Леся Українка — окраса і гордість української нації

25 лютого виповнюється 152 роки від дня народження видатної української поетеси, перекладачки, класика української літератури — Лесі Українки (1871—1913).

Геніальна волинянка відома не лише своєю літературною творчістю, перекладацькою діяльністю, активною громадянською позицією, любов’ю до всього українського, а й неймовірною силою духу і неабияким характером.

Окраса і гордість української нації, одна з фундаторок новітньої української літератури. Вона давно посіла чільне місце в світовій літературі, стала народною в найширшому розумінні цього слова.

Уже в ранньому дитинстві Леся виявила свої надзвичайні здібності (її можна назвати Wunderkind).

Вона дуже рано навчилась читати і вже у віці п’яти років написала свої перші листи до родини дядька Михайла Драгоманова.

Леся Українка вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та італійською мовами, добре знала латину, перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов, хоч і не вчилась в школі. ЇЇ навчала мати — Олена Пчілка — і приватні вчителі.

У віці дев’яти років вона написала свій перший вірш «Надія», у 13 років вже мала надрукованими дві поезії. Ці твори з’явились під псевдонімом «Леся Українка». Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька — Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила його і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього.

У 1971 році за рішенням міжнародної організації ЮНЕСКО 100-річчя від дня народження Лесі Українки святкувалося в усьому світі.

До 150-річчя Лесі Українки в 2021 р. вийшло Повне зібрання її творів у 14 томах.

Скрізь плач, і стогін, і ридання,

Несмілі поклики, слабі,

На долю марні нарікання

І чола, схилені в журбі.

Над давнім лихом України

Жалкуєм-тужим в кожний час,

З плачем ждемо тії години,

Коли спадуть кайдани з нас.

Ті сльози розтроюдять рани,

Загоїтись їм не дадуть.