Ще 10–12 років тому Чернігів був позаштатним провінційним містом. Без нормального водопостачання, із розбитими дорогами, занедбаним історичним центром. Люди виїжджали в пошуках кращого життя...
За останні роки змінилося багато, і сьогодні туристи, які полюбили наше місто, порівнюють Чернігів із Прагою. Але це туристи. Нам же здається, що нічого не змінюється і добре там, де нас нема. Психологія. То, можливо, варто як слід озирнутися?
Про те, як живе місто, що змінилося за останні роки, вирішили поговорити з депутатом Чернігівської міськради Юрієм Тарасовцем.
— У прикордонних містах нашої країни неспокійно: загрози терактів, вибухи, стрілянина. А як у Чернігові?
— У Чернігові збережено мир. І це найважливіше. Інформація про можливе вторгнення через північні кордони надходила неодноразово. У нас дуже агресивний сусід. Ми всі бачимо, як «качає» Харків, Одесу... Сьогодні Чернігів — спокійне місто, ніхто не стріляє, не підриває будинки. Є таке поняття, як превентивні заходи. І чималий внесок у це зробив чинний міський голова Олександр Соколов.
— Кажуть, Соколов без охорони ходить?
— Так. Проте далеко не в кожному обласному центрі мер ходить вечірніми вулицями без охорони. Соколову вона не потрібна, його всі знають, у місті спокійно. Добре, що люди сприймають це, як належне.
До хорошого швидко звикаєш і перестаєш помічати. Сьогодні в нашому гарному місті світлі вулиці. У нас є гаряча вода, що для багатьох великих міст — розкіш. При цьому вода в нас чиста й не хлорована, як у Києві. Наші домогосподарки цього навіть не помічають.
У наших будинках, школах, дитячих садках тепло. Тоді як в інших регіонах у соціальних об'єктах температура часто не піднімається вище 14 градусів. І матусі думають: вести дитину в садок чи пересидіти холодний період удома. У нас завжди вчасно починається опалювальний сезон, тож немає необхідності дітей у куртках спати вкладати.
Поки в інших містах України з полиць магазинів зникає масовий хліб, за ініціативи мера Соколова підписано Меморандум про зниження цін на соціальні сорти хліба. Із 30 вересня подешевшали «Дарницкий» та «П'ятак».
Днями лікарні № 3 переданий сучасний апарат ультразвукової діагностики, придбаний за рахунок місцевого бюджету. Виділено кошти на купівлю такого апарата й для міської лікарні № 4. Медицина має бути доступною і якісною. І це безумовний пріоритет.
На сьогодні в нас, незважаючи на складну ситуацію, ведеться будівництво, а це розвиток усіх супутніх виробництв, включаючи будматеріали. А ви подивіться, наприклад, на Житомир, Вінницю — по одному будинку здають! Мертві міста... У нас же активно йде будівництво на Масанах, в Олександрівці, в центрі. Місто росте і розвивається. Знаєте, ми відвідували наше місто-побратим Градець-Кралове в Чехії. Так от, там жодного баштового крана!
— Усе в житті пізнається в порівнянні...
— І мені є з чим порівнювати: я бував і в Європі, і в Америці. І ціную те, як живе і розвивається наш рідний Чернігів. Усе й одразу буває тільки в популістів. Але нам усім варто озирнутися і зрозуміти, що Соколов чимало зробив для нашого міста. Модернізована інфраструктура, нормальні дороги. Так, хотілося б краще, але ви подивіться на Кіровоград, Прикарпаття, Суми, Запоріжжя... Це ж навіть не напрямки!
Багато хорошого зроблено в історичному заповіднику на Валу: відремонтовані наші знамениті дерев'яні сходи, встановлені дитячі майданчики, енергозберігаючі світлодіодні вуличні ліхтарі. За останні два роки за підтримки Соколова в історичній та адміністративній частинах міста з'явилися вільні Wi-Fi-зони, встановлені оглядові веб-камери. Не треба вести порожніх розмов про якісь «оновлення». Соколов на ділі показує, як потрібно оновлювати наше місто, використовує сучасні технології.
За рахунок місцевого бюджету на проблемних ділянках доріг встановлюють сучасні енергозберігаючі світлофори, розвивається електротранспорт. Так, стан тролейбусів залишає бажати кращого.
— Однак деякі опоненти Соколова тільки тим і займаються, що поливають його команду брудом. На роботу й часу в них, напевно, не залишається...
— Напевно. Знаєте, проблем ще багато, і ніхто на них очі не закриває. Але треба не галасувати і лаяти всіх і вся, як зараз роблять опоненти Соколова, а працювати. У Соколова є досвід, молода команда, розроблена й поступово реалізується програма «Чернігівська перспектива», у якій ключовим пріоритетом є розвиток інженерної, транспортної, соціальної інфраструктури.
Олександр Соколов — людина на своєму місці, яка на ділі, а не на словах, піклується про свою громаду, рідне місто. Знаєте, у народі правильно кажуть: що маємо — не бережемо, а втративши — плачемо. Час уже навчитися цінувати те, що в нас є, а є в Чернігові чимало.
Небезпечно вірити красивим обіцянкам олігархів — «мисливців за портфелями». Варто тільки до них придивитися — і стає зрозуміло, що Чернігів із такими «хазяями» залишиться біля розбитого корита. До речі, серед опонентів Соколова на виборах є і представники місцевої влади. При цьому, окрім голої критики мера, немає нічого, ніяких дій. Як кажуть, будь-яка злість буває від безсилля.
— Серед кандидатів у мери є і дуже багаті люди, котрі обіцяють Чернігову золоті гори, «золоті батони»...
— Це взагалі за межею добра і зла. Я б їм порадив визначитися: ти мер чи бізнесмен? Сутність будь-якого олігарха — бізнес на владі заради особистого збагачення, дерибан бюджету, корупційні схеми, «віджим». Чи потрібен Чернігову такий мер? Питання риторичне.
Є загроза приватизації водоканалу, ТЕЦ, бажання прибрати до рук об'єкти громадського харчування, «віджати» нерухомість, забудувати наші парки комерційними об'єктами. Також є побоювання, що чернігівський хлібозавод і приватні пекарні просто «пустять під ніж», щоб розчистити дорогу «Київхлібу», який пов'язують з одним із кандидатів-олігархів. Але ж це робочі місця, податки до місцевого бюджету. Чернігову загрожує банальний перерозподіл власності громади під прикриттям красивих обіцянок і гасел.
І ще одне принципове питання: що зробив для Чернігова кандидат у мери, який є народним депутатом? У нього є всі повноваження, щоб відстоювати інтереси міста на національному рівні. А в результаті — нуль! Окрім голосування за «диктаторські закони», у кріслі нардепа не запам'ятався нічим.
Більше того, сумнівне минуле не дозволяє таким кандидатам відмовитися від мандата і депутатської недоторканності. А це означає, що в будь-який момент він може кинути Чернігів. Або ж поставить на грошові потоки своїх «смотрящих», а сам буде відсиджуватися в Києві. Усі пам'ятають, як бізнесмен-депутат Рудьковський утік із Чернігова до парламенту. Пам'ятаємо і 2005 рік, коли губернатор Чернігівської області протримався на посаді лише кілька місяців і був звільнений за провали в соціально-економічній політиці. Ще раз такого «управлінця» наша громада не витримає.
Люди втомилися від потрясінь, порожніх обіцянок, війни компроматів та столичних політиків. Чернігову не потрібні розборки ворогуючих бізнес-кланів, які рвуться до влади. Упевнений, наша громада влаштує таким кандидатам-олігархам шокову терапію на цих виборах. Люди хочуть бачити перспективу розвитку свого міста, а забезпечити її можуть тільки господарники та люди справи.
Людмила КУЗНЄЦОВА
