12 вересня 2017 року в прес-центрі «УНІАН» (Хрещатик, 4) відбулася прес-конференція аналітичного порталу «Слово і діло», присвячена різноманітним обіцянкам членів Кабінету Міністрів України.
Інформація була представлена політичними експертами Валентином Гладких і Олександром Москалюком, а також аналітиком порталу «Слово і діло» Віктором Гаврилюком.
Розпочинаючи прес-конференцію, політичний експерт Валентин Гладких згадав про цитату прем’єр-міністра Володимира Гройсмана стосовно популізму в політиці уряду: «Політика Уряду буде абсолютно реалістичною. Ми - антипопулісти. Ми не будемо приймати жодних рішень, які будуть шкодити українській державі, державності і людям. Ми не сприймаємо жодної популістської риторики».
Експерт зазначив, що дана заява прем’єра не витримує критики, продемонструвавши відео із цитатами голови уряду та популістичними обіцянками міністрів. Оглядаючи вищезазначені обіцянки, Валентин Гладких перерахував ознаки, які можуть свідчити про їхню популістичність, а також розподілив обіцянки уряду на короткострокові та довгострокові, розповівши про їхній зв'язок з Програмою діяльності Кабінету Міністрів та планом дій уряду.
Політичний експерт Олександр Москалюк провів порівняльний аналіз плану дій уряду та його окремих пунктів із публічними заявами міністрів, пов’язаних із окремими пунктами даного плану. Було встановлено, що резонансні обіцянки міністри дають стосовно різноманітних сфер діяльності Кабміну, і дані обіцянки не завжди співпадають із задекларованими напрямками роботи уряду. Експерт зауважив: «Даючи обіцянки, урядовці часто забувають, що Кабінет Міністрів є органом виконавчої влади, який втілює закони, прийняті парламентом. Заяви про будь-які реформи повинні бути підкріплені як мінімум законопроектами і
наявністю парламентської більшості».
Аналітик порталу «Слово і діло» Віктор Гаврилюк продемонстрував приклади 10 найбільш популістичних обіцянок Кабінету Міністрів, які були озвучені як прем’єр-міністром, так і окремими членами уряду, зазначивши: «Коли політики апелюють до народних мас із максимально простою риторикою, слід у першу чергу замислитись про те, що у зв’язку з конкретною обіцянкою слід очікувати насправді. Чи реальне її виконання у рамках повноважень даної посадової особи, чи існують критерії, за якими можна перевірити виконання обіцянки, чи є реалістичним термін її реалізації? І, головне – чому дається така обіцянка:
щоби виправдати очікування виборців чи щоб реалізовувати належні завдання та цілі, що стоять перед посадовою особою?».
Завершуючи прес-конференцію, Валентин Гладких підсумував: «На превеликий жаль, попри свою постійну і слушну критику популізму і популістів Володимир Гройсман та члени його Кабінету, як показує наш аналіз, самі також заражені цією бацилою. Єдине, що дає підстави для оптимізму – це те, що зростає усвідомлення згубності популізму для суспільства, а, отже, й необхідності
позбавлятися цієї зарази. Як би там не було, але ми мусимо допомогти нашим можновладцям вилікуватися від хвороби популізму».
