Одне з найбільших книжкових зібрань XVIII ст. у країні, яка славилася навіть закордоном, належало українському гетьману Кирилові Розумовському. Формувати свою приватну бібліотеку він почав, скоріш за все, ще з юних років – під час європейського навчання та продовжував до останніх днів життя.
Серед великої та унікальної бібліотеки гетьмана доволі очевидними є книги про історію держав та їх політику державотворення, але на книжковій полиці гетьмана можна зустріти неочікувані видання, як наприклад книги з рецептами. Дані видання розглянемо нижче.
Згідно з реальних печатних списків підписників, що розміщувалися в книжкових та періодичних виданнях другої половини XVIII ст., Кирило Розумовський виписував для своєї бібліотеки книги, які висвітлюють особливості ведення домашнього господарства «Всеобщее и полное домоводство» та «Словарь поваренного» В. Левшина.
Багатотомна праця «Всеобщее и полное домоводство» (1795р.) – найбільш відома та різностороння робота перекладача Василя Левшина. Не зважаючи на те, що дане видання є перекладом з французької книги Луї Ліже «La nouvelle maison rustique» («Нова сільська домівка» – переклад авт.), робота адаптована до місцевих особливостей ведення господарства й має багато відмінностей від оригіналу. Так, у 12-томній праці детально описуються особливості будівництва жител і допоміжних споруд, висадження саду, догляд за овочевими та фруктовими насадженнями в залежності від рельєфних та кліматичних особливостей регіону. Також до місцевих особливостей автор звертається в розділі, присвяченому кухні та харчуванню.
Детальному опису кулінарії та рецептурі присвячена наступна 10-томна праця «Словарь поваренного» (1795—1796рр.), але, на відміну від попередньої роботи, тут уміщена не лише місцева кухня, а й закордонна. Наприклад, Австрійська, Бельгійська, Французька, Іспанська «поварня» тощо, також видання поділене за видами страв такі як перші страви, салати, напої, кондитерські страви, а також і алкоголь. Інгредієнти та страви розміщені у книзі в алфавітному порядку, наприклад «Абрикосы, артишоки, олений рог, петрушка», що значно полегшує пошук певних страв, або розділів.
Загалом, висвітлені в статті книги були доволі популярними у XVIII ст., але відомості про їх наявність в бібліотеці Кирила Розумовського викликає деяке здивування, адже окрім творів світових композиторів, античних поетів та європейських класиків гетьман цікавився ще й веденням домогосподарства і це найкраще розкриває постать Кирила Розумовського з нової, незвичної сторони, тому вивчення бібліотеки гетьмана має продовжуватися та руйнувати давні стереотипи.
Анастасія Олійник,
молодша наукова співробітниця Національного заповідника «Гетьманська столиця»
