Врахування всього періоду відпрацьованого страхового стажу при визначенні права на пенсію за віком.
Як бути, коли особа відпрацювала, заробила стаж, але їй не враховують весь стаж при призначенні пенсії, чи взагалі відмовляють?
Про це детальніше розповідає заступниця начальника Городнянського бюро правової допомоги Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна Костюкова.
Спочатку наведу приклад зі своєї недавньої практики.
До Городнянського бюро правової допомоги звернулася особа, яка підпадає під категорію осіб, що перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму. Така особа потребувала правової допомоги у справі щодо зарахування до страхового стажу, який дає право на пенсію, всього періоду роботи в колгоспі Городнянського району Чернігівської області.
Суть питання полягала в тому, що клієнту органи Пенсійного фонду відмовили в призначенні пенсії, і зарахували до стажу його трудової діяльності тільки 22 роки страхового стажу.
Разом з тим період роботи в колгоспі Городнянського району Чернігівської області з 1 травня 1977 року по 9 травня 1978 року та з 1 липня 1980 року по 31 квітня 1985 року, не були враховані. Працівники Пенсійного фонду мотивували це тим, що архівна довідка про роки та людинодні містила неповні дані про роботу за вищевказані періоди.
Вивчивши матеріали справи та зібравши відповідні докази, юристи з бюро правової допомоги склали позовну заяву до Чернігівського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України.
Суть питання: щодо не врахування всього періоду відпрацьованого страхового стажу та зобов'язання провести клієнту призначення пенсії за віком з врахуванням всього відпрацьованого періоду відповідно до записів трудової книжки. У тому числі й періоду відпрацьованих днів з 1 травня 1977 року по 9 травня 1978 року, з 1 липня 1980 року по 31 квітня 1985 року в колгоспі «Дружба» з 16 грудня 2019 року.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду 5 червня 2020 року по справі № 620/1535/20 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України щодо не врахування всього періоду відпрацьованого страхового стажу при визначенні права на пенсію за віком відповідно до записів Трудової книжки колгоспника від 18.05.1981 та зобов’язано управління Пенсійного фонду України врахувати до страхового стажу клієнта всього періоду відпрацьованого страхового стажу в колгоспі відповідно до записів Трудової книжки колгоспника від 18.05.1981, а саме зарахувати до страхового стажу: у 1977 році 141 л/днів; у 1978 82 л/днів; у 1980 136 л/днів; і період роботи з 1981 по 1985 роки та призначити пенсію за віком з 16.12.2019.
Правові аргументи суду зведені до наступних правових норм.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом було встановлено, що у 1977, 1978, 1980 роках встановлений мінімум л/днів за рік позивачем виконано не було, а в 1981 1985 роках позивачем було перевищено встановлений мінімум л/днів за рік, що підтверджується записами в Трудовій книжці колгоспника від 18.05.1981 .
З урахуванням зазначеного вище, та тим, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а довідки слугують, як додаткове підтвердження стажу роботи, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, суд дійшов такого висновку:
Органом Пенсійного фонду при обрахунку страхового стажу для призначення пенсії за віком протиправно були не враховані записи, наявні в Трудовій книжці колгоспника та задовольнив позов прийнявши до уваги записи, які містилися в трудовій книжці колгоспника.
На фото: Тетяна Костюкова
