Масштабна дерегуляція у рибній галузі розпочата

рибаВерховна Рада  підтримала  наймасштабнішу дерегуляцію у рибному господарстві за часів незалежної України.

Наприкінці листопада Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Закону №2558а  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі». Відповідно нього в Україні має бути скасовано 22 дозвільних документи та адміністративні послуги у сфері АПК, 7 з яких стосуються виключно рибного господарства. Започаткована дерегуляція є наймасштабнішою за всю історію рибного господарства  незалежної України та покликана суттєво спростити умови роботи підприємців галузі.

Коментуючи  проект Закону №2558а, розроблений спільно фахівцями Держрибагентства та  народними депутатами України, Голова Держрибагентства Ярема Ковалів зазначив: «Ми скасовуємо низку дозволів, що дублювали один-одного, не мали функціонального навантаження і були підґрунтям для корупційних схем у галузі. Разом з тим ми  скорочуємо  термін погодження та отримання дозвільних документів  з 30 до 10 днів».

Проектом Закону №2558а  запропоновано внесення змін  до Закону України  «Про ліцензування видів господарської діяльності». Йдеться про скасування  ліцензії для риболовних підприємств окрім тих, що здійснюють лов у водах за межами юрисдикції України і потребують  ліцензію відповідно до вимог міжнародних регулюючих організацій. Таких підприємств в Україні в 2015 році було  лише 35 проти 1041 підприємства,  що працювало у внутрішніх водах України.  Ярема Ковалів повідомив, що в 2016 році для рибальства в акваторії України рибалкам буде необхідно отримати лише дозвіл, де буде вказана інформація щодо водойми, знаряддя лову і   дозволеного для промислу виду риби.  «Ліцензія, яку ми скасовуємо, не   містила жодної функціональної інформації,  її видача  була черговою бюрократією  та підґрунтям для непрозорих доходів чиновників, бо незважаючи на  відсутність реальних функцій, працювати без ліцензії було заборонено».

Завдяки змінам до Закону термін видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) України, а також  за межами юрисдикції України для суден, які здійснюють океанічний промисел буде скорочено з 30 до 10 днів.

В рамках запропонованих Держрибагентством законодавчих змін також буде скорочено перелік бюрократичних підстав для відмови у видачі Дозволу.  Для риболовецьких суден планується скасувати процедуру видачі свідоцтва про стабільність і надводний борт судна, що не підлягає нагляду класифікаційного товариства, оскільки на сьогодні таке саме функціональне навантаження виконує техогляд суден.

Також Держрибагентство скасовує   ведення  окремого реєстру гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об'єктів, він стане складовою загального Державного електронного реєстру рибогосподарських водних об’єктів,  що з’явиться в Україні   уже в 2016 році і буде представлений у вільному доступі.

У рамках дерегуляції Держрибагентство запропонувало ліквідацію низки власних адміністративних послуг. Йдеться про  ведення обліку суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво консервів і пресервів із водних біоресурсів і присвоєння таким суб'єктам номерів (застаріла технологія  виробництва пресервів на безпосередньо  на кораблях, що не відповідає  європейським стандартам та не використовується в Україні), облік зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно рибогосподарської продукції групи 3, підгруп 1603, 1604, 1605 УКТ ЗЕД ( 2371а-14 ) для визначення рівня індикативних цін на такі товари (дублює функцію Державної фіскальної служби); атестацію педагогічних працівників навчальних закладів I рівня акредитації, що належали до сфери управління Держрибагентства, але наразі перейшли у підпорядкування до Міністерства освіти і науки.

Окремим пунктом проекту закону №2558а є  внесення змін до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» щодо  промислового  лову в Азово-Чорноморському басейні  на основі «міждержавних угод  між Україною та Російською Федерацією», згідно яких Україна повинна погоджувати із Росією  надання рибалкам   дозволів на промисловий лов.  Для мінімізації ризиків та захисту економічних інтересів України автори закону пропонують   скасувати жорстку прив’язку до  цієї угоди та  видавати дозволи «з урахуванням положень міждержавних договорів України».

Нагадаємо, у 2014 році ВР було прийнято Закон №1193 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру», покликаний  скасувати або спростити видачу  70 із 143 документів дозвільного характеру для ведення бізнесу. В проекті закону було запропоновано скасування 6 дозвільних документів  у сфері рибного господарства, проте схвалено було скасування лише 3 –  «Акт технічного огляду суден, що не підлягає нагляду класифікаційного товариства», «Свідоцтво про відповідність компанії та суден вимогам Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередженням забруднення 1993 року» та «Дозволу на імпорт в Україну водних біоресурсів, продуктів харчування та переробки з них за кількістю та видовим складом».

«Цьогорічний закон, яким ми скасовуємо  7 бюрократичних процедур вже було підтримано у депутатами Верховної  Ради у першому читанні. Цей закон надзвичайно важливий для рибного господарства України. Від нього багато в чому залежить, чи  рибне  господарство почне ставати привабливим для інвесторів, чи  дійсно прийде до нього капітал», -  заявив Ковалів.

Оксана МИРОНЬКО

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?