У Коропі останні півроку розгорнулись бурхливі політичні баталії навколо питання передачі Святофеодосіївської церкви релігійній громаді Православної Церкви України. Зауважимо, що ПЦУ до цього часу не має на території громади жодного пристосованого для богослужінь приміщення, не рахуючи пристосованої хатинки у селі Вільне. Відтак передача колишньої церкви, яка є комунальною власністю громади, могла б внести не лише справедливість, але й не допустити навколорелігійного протистояння між прихильниками двох патріархатів. Більшість депутатів на словах декларують підтримку ПЦУ, на ділі ж перетворили просте релігійне питання у політичний балаган і зведення особистих рахунків. Що ж насправді відбувається у Коропі і наскільки реальним є поглиблення релігійного конфлікту в громаді?
Дві громади, два шляхи
Святофеодосіївська церква, яка розташована в самому серці селища Короп і є однією з його перлин та частиною глибокої історичної спадщини, опинилась в центрі релігійного скандалу. Щоправда, поки що прояв міжконфесійних ознак боротьби завуальований, а от політичні амбіції окремих лобістів, як то кажуть, наяву. Нині в приміщенні церкви розташований регіональний історико-археологічний музей. Опинився він тут після виселення чи то пак переїзду з іншого храму – Успенського, де нині править громада УПЦ МП. Цей храм був відновлений за кошти територіальної громади, пожертви вірян та переданий владою у власність релігійній громаді УПЦ МП.
Власне, представництво УПЦ МП в Коропі є досить потужним, вона володіє двома храмами та недільною школою. ПЦУ ж досі не має приміщення для здійснення богослужінь, хоча в реєстрі значиться дві громади – Вознесенська та Святофеодосіївська. Представники першої декларують курс на передачу їм Вознесенського храму, який є комунальною власністю Чернігівської обласної ради, і де справляють богослужіння віряни московського патріархату. Зрозуміло, що навіть при найкращих розкладах, конфлікту між двома конфесіями не уникнути. Та й невідомо, у що він виллється, адже деякі політики «нагорі», що тяжіють до Москви, намагаються спекулювати релігійним питанням і надсилають листи в європейські інституції та Венеціанську комісію про переслідування вірян УПЦ МП. За словами місцевого підприємця та керівника Святофеодосіївської парафії Віктора Шкурка, одним із натхненників ідеї передачі Вознесенського храму УПЦ МП є керівник парафії «Вознесіння Господнього», представник партії «Свобода» Анатолій Мілюков. Як пояснив пан Микола, потреба заснувати ще одну парафію виникла у нього після того, як Мілюков відмовився від передачі храму Святого Феодосія. А це був би найбільш оптимальний варіант для вирішення питання з приміщенням для вірян ПЦУ. Храм перебуває у комунальній власності громади і нині там розташований регіональний історико-археологічний музей.
Єпископ Чернігівський та Ніжинський Антоній (Фірлей) вбачає цей варіант найбільш реалістичним. Саме тому звернувся з відповідним листом-проханням до селищної ради.
Питання передачі храму владика прокоментував так: «Громада Православної Церкви України, яка до того була громадою Київського патріархату, впродовж багатьох років не має приміщення для звершення богослужінь і забезпечення своїх духовних потреб. Задля цього ми здійснили виїзну нараду, під час якої разом із очільником містечка Короп дійшли начебто спільної згоди про те, що Святофеодосіївський храм, в якому нині розташований музей, повинен бути храмом. Я вважаю, що ми дійшли вже такого стану в нашій державі, коли треба зрозуміти, що духовність також має велике значення. Хоча і музейна справа – це також надбання, культурна спадщина, але храм не відповідає тим вимогам, які мають бути в музеї. Музей має бути музеєм, а храм повинен бути храмом».
Віряни і Церква пропонують компроміс
Перший лист владика надіслав з проханням про передачу Феодосіївської церкви для парафії «Вознесіння Господнього», але пан Анатолій Мілюков, як зазначалося вище, відмовився. І тоді була утворена Святофеодосіївська парафія шляхом переведення з Київського патріархату в ПЦУ. Після цього з’явився другий лист владики Антонія про передачу Феодосіївської церкви Святофеодосіївській парафії. З цим листом керуючий справами Чернігівської єпархії звернувся на початку листопада, а в грудні його нарешті винесли на розгляд сесії. Це питання постало на порядку денному першим, а про те, що воно є архіважливим для ПЦУ, свідчила присутність в залі двох священиків і бойових капеланів – отця Володимира (який призначений настоятелем Святофеодосіївської церкви) та головного капелана ОК «Північ» отця Антонія.
Головний капелан військ оперативного командування «Північ» пояснив, що приїхав в Короп за дорученням керуючого Чернігівською єпархією єпископа Чернігівського і Ніжинського владики Антонія (Фірлея).
«Я хотів би попросити вас про підтримку звернення про надання парафії ПЦУ Святофеодосіївського храму, – звернувся до депутатів представник Православної Церкви України. – Що стосується переходів, то це складне питання. До прикладу, по Корюківці, де віряни проголосували за перехід парафії, досі тривають суди, і ми досі не можемо зайти в храм».
Співіснування можливе, правові основи для передачі – є
Усвідомлюючи той факт, що в храмі розташований історико-археологічний музей, парафіяни та духовенство попросили депутатів дозволити їм здійснювати богослужіння у вівтарній частині, доки не буде знайдено приміщення для музею.
«Я попросив би вас надати для розбудови громади ПЦУ хоча б вівтарне приміщення, – звернувся головний капелан «Півночі». – Там де святая святих не місце жодним експонатам, окрім молитви, звернення до Бога і священнодійства. Не є добре, коли на величезній території громади досі немає української церкви. А там, де не буде української ідентичності, будуть окупанти, які будуть нести свій рускій мір».
Аргументів проти можливого співіснування музею та церкви не бачить і начальник відділу культури і туризму Коропської селищної ради Сергій Семенов.
«Парафіян небагато, і співіснування у вівтарній частині можливе, – зауважив службовець, і додав. – Ми не проти переїзду в подальшому, але нас захищає закон про музеї і музейну справу. Власники, тобто селищна рада, мають надати нам приміщення».
Варіанти із приміщеннями, куди може переїхати музей, озвучив селищний голова Володимир Куніцин: «Один із них – колишній кінотеатр. І це реально зробити за кошти іноземних грантодавців. Інший варіант – двоповерхова будівля управління соціального захисту, яке у перспективі може бути закритим, бо люди вже почали звільнятись».
Голова також додав, що увесь необхідний пакет для передачі храму селищна рада підготувала, але рішення – за депутатами.
Коропський юрист Григорій Марченко пояснив правові основи для передачі храму, наголосивши, що згідно статті 17 Закону «Про свободу совісті і віросповідання» церковні споруди, які використовуються не за призначенням, повинні передаватися органами влади релігійним громадам на їх запит.
«Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями сесій», – сказав він. – Це робиться за згоди голови і депутатів, і це найкоротший шлях. До того ж Закон «Про місцеве самоврядування» передбачає, що якщо це майно перебуває у власності громади, то вона має право розпоряджатися цим майном відповідно до закону».
Він також додав, що у передачі храму громаді ПЦУ порушень закону «Про музеї і музейну справу» немає.
«Якщо церква передається у власність громаді ПЦУ, то той самий власник повинен забезпечити приміщенням музей. Однак, що стосується наявного приміщення, де зараз розташований музей, то воно ніяк не відповідає вимогам, передбачених законом», – каже Григорій Марченко.
Ніхто з депутатів навіть не глянув на проект
Релігійна громада храму Святого Феодосія, маючи всі підстави для того, щоб повернути храм, не пішла на прямий конфлікт і запропонувала варіанти співіснування та допомоги з обладнанням приміщення під музей. Зокрема, керівник Святофеодосіївської парафії підприємець Віктор Шкурко оплатив проектній організації розробку передпроектної документації і виступив із пропозицією перетворення непрацюючого кінотеатру на Центр спільнототворення з музейною експозицією в ньому. Проектанти з Ніжина також прибули на сесію й були готові доповідати, однак ніхто з депутатів їх навіть слухати не схотів. До речі, Ніжинська міська громада щойно стала однією з 10 громад-переможниць конкурсу грантів для громад на створення або оновлення фізичних просторів центрів спільнототворення, а також розвиток програмної діяльності таких центрів. Чим Коропська селищна громада гірша? Навпаки! Наявна історична спадщина містечка, його компактність та вигідне розташування дають підстави сподіватися на перспективність його розвитку.
Проте фактично, як виявилось, депутатську більшість насправді не цікавить ні українська церква, ні майбутній Центр спільнототворення з музеєм у ньому.
Високі слова промовців про прихильність до ПЦУ виявились всього-на-всього риторикою.
Фарисейство, насмішки, маніпуляції
Чи не найбільш фарисейську насмішливу пропозицію висловив колишній районний чиновник, депутат від «Батьківщини» Микола Мисник, запропонувавши релігійній громаді молитись у сесійній залі. Не менш красномовною була голова фракції «Європейської Солідарності» Валентина Саволєй, яка показово відвернулась під час виступу головного капелана ОК «Північ», а пізніше назвала представників ПЦУ і, зокрема присутніх у залі капеланів «релігійним десантом».
Подальші її слова голова Святофеодосіївської громади Віктор Шкурко розцінив як підштовхування коропців до навколорелігійного протистояння. Треба сказати, що позицію своєї колеги підтримують і в Чернігові, адже розмістили її допис у себе на офіційному ресурсі. Цитуємо: «Енергію «релігійного десанту», який атакує та шантажує депутатів Коропської селищної ради, направити на голову громади, для виконання його прямих обов’язків, або для роботи з депутатами Чернігівської обласної ради з метою передачі Вознесенського храму до власності ПЦУ».
Тобто замість того, щоб передати приміщення храму ПЦУ, депутати закликають боротися за церкву, яка є в комунальній власності Чернігівської обласної ради і де здійснюють богослужіння віряни московського патріархату.
Відтак у Коропській селищній раді знайшлося всього семеро депутатів, включно з головою, хто підтримали прохання архієрея ПЦУ, більшість – «утрималась», фактично зірвавши питання передачі храму. З реакції цієї більшості видно, що ніяка українська церква їм в Коропі не потрібна, що «Армія-Мова-Віра» – це демагогія для виборців, що можна «утриматись» від голосування за передачу українській парафії Святофеодосіївської церкви і спокійно відправлятись у офіс, що знаходиться в недільній школі УПЦ МП. Це ті ж самі депутати, які з одного боку розводять демагогію про українську церкву, а з іншого – ігнорують прохання владики Антонія (Фірлея), прикриваючись музеєм та поглиблюючи розкол у громаді.
Важко не погодитись зі словами голови громади Володимира Куніцина – «Ви лукавите!». Дійсно. Лукаві фарисеї, які отим своїм «утримались» фактично зірвали передачу храму релігійній громаді ПЦУ та позбавили українську церкву приміщення. Принаймні тепер прихильники ПЦУ у Коропі знають, кому дякувати за богослужіння під відкритим небом.
Втім, яким би не було рішення місцевих обранців, Закон України «Про свободу совісті», якої у депутатів немає, треба виконувати. Тому голова парафії Віктор Шкурко має намір піти до суду, і тут вже ніхто не має сумнівів у тому, яким буде рішення Феміди. Однак у такому разі музей доведеться виселити без будь-яких компромісів.
Віталій Назаренко
