31-річного Дем'яна Ганула – українського громадського діяча, волонтера, блогера, екозахисника ‒ розстріляли в центрі Одеси 14 березня 2025 року.
Згадую, як уперше потиснув руку усміхненому сільському хлопцеві у 2015 році. Дем’яну тоді було 20 років, він навчався в педагогічному на історика. Третій курс, зовсім зелений, але я одразу відчув козацький стрижень. Впевнена, добре поставлена українська мова, що для Одеси того часу було рідкістю, і несподівана, як для студента, пунктуальність та вміння чітко висловлювати думку.
Дем'ян Ганул завжди знав, що робити, і вирізнявся своєю послідовною проукраїнською державницькою позицією та бажанням поширити цю позицію серед одеської молоді. Небайдужий до всього, що відбувалося в місті, Дем’ян дуже любив життя і завжди намагався зібрати навколо себе хороших людей... друзів-патріотів. Світла та добра людина. Поспішав жити. Дем’ян... не міг залишити роботу, сховатися, піти в тінь. Знав, що кремль оголосив на нього полювання, але вірив у захист з боку Держави. Виходить, даремно вірив.
Як історик, Дем’ян дуже чітко розумів важливість інформаційної складової у цій жорстокій війні на знищення українців. В Одесі така позиція вступала в явний конфлікт не лише із зовнішніми, але й із внутрішніми орками при владі. Жирна лінія розмежування послідовно наводилася й оновлювалася тут під пильним наглядом ФСБ на тлі байдужості з боку органів державної влади багато десятиліть поспіль. Сьогодні кремль дістав фломастери.
Показова жорстока страта українського активіста в центрі українського міста — це черговий, дуже серйозний удар по державі Україна. Попри активний рух добровольців і стрімке зростання національної самосвідомості українського громадянського суспільства, українські чиновники та політики примудрилися остаточно програти інформаційну війну з кремлем. Основу для програшу було закладено ще у 2014 році, саботуванням розслідування спроби захоплення державної влади в Одесі, організованої групою осіб 2 травня 2014 року.
Захист права на життя, права на належне судочинство? Ви серйозно? А чого ми чекали від рішення Європейського Суду з прав людини? Типу, що права громадян не порушені, бо вони були сепаратистами… А замах на повалення державної влади ми доводити в Суді не хочемо, бо можемо вийти на свій слід? Не надто переконлива позиція для Європейського суду з прав людини.
З початку повномасштабного вторгнення, звісно, інформаційна складова гібридної війни відійшла на десятий план, однак зараз, під час політичного-врегулювання-в-яке-ніхто-не- вірить, ця лінія за важливістю стає на рівень із лінією фронту. Але в мене ілюзій уже давно немає. Є біль від втрати друга і розуміння, що якщо ми всі сьогодні (патріоти) не об’єднаємося, то нас ось так от переб’ють поодинці. Ну і дозвіл на носіння зброї у нас, звісно, як і в 2014, буде тільки у сепарів при владі.
Дем’ян дуже радів останні кілька місяців, що, незважаючи на відсутність ока, йому вдалося вступити до лав ВМС. За життя Дем’ян був воїном і гідний бути похованим як Воїн!
Співчуття рідним, близьким, друзям Дем’яна і всім патріотам України. Дякую долі за те, що був з тобою знайомий, друже.
Погрози і напади
Дем’ян Ганул неодноразово залякували. У 2020 році йому спалили авто, також невідомі особи обстріляли машину, де перебував активіст.
У травні 2023 року в Одесі невідомі у військовій формі побили його. Поліція розпочала кримінальне провадження, проте ця справа так і не дійшла до суду.
Влітку 2024 року Дем’ян звертався до СБУ із проханням надати захист йому та його сім’ї. Активіст розповів, що інформацію про нього злили на російські сайти, а за напад на нього пропонують грошову винагороду.
Владислав Балінський
