Про створення перших громадських організацій на Чернігівщині розповідає Сергій Павленко, журналіст:
— У вересні-жовтні на квартирах почала збиратися група вболівальників за стан української мови в Україні та обласному центрі зокрема. Журналісти з «Комсомольського гарту» Владислав Савенок та Василь Чепурний, режисер філармонії Леонід Отрюх, директор музучилища Владислав Бойко, виконроби Олексій Івченко, Анатолій Лащевський, завідувач відділу «Чернігівнафтогазгеологія» Богдан Луців, викладач юридичного технікуму Валерій Сарана до кінця 1988 року виробили програму створення дійової, неформальної громадської організації — обласного товариства української мови імені Т. Шевченка. Водночас офіційно в січні 1989 року розпочало створювати подібне товариство відділення Спілки письменників УРСР у Чернігові під керівництвом Станіслава Реп’яха.
Перші установчі збори обласного товариства української мови відбулися 15 січня 1989 року в приміщенні музею Михайла Коцюбинського. Вони пройшли у гострій полеміці, намаганні представників Чернігівського обкому КПУ обрати «свій» склад керівних органів нової організації. Але цей задум не вдався.
Першим головою обласного товариства імені Шевченка був обраний двадцятип’ятирічний завідувач відділу обласної «молодіжки» Василь Чепурний. Відразу після установчих зборів з’явилися первинні осередки товариства в редакції «Комсомольського гарту», юридичному технікумі, ЧРПЗ, а згодом — у Ніжині, Сосниці, Бахмачі.
А ось як було зазначено в доповідній Комітету партійного контролю при ЦК КПРС від 1 березня 1989 року «Про обстановку і деякі негативні явища в самодіяльних громадських об’єднаннях», яку підписав тодішній секретар Чернігівського обкому КПУ тов. Мисник:
«15 января 1989 г. учредительное собрание, на котором присутствовало около 200 представителей различных категорий интеллигенции, создало областное общество украинского языка им. Т. Г. Шевченко. Аналогичное общество создано при Нежинском государственном институте. В выступлениях некоторых товарищей просматривается стремление уклониться от руководства партийных органов и областной писательской организации… Заметны националистические тенденции в деятельности областного самодеятельного объединения «Товарищества украинской мовы им. Т. Г. Шевченка», насчитывающего около 100 человек, имеющего свои отделения в гг. Нежине, Мене, пгт. Соснице. Тон здесь задают активисты «Товариства» (Чепурной, Сарана и другие), которые в унисон с выступлениями ряда украинских писателей чрезмерно трагедизируют и разжигают страсти якобы катастрофического положения украинского языка и культуры...»
Під впливом активістів новостворених організацій почалася поступова «українізація» до того аморфних «демократических движений» та перехід на платформу Народного руху України за перебудову.
Сергій СОЛОМАХА
