Юридична консультація. Строк позовної давності у справах пов’язаних з кредитними відносинами.
Після публікації, в якій йдеться про те, як юристи з Чернігова допомогли людині у справі по кредитах, до нас надійшло кілька листів, в яких читачі цікавляться строками позовної давності.
Ми звернулися до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за відповідним роз'ясненням.
Консультацію з цього питання надає директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко (на фото).
Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.
Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 258 Цивільного кодексу України). Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;
4) у зв'язку з недоліками проданого товару;
5) про розірвання договору дарування;
6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти;
7) про оскарження дій виконавця заповіту. Згідно статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Враховуючи викладене, строк позовної давності у справах пов’язаних з кредитними відносинами складає три роки. Цей строк може бути збільшений тільки за домовленістю сторін. І як зазначалось, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
