15 вересня набули чинності зміни закону щодо визначення передач європейського виробництва. «Детектор медіа» пояснює, що саме змінилося та розказує, як до цього поставилася індустрія.
Закон, як випливає з його назви, змінив статтю 28 закону «Про телебачення і радіомовлення», якою регламентовано квоти іноземного та українського продукту в ефірі мовників.
Як змінилися квоти?
- Збережено встановлену попередньою редакцією закону квоту передач українського виробництва 50 %. Також українські передачі, як і раніше, зараховуються до європейської квоти.
- Знижено квоту передач європейського виробництва, яка є загальною європейською практикою, з 80 % до 70 %.
- До квоти європейського продукту додано ще й передачі виробництва США та Канади.
- Квоти вираховуються із загального тижневого обсягу мовлення, а не добового, що дає більшу гнучкість у програмуванні.
- Російські передачі виведено з квоти європейського та українського продукту.
- Тимчасово (до 8 листопада 2016 року – набуття чинності закону проквоти на радіо) збережено квоту 50% музичних творів українських авторів і виконавців від загального щотижневого обсягу мовлення радіостанцій. Згодом ця норма зникне, натомість для радіо з’явиться квота пісень українською мовою.
- Усі ці квоти, як і раніше, не поширюються на супутникове мовлення.
Як це виглядає в ефірі?
Якщо підсумувати всі квоти, то тижнева сітка мовлення ефірного телеканалу чи радіостанції має виглядати наступним чином: мінімум 50% — українського продукту, мінімум 20% — європейського, американського чи канадського, максимум 30% — будь-якого іншого, у тому числі російського.
А як було раніше?
Раніше добова сітка мовлення ефірного телеканалу чи радіостанції мала виглядати так: мінімум 50% — українського продукту (у тому числі – українсько-російського), мінімум 30% — європейського (у тому числі російського чи російсько-європейського), максимум 20% — будь-якого іншого (у тому числі російського). Тобто зі старими квотами в ефірі мовників міг безперешкодно домінувати російський контент.
У чому ж принципова зміна?
Найсуттєвіша зміна — це виведення російського продукту з квоти європейського. Дотепер передбачена законом квота європейського продукту фактично виконувалася мовниками за рахунок передач російського виробництва. Адже закон давав можливість видавати російський продукт за європейський і навіть за український.
Нині ж для показу російського продукту (як і азійського, латиноамериканського, австралійського чи африканського) залишається 30 % тижневого ефірного часу, тобто понад 50 годин на тиждень.
Чи заборонено копродукцію з Росією?
Закон не забороняє російсько-українського спільного виробництва, але опосередковано обмежує його обсяги. Телеканали й далі зможуть показувати повтори своїх шоу чи серіалів, знятих у минулі роки за участі російських партнерів, і можуть далі співпрацювати з ними у виробництві. Вони лишень мають вкластися в 30 % тижневого ефіру, показуючи такий продукт.
Як до закону поставилася індустрія?
Індустрія від початку намагалася завадити ухваленню закону. Після прийняття законопроекту № 2766 за основу першому читанні (24 листопада 2015 року) експертна рада Української телевізійної академії (УТА) звернулася до Верховної Ради з проханням відхилити законопроект.
«Закон про квоти не стимулює мене як виробника, тому що позбавляє ринку й можливості залучати інвестиції», -розтлумачував незгоду індустрії гендиректор «Медіа Групи Україна»Євген Лященко на круглому столі на початку лютого 2016 року.
Єдиною з телегруп, яка не підтримала колег, була «1+1 медіа». «Законопроект закриває прогалини, наявністю яких наразі користуються певні національні телеканали, які видають російський продукт за власне виробництво», – заявили в «1+1 медіа».
У процесі підготовки законопроекту до другого читання депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Мороко запропонував низку поправок, якими мав на меті залишити в межах європейської та української квот російський продукт, а точніше – продукт, вироблений спільно з Росією. Як відомо, пан Мороко до обрання народним депутатом працював у холдингу Ріната Ахметова (власника «Медіа Групи Україна»). А його колегою по фракції є співвласник «Інтер медіа груп» Сергій Льовочкін. Тож цілком очевидно, в чиїх інтересах вносив свої поправки депутат. Утім, парламент його пропозицій не підтримав.
Коли ж Верховна Рада ухвалила закон, розпочалася «підкилимна» боротьба в Адміністрації Президента. Закон не давав мовникам ніякого перехідного періоду для зміни своїх сіток мовлення – напевно, цим і пояснюються чотири місяці його вичікування в шухляді в АП. До прикладу: закон про квоти на радіо набуває чинності через чотири місяці з дня оприлюднення, аби радійники мали час змінити плейлисти.
Співавторка закону, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар пояснювала затримку з президентським підписом лобістськими впливами індустрії: «Кажуть, цей закон дуже довго лежить під сукном в Адміністрації без підпису через прохання деяких телеканалів, що полюбляють концерти Баскова і Кобзона» (концерти за участі Баскова й Кобзона в минулому транслював телеканал «Інтер»). Невідомо, чи то слова пані Сюмар вплинули, чи неофіційний «перехідний період» завершився, але через кілька днів закон було підписано й він набув чинності.
Чи готова індустрія до змін?
«Детектор медіа» запитав у чотирьох найбільших телевізійних груп, чи готові вони до нових квот і чи довелося їм щось змінювати у своєму програмуванні, аби виконати нові вимоги закону.
«1+1 медіа» першою відгукнулася на наше запитання та виявила не просто готовність до виконання норм закону, а й привітала його ухвалення. «Ми практично готові до того, щоб слідувати нормам нового закону і, чесно кажучи, вітаємо його прийняття. Він заповнить прогалини в законодавстві, які існували раніше, дозволить простіше прогнозувати, в який спосіб і в якому напрямку може розвиватися телевізійне мовлення в Україні і які програми насправді можна готувати до ефіру, визначить правила, за якими неможливо буде видавати російське виробництво за українське», — сказав генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко.
У прес-службі «Інтер Медіа Груп» заявили, що цей закон не був несподіванкою (так, чотири місяці пролежав. – Авт.) і вносити зміни в програмування немає потреби: «Оскільки ухвалення та підписання згаданого закону не було якоюсь несподіванкою для медійників, вносити зміни в сітки мовлення телеканалів немає необхідності. Всі телевізійні канали, що входять до “Інтер Медіа Груп”, у своїй діяльності дотримуються та будуть дотримуватися вимог чинного законодавства України».
Якщо «Інтер» «дотримуватиметься» нових норм у такий же спосіб, як і заборони трансляції російських фільмів і серіалів, шукаючи шпарини в законі, то доведеться депутатам думати над посиленням законодавства. Останній свіжий приклад: «Інтер» невдовзі покаже придбаний у російського продакшну продукт до його прем’єри в Росії та під іншою назвою, видаючи його за спільне російсько-українське виробництво (з українського там хіба що актори в ролях другого плану).
Телегрупа StarLightMedia закону не схвалює, хоч і вважає, що особисто на неї він не вплинув. «Як ми заявляли раніше, цей закон мав політичний характер. Для галузі він мало що змінив і точно нічого не поліпшив. На нашу телегрупу він не особливо вплинув, оскільки ми вже давно просуваємося шляхом збільшення обсягів власного виробництва», — прокоментував заступник генерального директора групи StarLightMedia Анатолій Максимчук.
«Медіа Група Україна» відмовилася від коментарів. Хоча раніше директор телеканалу НЛО TV Іван Букреєв в інтерв’ю «Детектору медіа» сказав: «До тієї ж європейської квоти ми цілеспрямовано перейшли ще в лютому-березні, щоб підготувати глядачів». Але ж не НЛО TV є флагманом групи.
На запитання «Детектора медіа», яким нині є співвідношення українського та іноземного продукту в ефірі телеканалів, топ-менеджери телегруп не відповіли. За винятком Олександра Ткаченка. «Ми наразі не аналізували сітку з цієї точки зору. Щодо російського продукту – сумарно на всіх каналах групи в нас залишилося максимум 5-7%», — повідомив він.
Раніше структуру сітки каналу «Україна» частково розкрив гендиректор «Медіа Групи Україна» Євген Лященко: «В нас у 2014 році власне виробництво, включаючи новини, серіали й ток-шоу, складало 31 %. У 2015 році — 47 %. А в 2016 році ця частка становитиме 57 %. За цими цифрами стоять конкретні проекти, які ми робимо самостійно та в копродукції, російською та українською мовами».
Ключове слово в цитаті пана Лященка – «копродукція». Адже саме за можливість збереження обсягів співпраці з російським ринком так запекло боролася індустрія. І поки що програла: оберти доведеться знизити.
Ілюстрація — постер серіалу «Кухня»
