Проблема. В минулому році біля села Велике Устя (Чернігівщина) було проведено цілий комплекс робіт по укріпленню берега річки Десна, яка довгий час відмивала людські землі і повільно наближалася до автомобільної дороги.
Тоді було висипано десять кам’яних шпор, які змінили напрямок течії річки і підмивання берега зупинилося. Та от голова Великоустівської сільської ради Валентина Циганок досі занепокоєна. Адже це був лише перший етап робіт із укріплення цієї ділянки. Другий мав би завершитися в цьому році, але грошей на нього так і не виділили.
Десна – одна з небагатьох річок України, яка має велику природну інтенсивність переформування берегів. Через значну розгалуженість та звивистість русла часто виникає водна ерозія, яка призводить до постійного розмиву та руйнування берегів. Саме таку ситуацію протягом декількох років спостерігали на ділянці річки Десна біля села Велике Устя Сосницького району. Адже там досить швидкими темпами відбувалося руйнування лівого берега річки. Тобто річка підмивала берег, забираючи собі людські землі.
Десна там настільки швидко підмивала берег, що несла загрозу руйнування ділянки автомобільної дороги М-02 Т2521 Сосниця – Шаповалівка та підмиву опор мосту, розташованого на цій автодорозі, з подальшим їх руйнуванням.
«Ми декілька років говорили скрізь про нашу проблему, про те, що вода може підмити міст, що вона забирає людські паї, а так і до села недалеко, – згадує Валентина Циганок. – Адже за декілька років Десна забрала землі нашої сільради. Та найстрашнішим було те, що вона підмивала середню опору мосту і він міг би просто завалитися. Раніше у нас тут була переправа, як у Пекареві, то дуже б не хотілося, щоб таке сталося знову».
Тоді пані Валентина почала бити на сполох, всюди і всім розповідала про свою проблему і добивалася її вирішення. Знали про цю ситуацію і в Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів, але фінансування на його реалізацію не було.
Гроші дали, але мало
Та у 2018 році ситуація змінилася – напевно,у владних кабінетах вирішили все ж, що це є велика проблема, і виділили гроші на укріплення цього берегу.
В тому ж році ТОВ «Водпроект-Чернігів» був розроблено робочий проект «Берегоукріплення річки Десна біля села Велике Устя Сосницького району Чернігівської області».
Тоді фінансування розділили на два пускові комплекси. Відповідно до проектної документації, перший пусковий комплекс робіт берегоукріплення Десни передбачав відсипку шпор з несортованого каменю. І ці роботи були зроблені. Загалом на ділянці 896 метрів проектом було передбачено встановлення 10 кам’яних загат, функція яких – змінити напрямок течії Десни.
«Минулого року роботи були профінансовано не на 100%, але ті проектні рішення, які наразі реалізовані, вже виконують свої функції, – говорить начальниця Деснянського басейнового управління водних ресурсів Наталія Грудницька. – Це зміна напрямку течії і переміщення фарватеру від лівого берега, що розмивається, в протилежний бік».
Задоволена результатом і голова Великоустівської сільської ради Валентина Циганок. Проте жінку непокоїть той факт, що виконана лише половина передбачених робіт. Другий етап по укріпленню цього берега мав би вже завершитися, але фінансування на його реалізацію досі не виділили.
«Я погоджуюсь, що вже зроблено багато. І будівельники молодці, працювали якісно навіть у несприятливих погодних умовах, і вони повністю виконали своє завдання. Громада села і я особисто дуже вдячні всім, хто не став осторонь такого важливого для нашого села питання, – говорить Валентина Циганок. – Та це лише перша черга робіт. Друга повинна була бути профінансована в 2019 році, але цього не сталося. Я розумію, країна двічі пережила вибори, можливо, грошей не вистачає. Та я б хотіла, що б про нас пам’ятали і не забували, бо якщо не завершити укріплення, то ситуація може знову повторитися».
У Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів також погоджуються, що роботи потрібно завершити, але ж фінансування на це немає. І коли буде – самі не знають.
Марія Пучинець, фото Олексія Миколаєнка
