Брати з Кобижчі Чернігівської області – тринадцятирічний Арсенко і шестирічний Віталік – звернулися до своєї бабусі Любові Лахно з проханням допомогти їм у збиранні коштів для потреб Української Армії.
Назвали й воїна, якому вкрай потрібна воєнна техніка – дядько Руслан, котрий давно воює. Бабуся-пенсіонерка відразу запропонувала внукам, як організувати збирання коштів. Вона взялася випікати духмяні домашні пиріжки, а хлопчикам доручила їх продавати. І цей домашній «бізнес» приніс бажані результати. За першу зібрану суму – 7 тисяч гривень з гаком – племінники придбали дядьку Руслану потрібну техніку. Наторгували пиріжками й 3,5 тисяч гривень, які віддали жінкам, що плетуть маскувальні сітки, й ті купили цілий рулон спеціальної матерії. Хлопчики й далі продовжують з бабусею бізнес для потреб ЗСУ.
Дещо старша за братів Юлія організувала розіграш домашньої лотереї. За власні кошти накупувала чашок, мисок, ложок, чайників та багато інших речей домашнього вжитку. Земляки всі виграші розібрали, а організаторка лотереї одержала 3,5 тисяч гривень «навару», який віддала жінкам для придбання матерії для сіток.
Пенсіонерка 80-ти років Ганна Барановська, яка колись працювала в міліції, теж не сидить вдома без діла: нарізає смужки тканини для сіток.
До цієї, на перший погляд, жіночої роботи, долучився і чоловік, військовий пенсіонер Сергій Передерій. Гордиться, що не відстає від місцевих майстринь. Організовує цю волонтерську роботу керівниця культурного закладу Людмила Самоткан. Вона ж контролює й відправлення сіток, іншої благодійності на замовлення воїнів.
І подібне піклування про ЗСУ поширене по всіх населених пунктах Бобровицької громади. Натомість на фоні справжнього піклування про рідну армію, читаємо інформацію і про великі «турботи» народних депутатів за покращення життя дітей, підлітків, багатодітних родин, зрештою немічних пенсіонерів, які свого часу віддано працювали на економіку України, і на виборах віддали свої голоси за цих депутатів. Тепер вони у свої законопроекти внесли шкуродерні норми відповідальності за нарубану в’язку дров, за зібрані в лісі кошик грибів чи ягід, за зростання інших євроштрафів…
Так, в Україні йде війна з величезним горем. І те горе терплять передусім прості люди, які ще й останньою копійкою діляться з рідною армією, й синів відправляють на війну. А депутати навпаки: своїми «сталінськими» законами налаштовують пересічних людей і проти ЗСУ, і проти належних порядків у державі. І все це заради того, щоб не зупинялися потоки державних грошей у їхні глибокі й широкі кишені, і щоб було чим приручених ними суддів озолочувати. Хочу нагадати всім депутатам та суддям дослухатися до мудрого китайського філософа Конфуція: «Соромно бути бідним і займати низьке положення, коли в державі панує закон. Так само соромно бути багатим і знаним, коли в державі панує беззаконня і велика бідність простих людей».
Григорій Загребля
Головне фото: Брати Арсен і Віталій
