Хто обслуговуватиме багатоквартирні будинки Чернігова після 1 липня 2016 року та які потенційні переваги для мешканців міста несе міська програма ОСББ?
Ці та інші теми, що набули актуальності після прийняття закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» були порушені під час експертного обговорення, що відбулось 5 травня у громадському прес-центрі «Ініціатива».
У даний час в Чернігові серед більш ніж 1700 будинків функціонує лише 24 ОСББ.
Як розповів начальник Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради Ярослав Куц, жителям які до 1 липня не визначаться з подальшим управителем свого будинку, міська рада його призначить.
Якщо жителі будинку хочуть самі визначити управителя, їм достатньо провести загальні збори.
Найбільшу свободу вибору(або самим займатись управлінням будинку, або найняти компанію управителя) отримають ті мешканці, котрі створять ОСББ.
«Стратегія в тому, щоб у будинку створився управляючий орган, який буде визначати хто і за які гроші буде обслуговувати будинок», – говорить Ярослав Куц.
Створювати об'єднання закликав чернігівців голова ОСББ «Світлий будинок 2016» (пр-т Перемоги 151а) Андрій Дмитерко.
«Створення ОСББ це не означає, що далі ми пливемо самі. Ми можемо залишитись в КП «Деснянському», якщо нас буде влаштовувати якість послуг і ті тарифи, що нам запропонують. Але не створюючи ОСББ, ми потрапляємо під конкурс, на якому нам запропонують управляючу компанію», – наголосив Дмитерко.
Адже, згідно українського законодавства, у разі не створення ОСББ не можна змінити протягом року управляючу компанію, її можна змінити, лише створивши ОСББ.
Задля того, щоб дати людям мотивацію створювати ОСББ, міською радою була прийнята «Програма
сприяння створенню ОСББ та підтримки будинків ОСББ та ЖБК на 2016—2018 роки».
Програмою передбачено, зокрема і виділення 5 мільйонів гривень цього року на проведення капітальних ремонтів у будинках ОСББ. Для того щоб взяти участь у ній, мешканці мають розробити проектно-кошторисну документацію і оплатити 20% вартості робіт.
«Якщо брати всі будинку, то і мільярду не вистачить, – говорить Ярослав Куц. — Мова йде про те, що той, хто перший захоче навести лад у своєму будинку і першим зрозуміє, що все ж таки життя його в будинку залежить від людей, які в ньому мешкають».
Тому люди мають зібратись і сказати, що вони готові працювати по цій програмі, наголошує начальник управління ЖКГ.
Втім, наразі тільки один голова ОСББ поцікавився програмою, ще не було подано жодної пропозиції.
«У нас одна з найкращих програм в Україні, якщо взяти Луцьк, прогресивне місто, то в них там 70% на 30% йде співфінансування, є лише декілька міст де співвідношення 80% на 20%,» – наголосив депутат Чернігівської міської ради Ярослав Ковтун.
Такої ж думки дотримується і голова асоціації ОСББ Чернігова Максим Конашевич, за його словами у Києві також співфінансування йде у співвідношенні 70% на 30%.
Однією з головних проблем створення ОСББ в Чернігові депутат міськради Віктор Іванченко вважає поінформованість населення. Для цього програмою передбачено виділення 40 тис. гривень для забезпечення інформування містян.
У свою чергу депутат міської ради Сергій Воробйов вбачає у небажанні самих містян займатись створенням ОСББ.
«Головна проблема нашого суспільства це те, те що люди не дуже хочуть брати на себе відповідальність», – наголосив Сергій Воробйов.
Менш оптимістично до реформи ставиться член виконкому міськради Юрій Власенко.
«Наша фракція підтримала(програму – авт.), це був вимушений крок бо людям потрібна допомога, немає державної підтримки», – говорить Юрій Власенко.
На його думку, примусове змушування людей створювати ОСББ, або якщо вони його не створять, передача в управлінські компанії направлено проти людей.
«Мені важко зараз уявити свою позицію, як члена виконкому, коли нам винесуть питання після 1 липня, яким чином треба буде визначати ту чи іншу управляючу компанію. Сподіваюсь, що комісія буде компетентна, вони зможуть визначити належного управителя і таким чином люди зможуть отримувати послуги», – повідомив Юрій Власенко.
Заступник голови комісії з питань ЖКГ Деснянської у місті Чернігові районної ради Роман Семешко розповів, що це вже не перший приклад впровадження подібної програми. Втім, раніше успіху вона не набула.
«У 2012 році Чернігівська міськрада вже приймала програму, яка передбачала створення 502 ОСББ за два роки. На момент прийняття цієї програми було 29 ОСББ, на кінець створено було 3, це за два роки, – пригадує Семешко. − Ця програма досить чудова, але не хотілося б, щоб вона була повторенням тієї, яка два роки пропрацювала».
Головною проблемою, на його думку, є те, що наразі лише 10% будинків у місті мають технічні паспорти, і лише у 20% визначені як прибудинкові території.
Втім, за словами начальника управління ЖКГ Ярослава Куца новою програмою передбачені гроші і на це.
«Фактично ми робимо людей вільними від ЖЕКів, але вони розуміють, що в них немає достатньо коштів утримувати ці будинки. Люди розуміють, що тепер держава і місто самоусуваються від співфінансування їх потреб, – говорить депутат міськради Максим Черненок. — І якраз ця програма, має мінімізувати наслідки реформи».
Головне що нас чекає, на думку Максима Черненка, це конкуренція у сфері житлово-комунального господарства. «І тут виникає можливість приватними підприємствами, комунальними підприємствами, ОЖБК, довести, хто з них зможе ці послуги надати якісніше, дешевше. І це є головним пріоритетом. Ціну визначить ринок, і це буде правильно», – вважає Черненок.
Яка кількість ОСББ буде створена у Чернігові у найближчі роки і з якими проблемами стикнуться мешканці багатоквартирних будинків, покаже час. Втім, вже зараз зрозуміло, що найкращі перспективи у ході реформи матимуть ті мешканці, які не побояться брати відповідальність на себе, сходяться в думці більшість експертів.
Даний проект «Посилення публічності місцевої політики та реформ, шляхом аналітичної підтримки регіональних медіа» виконується за підтримки проекту USAID «У-Медіа», що реалізується міжнародною організацією Інтерньюз.
