Під час засідання третьої сесії міської ради сьомого скликання під час обговорення депутатським корпусом Програми економічного та соціального розвитку міста Чернігова на 2016 рік, Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко запропонував керівнику фракції партії Демальянсу в Чернігівській міськраді Ігорю Андрійченку керівну посаду – очолити управління транспорту та зв’язку міської ради.
Про це наше видання вже інформувало своїх читачів.
З цього приводу редакція отримала заяву Ігоря Андрійченка для оприлюднення.
Заява І. Андрійченка щодо пропозиції В.Атрошенка посади начальника управління транспорту і зв’язку
Я дякую Чернігівському міському голові за високу оцінку пропозицій і активності «Демальянсу» в питаннях реформування транспортної сфери міста Чернігова. Проте вважаю за правильне відмовитись від даної пропозиції з ряду причин:
По-перше — на посаді начальника управління працює, не так давно призначений, керівник Олександр Бєльський. Про жодні догани або зауваження від діючого керівника міста на роботу Олександра Володимировича нам не відомо.
По-друге — міський голова мав би дотримуватись задекларованого ним підходу виключно конкурсного заміщення посад управлінь і підрозділів міської ради. На жаль, зараз ми бачимо практику призначення С. Гаруса на посаду керівника КП «Дільниця з контролю за благоустроєм», В. Білогуру начальником Управління освіти та публічні запрошення з трибуни на посади мене та О. Мельника.
По-третє — змушений констатувати, що начальник Управління транспорту і зв’язку міської ради є людиною сугубо виконавцем. Такий висновок ми зробили, спостерігаючи за роботою даного Управління ще з 2011 року. Виключно міський голова раніше Соколов, наразі Атрошенко, а точніше профільний заступник, починаючи з С. Андроса, потім М.Миргородський, а наразі О.Кириченко формують майбутню політику транспорту. Функція начальника управління важлива, але важлива вона у виключно прикладній частині: контроль за перевізниками, дотримання графіку руху, підписання договорів з перевізниками. Але навіть покарати перевізника чи розірвати договір з ними наразі Управління не здатне. Все вирішується на рівні керівників міста. В тому числі і питання ініціювання підвищення вартості проїзду. Впливовості в дійсно важливих питаннях – нуль.
І найголовніше. Владислав Атрошенко зі своєю командою отримав владу в Чернігові. «Демальянс» не є частиною команди Владислава Атрошенка. У нас різна політична історія і інструменти приходу у владу. «Демальянс» наразі представляє інтереси своїх виборців в трьох радах міста Чернігова і ми досягли цього результату власними силами і баченням. Проте ми щиро бажаємо, щоб ті світлі обіцянки, що звучали перед виборами у всіх учасників перегонів, в тому числі і міського голови Атрошенка, ставали реальністю. Для досягнення цих цілей ми багато і конструктивно працюємо і долучаємось до роботи в різних сферах життя міста, не лише транспорту. Частина нашого бачення була ухвалена у запропонованих нами доповненнях до Програми економічного і соціального розвитку Чернігова на 2016 рік.
Для кожного рівня відповідальності є свій час. Наразі ми депутати і повірте – ми будемо відповідальними депутатами!
З повагою,
Заступник Голови партії Демальянс, керівник фракції партії Демальянсу в Чернігівській міській раді Ігор Андрійченко
Лідер Демальянсу вибудовував свою піар-компанію на паплюженні організації перевезень у місті. Боровся за низькі тарифи, які не враховували економічної складової. Все ґрунтувалось на популізмі, намаганні сподобатись чернігівцям. А коли видалась нагода щось змінити особисто, братись за справу він не бажає.Краще ж критикувати, чим вирішувати складні задачі!
Питання пільгових перевезень сьогодні не врегульовані. Закон вимагають виконувати тільки перевізників, які за власний кошт мають перевозити пільгові категорії населення і не отримують компенсації, що передбачені Законами.
В жодному Законі не прописано, що фінансування пільговиків покладено на суб'єктів господарювання!!!
Коли містяни вибирали нову владу, була надія що вона не буде душити малий бізнес для забезпечення своїх рейтингів, а надасть пільги людям, яким це передбачено Законами, в рівних можливостях їх використання, а не лише тим що користуються транспортом. Це повинно бути у конкретній грошовій формі, а як використовувати гроші хай люди вирішують самі.