На прес-конференції 17 листопада у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» у Києві розповіли про пам’ятні заходи до 82-х роковин Голодомору.
Цьогоріч особливо згадуватимуть «людей правди» – українців та іноземців, чиї свідчення та дослідження зберегли факти про голод. Завдяки їх вчинку світ дізнався про комуністичний геноцид українців.
28 листопада 2015 Україна вшановуватиме мільйони жертв Голодомору. Влада та громадськість спільно пом’януть убитих геноцидом. Відповідний Указ днями підписав Президент України.
82 роковини пройдуть під гаслом: «Люди правди. Щоб світ знав» в пам’ять кожного, хто в часи геноциду та інформаційної завіси долав брехню та байдужість і свідчив про Голодомор.
На прес-конференції представили історії 16 чоловіків та жінок – українців, американців, британців, голландців, свідків, політиків та науковців.
Сьогодні ми згадуємо Людей правди – тих, хто не боялися говорити та писати про Голодомор навіть у часи, коли це могло коштувати життя, сказав Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.
«Це журналісти, громадські діячі, політики і звичайні українські селяни, які публікували статті, записували побачене у своїх щоденниках чи просто робили фото. Вони вірили, що зафіксована ними правда важлива для протистояння злу, яке вбиває мільйони людей. Завдяки їх зусиллям вдалося зберегти інформацію про один із найстрашніших злочинів в історії людства – Голодомор. Через багато років ця інформація стала однією з причин краху комуністичного режиму, на руїнах якого постала незалежна Україна. Таким чином у повній мірі реалізувалася євангельська істина «Пізнайте правду і вона зробить Вас вільними».
В’ятрович пояснив: «Ми згадуємо Людей правди тому, що нині Україна протистоїть не лише агресії зі сходу, але й масштабній інформаційній навалі, опертій на брехню. Захистити нашу свободу можемо не лише силою зброї, але силою правди. Нам надзвичайно важливо, аби за межами України знали, що саме відбувається в нас. «Щоб світ знав» – ці слова були актуальними для тих, хто говорив і писав у 1933-му, і такими вони залишаються досі».
Голова Архіву СБУ Ігор Кулик показав оригінали унікальних щоденників та світлин, які ставали основою для десятилітніх вироків. Було представлено справи і матеріали Дмитра Заволоки, Олександри Радченко, Нестора Білоуса, Миколи Боканя.
Як відомо, комуністичний режим створив систему приховування правди про злочин вбивства голодом мільйонів українців. Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість.
Олеся Стасюк, директор Національного музею «Меморіал пам'яті жертв Голодомору», розповіла про цьогорічні заходи зі вшанування жертв Голодомору. Вони тривають від 16 листопада і мають три напрямки: лекційний, кінолекторій, робота з дітьми, виставковий. 28 листопада вшанування розпочнеться о 15:00 біля Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» і завершиться запаленням свічок та хвилиною мовчання о 16.00. Акції пам’яті пройдуть у всіх містах України. Також – у 36 країнах світу, організовані Світовим конгресом українців та Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32–33 років в Україні.
Олена ШАРГОВСЬКА, Український інститут національної пам’яті
