Мисливство. Майже щодня з новин дізнаємося про те, що російські варвари знову обстріляли прикордонні села. Більшість місцевих жителів вже залишили ці небезпечні місця.
І наші поліські ліси, особливо ті, що розташовані поблизу кордону з агресором, стали зоною особливого ризику. Але сміливі господарі мисливських угідь, незважаючи на воєнний стан, продовжують, ризикуючи іноді власним життям, свою вкрай важливу справу. Бо впевнені: перемога прийде неодмінно, тож треба зберегти все поголів’я диких тварин, на які багаті наші ліси. За це їм шана і повага.
До речі, у «Єлінському лісі» розводять ще й овець. Поголів’я вже нараховує близько ста голів. Була можливість навіть допомогти нашим захисникам свіжим м’ясом.
Угіддя цього мисливського господарства займають 33,7 тисячі гектарів: одинадцять тисяч з них — польові, вісімнадцять з половиною тисяч гектарів — лісові, решта — водяно-болотні.
«Єлінський ліс» — одне з найкращих мисливських господарств Чернігівщини, куди до війни постійно приїжджали мисливці навіть зі столиці. Тут, до речі, для них створено і комфортабельний готельний комплекс. Вже тринадцять років керує господарством колишній голова успішного сільськогосподарського підприємства на Донеччині, маріуполець Євген Спиридонович Констанда. Раніше працювало ще й сім єгерів. Однак зараз вони у зв’язку з воєнним станом, на жаль, не працюють.
Отож з усім клопітним господарством доводиться справлятися самому Євгену Спиридоновичу. Сам розвозить корми, розподіляє їх по годівницях. Добре, що є камери спостереження і тепловізор. За допомогою їх завжди має можливість спостерігати, що робиться в лісі.
Щоб успішно вирішувати проблему підгодівлі тварин, до війни господарство успішно займалося кормовою базою. За даними обліку, який завершився у лютому, поголів’я диких тварин постійно збільшується. Незважаючи на постійні обстріли, розтяжки, від яких, до речі, нещодавно загинув червонокнижний лось. На тридцять відсотків збільшилося поголів’я диких кіз.
Щороку проводиться облік тетеруків. Навесні відбувається шлюбне пожвавлення птахів, справжнє токування. У цьому році проведемо лише візуальне спостереження. Раніше природолюби навіть зі столиці приїжджали спостерігати за цим цікавим явищем. Щоб зробити облік тетеруків, будували курені. З них з третьої години ночі і до восьмої ранку з допомогою тепловізорів і відеокамер спостерігали за птахами та їхніми звичками, рахували їх.
Варто зазначити, що ці птахи у ХІХ столітті були дуже поширені по всій Україні, та згодом їх винищили. Нині вони збереглися лише на Поліссі. Тому цей вид птахів занесено до Червоної книги України і полювання на них заборонене. Дозволяється лише фотополювання і відеозйомка.
Микола Тищенко
