Експерт з Чернігова розповів про те, чи зможуть комунальні медіа стати незалежними

Міський голова, депутатська більшість або члени виконкому мають втратити можливість впливати на редакційну політику комунальних медіа — така ідея закладена в новому законі “Про медіа”. Натомість, має з'явитися незалежний орган — наглядова рада з представників громадськості, яка обиратиме керівника, укладатиме з ним контракт і встановлюватиме оплату праці та визначатиме напрям редакційної політики. Але при цьому фінансуватися такі медіа мають і надалі з місцевого бюджету.

Закон «Про медіа» передбачає, що такі наглядові ради формуються за схожим принципом Наглядової ради Суспільного мовника. До наглядової ради мають увійти по одному представнику від кожної з депутатських фракцій (депутатських груп) органу місцевого самоврядування, який є засновником медіа, а також представники громадських об’єднань та регіональних (місцевих) творчих спілок журналістів.

«Загальна кількість членів, які представляють депутатські фракції (депутатські групи) органу місцевого самоврядування, у складі наглядової ради не може бути більше чотирьох осіб. Якщо в органі місцевого самоврядування представлено більше чотирьох депутатських фракцій (депутатських груп), члени наглядової ради обираються шляхом рейтингового голосування» — йдеться в законі.

При цьому кількість членів від регіональних (місцевих) творчих спілок журналістів та громадських об’єднань має бути на одну особу більшою, ніж кількість членів від органів місцевого самоврядування.

Тобто закон передбачає максимальну кількість — 4 представники від фракцій і 5 представників від громадських організацій.

Як же обиратимуть членів наглядової ради від громадських організацій?

У Закон записано: «Члени наглядової ради від регіональних (місцевих) творчих спілок журналістів та громадських об’єднань обираються шляхом рейтингового голосування на конференції громадських об’єднань. Порядок проведення конференцій громадських об’єднань та обрання членів наглядових рад, визначається Національною радою. Кожна регіональна (місцева) творча спілка журналістів та кожне громадське об’єднання, що бере участь у відповідній конференції, має один голос».

У Чернігові, наприклад, сильне політичне протистояння між міською радою та обласною військовою адміністрацією, тож не важко припустити що обидві владні структури намагатимуться делегувати до наглядової ради лояльних до себе громадських представників.

Тож чи вдасться сформувати, наприклад, в Чернігові таку справді незалежну і професійну наглядову раду, яка буде здійснювати управління на громадських засадах? Хто має стати цими людьми і як їх будуть обирати? А якщо мова йде про невелику громаду, наприклад, Коропську чи Борзнянську, де також є комунальні медіа?

Відповіді на ці питання шукають сьогодні на національному рівні і, особливо, в регіонах керівники комунальних медіа та місцеві органи влади.

За словами представниці Національної ради з питань телебачення та радіомовлення в Чернігівській області Ірини Сенченко, наразі в регіоні здійснюють діяльність такі комунальні телерадіоорганізації: «Новий Чернігів» (м. Чернігів), «Прилуки» (м. Прилуки) та такі радіоорганізації як «Радіо Борзна» (КП «РО «Радіо Борзна» Борзнянської міської ради) і «Короп ФМ» (КП «РО «Короп ФМ» Коропської селищної ради).

Відповідно до Закону України «Про медіа» комунальні телерадіоорганізації, засновані місцевими органами влади, мають бути реорганізовані в публічні місцеві аудіовізуальні медіа. Ті компанії, які не будуть реорганізовані — припинять свою діяльність, їхні ліцензії будуть анульовані Національною радою. Щодо строків процесу реорганізації, то він складає 6 місяців з дня набрання чинності Законом, тобто 30 вересня 2023 року.

Органи місцевого самоврядування, що є засновниками, мають ухвалити рішення про їх реорганізацію. Оскільки в Україні діє воєнний стан, реорганізація комунальних медіа повинна відбутися не пізніше, ніж через 6 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

Сьогодні Національна рада розробляє типові документи для нових публічних медіа — статут, трудовий контракт із керівником, визначає порядок проведення конференцій громадських об‘єднань та обрання членів наглядової ради.

Керівниця комунального телеканалу “Новий Чернігів” Наталія Левочко відверто говорить про ризики реформування на цьому етапі:

“6 квітня в Києві відбулась конференція присвячена плану впровадження реформи комунальних телерадіоорганізацій. Вдалося почути безпосередньо від розробників Закону про медіа, що саме вони вкладали в ті чи інші положення. Те, що здивувало: представники від депутатських фракцій, які мають увійти в склад майбутньої наглядової ради (за Законом при реформуванні в публічні аудіовізуальні медіа має бути створена наглядова рада, вона складається з представників від кожної депутатської фракції і громадських об’єднань) це не депутати, і не чиновники. Це мають бути члени громади, які не пов’язані з жодною з політичних сил, а також не працюють на органи місцевого самоврядування. На мою думку, це принципово важливий момент і він має бути чітко виписаний в самому Законі. Тобто ми вже бачимо ризики навіть не розпочавши процедуру реформування. Час ще є, чекаємо на типовий Статут і підзаконні акти. Наш дедлайн — півроку після закінчення воєнного стану”.

Павло Пущенко, регіональний представник ГО “Інститут масової інформації” в Чернігівській області

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?