Кілометр вузькоколійки прокладуть працівники Смолинського торфозаводу на торфових родовищах поблизу заводу. Залізницю роблять для підвозу сировини, адже, починаючи з осені, на болото не заїде жодна техніка.
За словами головного інженера «Смолинського торфозаводу» філії ДП «Чернігівторф» Андрія Страхова, підприємство прокладає залізницю власним коштом. Шпали закуповують, а рейси знімають та перетягують з інших напрямків.
Такі процеси відбуваються щороку в напрямку розроблених нових полів.
За останні два роки тут розробили та привели в придатність для подальшого видобутку 60 гектарів родовищ. Все це – багатомільйонні витрати підприємства, а найголовніше – важкий людський труд.
Коментар:
Дивишся на ці ось фотографії, де жінки вкладають шпали і згадалися події, які описав в автобіографічному романі Микола Островський (головний герой книги та фільму — Павка Корчагін). Точнісінько так сто років тому прокладали залізницю не тільки чоловіки, а й жінки. А ще є безліч інших художніх та документальних кінострічок, у яких розповідається про будівництво залізничної дороги, яку називали БАМ — Байкало-Амурська магістраль. І ось у вік сучасного прогресу жінки знову на передовій трудового фронту і майже з такими ж примітивними знаряддями праці, як і колись — сто років тому... Тільки зараз це — в сучасній Україні.
