29 серпня виповнюється 150 років з дня народження української письменниці і громадської діячки Людмили Старицької-Черняхівської. Український інститут національної пам’яті презентує відеоролик «Люди епохи: Людмила Старицька-Черняхівська».
Обрана 1917-го року на Всеукраїнському національному конгресі членкинею Української Центральної Ради, одна із засновниць Комітету Українського національного театру, письменниця під час Української революції 1917—1921 років працювала в урядах Української Держави часів Скоропадського та УНР доби Директорії.
«Державним моїм ідеалом була самостійна Україна… Із 8 років, з моменту першого пробудження свідомості, в мене буяли… любов до своєї нації, оганьбленої й пригнобленої, і ненависть до тиранів… — говорила Старицька-Черняхівська 1930-го під час допитів у справі «Спілки визволення України» (СВУ). – Я не погоджуюся з правом диктатури пролетаріату, панування одного класу, обстоюю право кожного висловлювати свої думки і не визнаю боротьби з релігією примусовими методами. Я певна, що нинішній стан перехідний, і всі принципи, що я зазначала, стануть у нашій країні підвалиною життя».
Людмила була донькою відомого драматурга, корифея українського театру Михайла Старицького та Софії Лисенко (сестри композитора Миколи Лисенка). Народилася 29 серпня 1868 року в Києві. Подругою Людмили була Лариса Косач (Леся Українка). Перші твори в альманасі «Перший вінок» вони надрукували разом.
Після окупації України більшовиками, у 1920-тих роках працювала у Всеукраїнській академії наук.
Старицьку-Черняхівську та її чоловіка Олександра Черняхівського заарештували на початку 1930-го за сфальсифікованими звинуваченнями у антирадянській діяльності та причетності до вигаданої СВУ.
Жанр: соціальний відеоролик
Рік: 2018
Виробництво: divaki production
Країна: Україна
Хронометраж: 1 хвилина 10 секунд
У відео використана інформація, надана Галузевим архівом Служби безпеки України та Музеєм видатних діячів української культури.
