у вишиванках, з квітами і чудовим настроєм. Зал просто розквітав чарівними посмішками, було багато молодих одухотворених облич та щирих оплесків. Чув, як одна матуся щиро говорила своєму юному синові: «Дивись і запам’ятовуй, потім колись дітям та онукам розкажеш».
Нагороджених привітали голова районної ради Григорій Герасименко, в. о. голови райдержадміністрації Валентина Рябчун та голова комісії з присудження літературно-мистецьких премій імені Степана Васильченка і Василя Чумака Микола Небеський.
Свято завершилося, але гості ще довго спілкувалися з ічнянцями. Ось така – чудова і незабутня зустріч!
Сергій КВІТНИЦЬКИЙ
