25 травня на Буковині були підписані дві унікальні аграрні розписки. Кошти за ними були взяті для виробництва тюкованого сіна. Розписки оформили члени сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Дари Гуцульщини» з Путильського району. Вони мають перспективні плани постачати свою продукцію не лише для місцевих споживачів, але й до Арабських Еміратів.
Варто зазначити, що Чернівецька область долучилася до використання нового фінансового інструменту лише на початку нинішнього року. Тут покладають на нього великі надії. Зокрема, голова кооперативу «Дари Гуцульщини» Сергій Терен розповів, що сьогодні потрібно розвивати аграрний сектор і загалом сільську місцевість. Але без залучення додаткового фінансування досягти бажаного результату буде важко. Причина полягає в тому, що кредитний ринок досі залишається доволі складним. А аграрні розписки спрощують механізм отримання грошей.
«Ми би хотіли залучити місцеве населення до вирощування на наших земельних ділянках ягід: малини, лохини, суниці тощо, — сказав Сергій Терен. – Але наразі наші земельні ділянки не підготовлені до цього. Проте маємо домовленості, що під аграрні розписки нам надаватимуть саджанці цих культур. Нас записали в чергу на наступний рік на отримання цих саджанців».
Проте кооператори не стали чекати на віддалену перспективу. Вони взяли до уваги ситуацію, що вже склалася зараз. За словами Сергія Терена, чимало молоді з Чернівецької області виїжджає на заробітки за кордон. Натомість вдома залишаються люди переважно похилого віку. Чимало з них тримають корів, кіз, овець. Але таким людям досить тяжко займатися обробітком землі, яка часто знаходиться в горах або далеко від домівки. І їм простіше купувати готове тюковане сіно. Саме його заготовкою і займається місцевий кооператив.
«Це одна з ніш, яка розвивається в карпатському регіоні. Вона є доволі перспективною», — пояснив Сергій Терен.
Перспективність заготівлі сіна полягає не лише в задоволенні потреб у ньому місцевого сільського населення. Голова кооперативу «Дари Гуцульщини» не виключає ймовірності продажу сіна до Арабських Еміратів. Буковинські кооператори хотіли б поставляти його для арабських скакунів. Справа в тому, що йдеться про елітних коней, і їхні господарі виставляють дуже високі вимоги до харчування цих тварин. Дотепер сіно для них постачають із гір Шотландії та Іспанії. Проте, за словами Сергія Терена, карпатське сіно за своїми якісними характеристиками не поступається цим зарубіжним аналогам. Тож наміри кооператорів із Путильського району є цілком реальними, і аграрні розписки можуть посприяти в їх реалізації.
«Трава, яка вирощується на високогір’ї Карпат, є екологічно чистою, — зазначив Сергій Терен. – Вона насичена різними поживними речовинами. Тобто ми можемо пропонувати свою продукцію на ринок арабських країн».
Аграрні розписки в Україні впроваджуються з 2014 року. На початках інтерес до них виявили сільгоспвиробники, які спеціалізуються на вирощуванні експортно зорієнтованих культур – пшениці, кукурудзи, соняшника, ріпаку та сої. Це цілком закономірно, оскільки попит на їхню продукцію залишався стабільно високим не лише на внутрішньому, але й на зовнішньому ринках, і це підштовхувало до активного розвитку власних господарств, до пошуку шляхів кредитування сільгоспвиробництва. Але останнім часом ситуація почала суттєво змінюватися: асортимент української сільгосппродукції на ринках розширився. Тому аграрними розписками зацікавилися й виробники інших культур, зокрема, нішевих.
Першими з накатаної колії вийшли тернопільські аграрії. Фермерське господарство «Гадз» з Бучацького району ще минулого року оформило аграрну розписку під виробництво яблук. Вона стала першою не лише у вітчизняній, але й у світовій практиці садівництва. А поточного року в Україні вже виписана друга «яблучна» розписка — на Полтавщині.
2018 рік став досить продуктивним для агровиробників, які виписували розписки під заставу нішевих культур. Мешканець Кременецького району Тернопільської області Павло Бойко у січні скористався аграрною розпискою для закупівлі саджанців малини з метою її товарного вирощування на своїй присадибній ділянці розміром лише 0,14 га. Щоправда, для реалізації своїх намірів Павло
Бойко обрав досить незвичну схему. В якості посередника він використав місцевий сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Дари ланів».
Хоча сума позики була невеликою, для амбітного селянина, який фінансово не вирізняється серед інших і заразом прагне випробувати себе в дрібному агробізнесі, будь-які додаткові гроші мають велике значення. Особливої цінності вони набувають на стартовому етапі, коли відсутні обігові кошти, а без них бізнесову справу ніяк не запустити. Як уже доводить практика, в таких випадках початкуючим агропідприємцям на допомогу приходять аграрні розписки.
У березні були виписані перші «часникові» аграрні розписки. Одну з них оформило невелике сільське господарство з Тернопільщини в Гусятинському районі, а другу – господарство, розташоване на кордоні Вінницької та Одеської областей. Що характерно: ці «часникові» аграрні розписки знову стали першими не лише в Україні, але й у світі. Обидва господарства були прокредитовані одеською компанією «Агро-Патріот».
У квітні поточного року було зареєстровано першу аграрну розписку під заставу врожаю цукрового буряку. Її видало приватне підприємство «Дзвін» з Чортківського району Тернопільської області. Воно отримало кредит насінням від компанії «КВС-Україна».
Експерти галузі зазначають, що на певному етапі новаційні підходи до роботи з аграрними розписками демонстрували тернопільські аграрії. Значною мірою таке твердження відповідає дійсності: хоч область почала використовувати інструмент аграрних розписок лише з 2016 року, тут на сьогодні їх уже оформлено 40. Та вражає не лише така значна кількість, але й бажання місцевих сільгоспвиробників випробувати можливості аграрних розписок поза межами традиційних сільгоспкультур.
Щоправда, ініціативу тернополян останнім часом почали перехоплювати сільгоспвиробники з інших регіонів. Так, 11 травня на Херсонщині було зареєстровано першу аграрну розписку під заставу врожаю картоплі. Її виписало приватне підприємство «Александр А. Синенко», яке розташоване в Голопристанському районі.
«Картопляна» аграрна розписка видана під заставу 2,5 тис. тонн картоплі. Очікується, що стільки її буде вирощено на площі понад 100 га. Також передбачається, що аграрна розписка буде закрита в березні 2019 року після реалізації урожаю картоплі.
Власник цього приватного підприємства Олександр Синенко зазначив: «Аграрна розписка – дуже хороший інструмент. Вона добре захищає кредитора в частині фінансових ризиків. А коли кредитор достеменно знає, що його права захищені належним чином, то охочіше надає кредити. Від цього виграємо і ми, сільгоспвиробники, бо конче потребуємо поповнення обігових коштів».
Він також додав, що аграрні розписки – це додатковий інструмент фінансування, який значно розширює можливості кредитування сільгоспвиробників, бо кожен може обрати той, що йому найбільше підходить.
Фахівці визнають, що вирощування нішевих культур є перспективною справою, особливо для малоземельних сільгоспвиробників. Ці культури є високомаржинальними і забезпечують швидкий та високий прибуток. До того ж конкуренція серед їх виробників на вітчизняному ринку є наразі невисокою, це спрощує можливість закріпитися на ньому. Але чи не найбільшою проблемою для багатьох виробників є отримання кредитних ресурсів. Аграрні розписки допомагають її успішно вирішити.
Керівник Проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» Лія Сорока зазначає: «У подальшому аграрні розписки можуть охопити й інші сектори української сільськогосподарської галузі. Зокрема, йдеться про тваринництво, особливо, про його молочний напрямок, та про свинарство. Задля цього ми спільно з партнерами зараз проводимо відповідну підготовчу роботу».
Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива», спеціально для видання sknews.net
До теми.
Згідно з інформацією Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні», станом на 18 травня вже видано 502 аграрні розписки, з яких 200 – товарні і 302 – фінансові. Вартість перших сягнула 1,724 млрд. гривень, а вартість других – 1,284 млрд. гривень. Таким чином внесок аграрних розписок у розвиток вітчизняного аграрного сектору вже перевищив 3 млрд. гривень.
До початку поточного року сільгоспвиробники восьми пілотних областей – Полтавської, Черкаської, Вінницької, Харківської, Хмельницької, Тернопільської, Миколаївської та Сумської за аграрними розписками залучили понад 1,2 млрд. гривень. З 16 січня дія цього фінансового інструменту поширилася на всю Україну. Відтоді завдяки ньому на проведення весняно-польових робіт в аграрну галузь спрямовано 1,8 млрд. гривень.
Список лідерів у впровадженні аграрних розписок очолює Вінницька область – 79. Наступними йдуть Полтавська — 64, Харківська — 52 та Черкаська — 49.
Серед областей, які з початку поточного року впроваджують у себе кредитну новацію, передують Івано-Франківська — 16 аграрних розписок, Чернігівська – 15, Київська – 14, Львівська – 13, Херсонська – 12, Житомирська – 11. На Донеччині, частина території якої наразі залишається непідконтрольною українській владі, вже оформлено 5 аграрних розписок.
Аграрні розписки були розроблені, в першу чергу, для забезпечення малих та середніх агровиробників кредитними ресурсами. Їх впровадженням займається Проект IFC «Аграрні розписки в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції за фінансової підтримки Швейцарського Уряду.
