У Чернігівській області проблема навколо лісів існує не один рік. Але особливо загострилася ця тема позаминулого року, і протягом 2018-го — вона була в епіцентрі актуальних подій.
Дійшло до того, що саме через «лісове» питання була зірвала жовтнева сесія облради минулого року. Одні наполягають на передачі районних лісових господарств об’єднаним територіальним громадам. Інші, навпаки, хочуть, аби керували лісами з обласного центру.
Зараз ліси підпорядковуються комунальному підприємству облради «Чернігівоблагроліс». Керівники підприємств та голови ОТГ наполягають, щоб ліси віддали громадам, аби наповнювати місцеві бюджети.
Питання передачі лісових господарств у 2018 році вивчала робоча група при облраді. Голова облради Ігор Вдовенко пропонував управляти лісгоспами спільно: 51% корпоративних прав залишити облраді, 49 – віддати громадам. Однак на сьогодні це питання залишається «відкритим».
Тож ми звернулися до представників депутатського корпусу обласної ради, аби вони висловили свою позицію щодо цієї проблематики.
Андрій Віротченко, депутат Чернігівської обласної ради, керівник фракції політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»:
– Андрію Григоровичу, депутати облради все-таки зважено поставилися до непростого питання передачі агролісгоспів громадам. Створена робоча група, котра вже має певні напрацювання.
– Наша фракція передачу лісів громадам повністю підтримує. Але, справді, спочатку потрібно напрацювати сам механізм такої передачі, щоб важлива справа не виявилася першим кроком до приватизації лісів місцевими царьками. Тобто це потрібно зробити дуже зважено, врахувавши інтереси всіх. Взагалі, колись же ці землі були в громадах, а потім їх забрали до комунального підприємства… Так, їх треба повернути, проте без зайвого поспіху, щоб ці лісгоспи дійсно працювали не на кишеню якогось місцевого олігарха, а саме на благо наших громад, ефективно, з прибутком, щоб були належні порядок і контроль. Щоб, крім вирубки лісів, було і їх відновлення.
Ольга Чередник, депутат обласної ради, керівник фракції політичної партії «Наш край»:
– Пристрасті довкола передачі агролісгоспів громадам (це питання раніше мало не розсварило депутатів) дещо стихли…
– Я вважаю, створена робоча група повинна підготувати єдине правильне рішення. Це буде оптимально! А то виходить, що мало не кожна політична сила пропонує власний проект. Взагалі, я вважаю, що об’єднані територіальні громади, безумовно, мають право розпоряджатися своїми ресурсами, адже саме для цього й відбувається децентралізація. Однак усе треба робити зважено та конструктивно.
Анатолій Мельник, депутат обласної ради від політичної партії «Опозиційний блок», голова комісії з питань управління та розпорядження об’єктами комунальної власності:
– Яка Ваша позиція щодо передачі агролісгоспів громадам області?
– На цьому етапі доречно створити спостережні ради в районах та ОТГ – за участю представників місцевого самоврядування. Дехто закликає: треба повністю віддати ліси громадам. Але ще достеменно невідомо, кому і що ми віддаємо… А в спостережних радах буде вже певний контроль та вплив місцевих громад на всі ті процеси, котрі відбуваються. Звісно, це наразі – ще не остаточна форма вирішення цього питання, але вона дасть змогу все прояснити, зробити належні висновки. І це буде справді на користь і агролісгоспам, і громадам, та в цілому Чернігівщині.
Андрій Богдан голова Городнянської ОТГ:
—Якщо «Чернігівоблагроліс» не може ефективно управляти, ми беремо на себе відповідальність, і будемо їми управляти. І згідно закону про місцеве самоврядування, вони зобов’язані нам їх передати.
Сергій Гарус голова Іванівської ОТГ:
— Зрозуміле, ефективне управління лісовим господарством дасть змогу ОТГ отримати ті кошти до бюджету, які необхідні, щоб закрити зарплати вчителям… адміністративних приміщень.
Юрій Болоховець, депутат обласної ради від Аграрної партії України, директор ДП «Ніжинське лісове господарство»:
– Яка ситуація зараз у лісовій галузі, зокрема в Ніжинському державному лісгоспі, який Ви очолюєте?
– Ситуація – складна, тому що надто велике податкове навантаження на нас, лісівників! Якщо говорити про цей рік, то воно вже складає більше 43 відсотків – від загального доходу ми платимо у вигляді податків. Звичайно, за таких умов жодне промислове підприємство не може розвиватися. У наступному році у нас знову додаються податки, зокрема податок на землю, 50 відсотків додається до попневої плати, про яку ми вже раніше говорили. А ще ж врахуйте інфляцію… Тож ми вже орієнтовно додаємо в податках близько п’яти мільйонів гривень. Потрібно розуміти: звідки ці кошти брати?! У наступному році ми переходимо на нові європейські стандарти обліку лісопродукції… Тобто є багато питань, з якими ми повинні ефективно впоратися. Але настрій у мене – завжди нормальний, бо з поганим настроєм іти на роботу непотрібно.
Дізнавався про точку зору респондентів Сергій Дзюба
