В «застійні» часи в Україні вирощували та заготовляли до 12 тисяч тонн лікарської сировини в рік. З неї виготовляли чи не половину всіх лікарських препаратів, починаючи від настоянок та мікстур, і, закінчуючи пігулками на природній основі. Лікарські трави – не лише здорова альтернатива аптечній хімії, але й хороший прибуток. Це доводить державне підприємство «Прилуцьке лісове господарство» — тут вирощують ехінацею і не на словах знають, що ця культура рентабельна!
Європа дізналася про ехінацею всього 130 років тому, а от американці виготовляли з неї унікальні медичні препарати ще в позаминулому столітті. В Україні ж ехінацея з’явилася по закінченню Другої світової війни, її привезли з Німеччини. Вона неабияк зацікавила наукові установи і поширилася настільки, що нині її вирощують ледь не на всій території колишнього Союзу. Тільки Україна в «застійні» роки давала щороку близько 12 тисяч тонн висушеної лікарської сировини, левова частка якої належала ехінацеї. Все це постачали в систему «Союзлікраспрому», котра на той час об’єднувала всі підприємства по вирощуванню, заготівлі і переробці лікарської сировини. Втім, згодом трапилося те, що і з більшістю галузей – тотальний занепад. В результаті наразі маємо вітчизняні аптеки, які вщент завалені хімічними чужоземними препаратами. Виникає природне запитання: куди поділися наші мікстури, настої і пігулки, які завжди були в кожній аптеці і коштували копійки?
Одначе не все так погано як видається на перший погляд. Потреба у лікарській рослинній сировині є. Більше того, як доводить практика, попит значно перевищує пропозицію, так що збут на «природну аптеку» гарантований. Відповідні переконання не взялися зі стелі. Досвід державного підприємства «Прилуцьке лісове господарство» вказує на неабиякі перспективи вирощування лікарських рослин.
За словами директора підприємства Андрія Данька, лікарська сировина – це додатковий дохід для лісгоспу.
«Наш лісгосп мало ресурсний, через це ми шукаємо всі шляхи наповнення бюджету, — говорить про причини рішення вирощувати лікарську сировину директор ДП «Прилуцьке лісове господарство». – Це так зване побічне користування. Ми взяли за напрямок вирощувати ехінацею. Окрім того лісгосп заготовляє і продає звіробій, цвіт липи, плоди кінського каштана, чорноплідну горобину».
А починали з насіння.
«Спочатку ми закупили насіння, виростили розсаду, потім висаджували її в грунт – так, що кожен кущик був один від одного через 10 сантиметрів, — продовжує Андрій Данько. – А отримали ми перші плоди аж через рік».
Ехінацею вирощувати не складно, принаймні не складніше, ніж бульбу, хіба що обгортати не треба.
Сіють її ранньою весною, або під зиму в листопаді місяці. Норма висіву насіння 8 — 10 кілограмів на гектар. В перший рік вегетації виростає прикоренева розетка листків, відтак близько 5 відсотків рослин зацвітають, але насіння не дають. Впродовж вегетації листя ехінацеї скошують двічі. А зацвітає вона повноцінно вже наступного року після посадки і на початку масового цвітіння ехінацею скошують на сировину на висоті 3-5 сантиметрів від поверхні землі. Сушити ехінацею треба на горищах або під навісами і обов’язково в тіні.
«Сировина дуже висушується, адже у ехінацеї 60 відсотків вологи, — каже директор підприємства. – Зі ста кілограмів виходить тільки 40 на реалізацію, — додає Андрій Данько. – Під ехінацею ми відвели поки що 30 соток і заготовили сушеної сировини трохи більше 400 кілограмів».
Збувають лікарську ехінацею лісівники на медичне підприємство ТОВ «Сумифітофармація». За кілограм там готові платити 60 гривень. Відтак із тридцяти засіяних ехінацеєю соток підприємство отримає «брудними» трохи більше 24 тисяч гривень. Ця ціна лісівників цілком влаштовує, тож вони вже думають над тим, щоб розширити посівні площі, поки що до одного гектара. При високій родючості ґрунту, внесенні мінеральних і органічних добрив і належному догляді за посівами урожайність ехінацеї значно зростає. Вона може дати від 5 до 6 тонн з гектара. Доглядати за ехінацеєю не важко. Якщо не викопувати коріння, то на одному місці ехінацея може рости до 10 років. Потрібно лишень доглядати за плантацією та збирати врожай. А попит на цю рослину серед фармацевтичних фірм – просто таки шалений, адже з неї виготовляють більше 250 видів лікарських препаратів.
Віталій НАЗАРЕНКО
Фото Миколи Тищенка
