Ілля, в темних рогових окулярах, з палицею в руках, стояв у фойє лікарні. Хоч навколо були люди, зараз тут панувала несмілива насторожена тиша. Така, що настає після ламкої блискавки, коли ось-ось зірветься громовий виляск. Та спливав час – ніхто не насмілювався заговорити. Враз тихо схлипнули двері – і прямо з порогу медсестра кинула комусь завчено-лагідну … Читать далее Мінне поле серед ромашкового цвіту