Стратегічна галузь. Чи не вперше за десятиліття позиція Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради, громад та трудових колективів підприємств торфогалузі співпадають: і голова ОВА В’ячеслав Чаус, і голова обласної ради Олена Дмитренко задекларували спільну роботу з повернення торфозаводів у власність територіальних громад. Ба навіть більше: на переконання Чауса, не можна, вигравши війну за території, програти її в енергетиці, а Чернігівщина – це саме той регіон України, який має всі шанси зіскочити з газової голки та стати незалежним в енергетичному плані.
Шлях один – ефективний власник
В’ячеслав Чаус – людина, яка прийшла керувати прикордонним і непростим у політичному та економічному планах регіоном – як ніхто знає ціну кожному кілоджоулю, а особливо в період війни, відсутності належного газовидобутку та шантажу з боку підступного й віроломного сусіда. Тож, як зізнався сам, першим питанням на посаді голови Чернігівської ОДА був «Чернігівторф».
«Смолинський торфозавод працює, але працює не завдяки, а всупереч – виключно завдяки людям, які своїм бажанням працювати і не полишати це підприємство дозволяють йому вести виробництво та отримувати прибуток, – каже голова Чернігівської обласної військової адміністрації. – Разом із тим ми всі розуміємо, що в такому вигляді далі не можна все залишати. Ресурсні потужності потребують оновлення та модернізації».
На переконання В’ячеслава Чауса, шлях для торфозаводів Чернігівщини існує тільки один – ефективний власник!
«А тут є два шляхи – приватизація або передача у комунальну власність. Це – інша історія й інший власник, – говорить керівник області. – Яка моя позиція? Якби все залежало тільки від мене, то питання вже вирішили б у серпні минулого року, коли я прийшов на посаду керівника ОДА. Перше питання, яке я поставив: я сказав, що треба навести лад в ДП «Чернігівторф», люди не мають там мучитись. Мені сказали, що тут не буде все швидко, але я продовжував займатись цим питанням. Якби все залежало б від мене, то підприємство б уже розвивалося спільно з громадою. Наразі ж його власником є держава в особі Фонду державного майна».
За словами голови Чернігівської ОВА, він робить все можливе, аби йти не шляхом приватизації, а шляхом передачі підприємства у комунальну власність.
Швидше перейти на альтернативу
«Не буду говорити про кількість зустрічей, які я особисто провів у Фонді держмайна та Кабміні... Зустріч – це коли є результат. Результатів на сьогодні немає, є низка зустрічей, є всі листи, ухвалені всі необхідні рішення на рівні області, але крапки в цьому питанні немає, – пояснює В’ячеслав Чаус. – Для того, щоб ця крапка стала, і стала так, як потрібно трудовому колективу заводу, громаді та області, треба провести ще чимало роботи. Кожен має проробити свою роботу. Тому рухаємось далі для того, щоб завод був переданий у власність громад. Переконаний, що такий власник буде ефективний і кожен працівник буде залучений до управління підприємством».
Голова обласної військової адміністрації каже, що сьогодні важливо виграти війну на всіх фронтах і повністю перемогти ворога.
«Дехто недооцінює енергетичний фронт, але ми переможемо у війні тоді, коли виграємо на всіх фронтах. Не можна відвоювавши територію, програти на енергетичному фронті або на інформаційному, – каже він. – Ми знаємо, що сьогодні відбувається з природним газом і власним видобутком – багато родовищ сьогодні перебуває в окупації, багато без доступу наших співробітників, а росія шантажує Європу ціною. Для нас зрозуміло, що ми ніколи більше не будемо купувати там газ, тож торфовидобувники сьогодні – це штики вітчизняного енергетичного фронту».
В’ячеслав Чаус також додав, що Чернігівщина, яка має колосальні родовища та запаси торфу, повинна зробити все для того, щоб якомога швидше перейти на альтернативні джерела опалення.
Область бореться, нардепи мовчать
Область і дійсно посідає друге місце серед регіонів України за запасами торфу, тож сьогодні для її керівників нарешті прийшло спільне розуміння над важливості цього ресурсу.
Голова Чернігівської обласної ради Олена Дмитренко говорить, що тут у всіх гілок влади є спільна позиція – галузь має належати громадам і тільки тоді можна говорити про енергетичну безпеку та розвиток.
«Дев’ятого вересня до нас надійшло звернення від голови Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса стосовно того, щоб ми розглянули на сесії можливість прийняття рішення про звернення до Камбіну про передачу підприємства до комунальної власності територіальної громади Чернігівської області. 16 вересня у нас відбулась сесія, де ми прийняли звернення одноголосно, – каже Олена Дмитренко. – Я не гарантую, що нас одразу послухають, але я знаю, що в обласного керівництва одностайна позиція щодо торфогалузі. Дуже важливо, коли дві різні гілки влади мають однакове бачення розвитку підприємства. Крім того, є потужна місцева громада, яка готова підставити плече підприємству. Йдемо цим шляхом. Можливо в цей час – час війни, коли відбувається переоцінка цінностей, – нам вдасться реалізувати задумане».
Виходячи з задекларованого, торфогалузь Чернігівщини в особі обласної влади нарешті отримала союзників. Далі – справа за лобізмом сімох нардепів від Чернігівщини, які поки не сказали нічого. Втім, навіть за такої ситуації, є всі сподівання на те, що Уряд Шмигаля повернеться обличчям до людей, і Чернігівщина як область, що має одні з найбільших запасів торфу в країні, почне розвивати галузь у комплексі. Наразі всім зрозуміло, що війна у нас не на один день, тож посилення ролі управління та планування в енергетичному секторі є, в тому числі, важливим безпековим фактором. А інвестувати в галузь нині готова і область, і громади. бо це – курка, яка несе золоті яйця!
Віталій Назаренко, фото Миколи Тищенка
