Під такою назвою днями авторитетне онлайн видання Українська правда розмістила статтю про ситуацію в Чернігові і, зокрема, про фортифікації навколо міста. «На Чернігівщині фортифікаційні споруди обвалились і поросли бур’янами: військова і цивільна влада кивають один на одного», — так написало на початку своєї статті видання. Цю публікацію ми наводимо нижче, опісля викладу матеріалу чернігівського журналіста Петра Антоненка, який критично (і по-своєму) проаналізував нинішню ситуацію про чвари в місті.
Власний погляд редактора газети «Світ-інфо», журналіста Петра Антоненка:
Отже, чвари у владі. Ганебні, неприпустимі у час війни. Оприлюднені «на кагал і загал» на всю Україну. Адже «Українська правда», з якої даємо цю публікацію, – чи не найбільш авторитетна й масова інтернет-газета країни, з величезною аудиторією, у сотні тисяч читачів щодня. Чернігів, місто-герой, одне з перших таких у країні, місто, що на початку великої війни прикрило собою столицю України, виставлено на загальне посміховисько, адже публікація дослівно цитує ці чвари посадовців. Втім, війна ж не призупинила потребу в правопорядку, боротьбу зі зловживаннями, корупцією. Та й для самого Чернігова, чернігівців ці чвари не є секретом. Вони щодень чують набагато більше, ніж дала «УП».
Почнімо по порядку. Чвари, окрім суто особистісних факторів посадовців, – це результати дивного двовладдя в Чернігові. Двовладдя – результат призначено торік міської військової адміністрації. А призначення це, очевидно ж, наслідок того, що Чернігів, чи не єдине обласне місто країни, раптом опинився без легітимного, чинного міського голови – на своїй посаді, підкреслимо. Владислав Атрошенко живий-здоровий. готовий продовжити службу міським головою. Та зараз – не на посаді. Його заміняє, згідно закону, секретар міської ради. Але в.о., тобто виконуючий обов`язки, – це не повноцінний голова, обраний на загальних виборах громадянами міста.
Не будемо зараз розбиратися в умотивованості отого першого рішення суду Львова. Констатуймо факт: суд відсторонив Атрошенка від виконання повноважень на один рік, тобто призупинив виконання ним повноважень. Не зняв з посади, бо голова, повторюю, обраний на виборах, громадянами міста.
Минув рік. У грудні 2023 року Атрошенко не повернувся на посаду голови. Він подавав апеляцію, тобто оскаржував рішення районного суду про його відсторонення від посади. Апеляції, якими завалені суди, у нас розглядаються довго і нудно. Та все ж у лютому 2023 року вища судова інстанція підтвердила первісне рішення райсуду Львова. Але яке? Те ж таки, про призупинення повноважень Атрошенка як голови міста на рік.
Що далі? Голова мав повернутися на посаду. Натомість він отримує з міської ради трудову книжку з наказом від 06. 06. 2023 р. про його звільнення. На підставі рішення райсуду Львова.
Такий момент. Голова – виборна посада. Але водночас він, як будь-який рядовий працівник, є на роботі у міській раді. І ось вона звільняє його з роботи, наказом від 06. 06. 2023 р., – на підставі отого рішення райсуду Львова від 07. 12. 2022 р., затвердженого апеляційним судом 01. 02. 2023 р. Якого рішення? Про звільнення Атрошенка з посади голови взагалі? Та невже?
Далі «хід» в цій партії за адміністрацією, тобто Офісом Президента. Після остаточного розгляду в судах справи Атрошенка, рішення апеляційного суду від 01. 02. 2023 р., глава держави своїм указом 7 лютого 2023 року вводить у Чернігові міську військову адміністрацію. А 17 лютого призначає її головою Дмитра Брижинського.
Брижинський – військовий, полковник ЗСУ, один з керівників оборони Чернігова на початку великої війни. За що цією ж міською радою, в числі інших військових, був відзначений званням – Почесний громадянин Чернігова. Далі Брижинський воював і в інших гарячих точках, на фронтах.
Тепер звернімося до законодавства щодо введення місцевих цивільно-військових адміністрацій – територіальних, тобто обласних, районних, і військових адміністрацій населених пунктів.
Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених Законом №389. Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації. Начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова.
Однак, у день набрання чинності актом Президента України про утворення районних, обласних військових адміністрацій, військових адміністрацій населених пунктів на території України, де функціонували ВЦА, припиняються повноваження відповідних районних, обласних ВЦА та ВЦА населених пунктів. У цілому, військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.
Звернімо увагу на два моменти. Перший: міська військова адміністрація вводиться, якщо місцевий орган влади не може виконувати свої обов`язки. Хто визначив, що Чернігівська міська рада, обрана, як і голова, всім населенням міста, на прямих виборах, тобто наш міський «парламент», далі не могла виконувати свої обов`язки, функції, повноваження? Це міг встановити парламент, Верховна Рада. Є таке рішення Ради? Нема. Президент, начебто, зробив таке подання в Раду, одразу ж, як призначив міську військову адміністрацію. Але Рада так і не дійшла до такої ухвали.
Другий момент дотичний до першого: в разі введення військової адміністрації повноваження місцевої ради припиняються обов`язково. Тому дивно чути дебати, що, мовляв, парламент міг зупинити повноваження Чернігівської міської ради, а міг би і не зупиняти.
Отже, утворилася дивна правова колізія, якщо не сказати – хаос. У Чернігові існують дві міські влади: міська рада, обрана на виборах, чинна, легітимна, і міська військова адміністрація, теж чинна, легітимна, призначена главою держави.
Не будемо зараз про давню проблему співвідношення «юридичного», тобто прописаного в законах, і «фактичного», тобто того, як воно є в реаліях. Як бачимо, в реаліях іде «перетягування канату» між двома міськими владами. Але і юридично повний туман.
Просте запитання, але, врешті, ключове для життя міста, його громадян. Хто керує структурами, підрозділами, комунальними підприємствами МІСЬКОЇ РАДИ? Управління освіти, управління культури, медицина, тролейбусне управління, водоканал, газовики, енергетики. Сама назва, суть цих структур передбачає керівництво ними з боку міської ради, її робочого органу – виконкому. Між тим, прямі вказівки міським структурам віддає і міська військова адміністрація, в особі її начальника. То чиї розпорядження має виконувати, скажімо, нещасний начальник тролейбусного управління чи водоканалу? Керівник міської освіти, культури, директор школи?
Більше того – бюджет міста! Те, чим і за що місто живе. Однозначно це прерогатива місцевої ради: формування, затвердження бюджету, управління ним, тобто розпорядження коштами міста. Між тим, і в цю сферу втручається міська військова адміністрація. Чи на підставі закону, чи «в ручному режимі? До речі, і сама ця адміністрація існує на бюджеті міста.
Це все правові моменти. Але важливіші – суспільно-політичні. Адже, як бачимо, у своїх чварах високі посадовці дійшли і до прямих звинувачень очолюваних ними структур (звісно, кожен – протилежної) і їх очільників у порушенні законів, а то й у зловживаннях, корупції, як, наприклад, секретар ради Ломако звинувачує начальника військової адміністрації.
…В геометрії, як відомо. «найменшекутна» фігура – це трикутник. І тут чвари не лише по вектору Ломако – Брижинський. Трикутник – це ще і Атрошенко, чотирикутник – це ще і голова обласної, до цього ОДА, нині обласної військово-цивільної адміністрації В`ячеслав Чаус. Хто з них за кого, хто «дружить проти кого» – все це так сумно, Якщо не сказати – ганебно в час війни. А тим часом захисні споруди, не так уже й далеко від кордонів (нагадаймо, наша область єдина в Україні, що має кордони з обома країнами-агресорами) запливають землею і заростають травою. Чи може, не так уже й розвалюються, як чути з цих чвар? А «розвалини» – це теж елемент і засіб чвар?
Петро Антоненко, м.Чернігів
Далі — публікація з видання «Українська правда», 24. 09. 2024
На Чернігівщині розгорівся скандал довкола якості фортифікаційних споруд в області, які будували за кошти міського бюджету: начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський у неякісному будівництві звинуватив міську раду, водночас цивільна влада міста заявляє, що укріплення у 2023 році перевіряли військові, і сам Брижинський досить високо оцінював їх якість.
Джерело: начальник Чернігівської МВА, полковник ЗСУ Дмитро Брижинський у Facebook, в. о. мера Чернігова, секретар міськради Олександр Ломако у Telegram.
Деталі: Кілька днів тому місцеве видання «Час Чернігівський» опублікувало у соцмережі фото відверто неякісних фортифікацій. Видання стверджувало, що такі укріплення будували коштом міського бюджету.
Зазначалося, що нібито Чернігівська міська рада витратила це 110 млн грн, а роботи виконувало підконтрольне ексмеру міста Владиславу Атрошенку «УТБ»-інжиніринг.
Цей пост поширив Брижинський, написавши: «Ось такі фортифікаційні споруди набудувало керівництво міської ради навколо Чернігова».
Наступного дня Брижинський опублікував новий пост з власними світлинами неякісних укріплень. Він повідомив, що відбулася перевірка стану фортифікацій в області, і що ця тема вимагає «окремого розгляду».
Пряма мова начальника МВА: «Перевірка проводилась комісією, до якої були долучені представники військового командування, правоохоронних органів та інженери. Складені акти з відповідними фотоматеріалами та висновками. Вважаю, що стан фортифікації навколо Чернігова потребує окремого розгляду.
Від себе скажу, що під час перевірок та виїздів на локації деякі речі мене як військового шокували. Мова і про якість матеріалів і те, як ці роботи виконали. Адже за спорудження фортифікації сплатили з бюджету міста».
Деталі: Він також додав, що звернувся до Ради оборони області із клопотанням розглянути результати перевірки фортифікації на одному із чергових засідань.
На пост Брижинського відреагував в.о. мера Чернігова, секретар міської ради Олександр Ломако.
Він повідомив, що також звернувся до Ради оборони області з проханням розглянути питання стану фортифікаційних споруд навколо міста Чернігова.
За словами Ломако, укріплення у 2022 – 2023 роках дійсно будували за ініціативи міського голови Атрошенка і роботи виконувало управління ЖКГ. Він переконує, що по кожному об’єкту військові підписали акт виконаних робіт та «надали високу оцінку їх якості». За словами Ломаки, ці споруди використовували бійці ТРО. Він заявляє, що укріплення занепали після «удосконалення під контролем Брижинського».
Пряма мова в.о. мера: «Після введення у Чернігові міської військової адміністрації, у травні 2023 року, її начальник, оглянувши лінію споруд, оцінив їх високу якість та дав доручення військовим, під його наглядом, вдосконалити лінію оборонних споруд довкола міста. На жаль, минулого тижня ми побачили результат цього «вдосконалення» на фото в деяких пабліках. Не вважаю, що це питання варто обговорювати публічно, але, якщо його вже підняв начальник МВА, то наголошу – Рада оборони області повинна розглянути не тільки питання споруд, а й відповідності Брижинського займаній посаді, який взявся «вдосконалювати» оборонні споруди, якість спорудження яких отримала високу оцінку».
Ломако також звинуватив Брижинського у тому, що за «понад півтора роки на посаді» той нібито «замість фортифікацій та захисту міста, опікувався питаннями вдосконалення власного доброту та добробуту своєї адміністрації: виділенням землі, виписуванням шокуючих премій, штатним розписом; захопленням бюджету міста; зупинкою громадського транспорту тощо».
«Якщо стан споруд дійсно такий, як говорить голова МВА, цим питанням мають зайнятися правоохоронні органи, адже ці «вдосконалення» мають прямі ознаки диверсії. Як наслідок, цей чиновник має бути звільнений та понести відповідальність згідно кримінального кодексу України», – підсумував Ломако.
У Facebook Брижинського дійсно є пост від травня 2023 року, в якому він схвально відгукується про укріплення, але при цьому зазначає, що «командуванню військових підрозділів висловив зауваження щодо виправлення недоліків та ще більшого удосконалення лінії оборони».
Ірина Балачук, Українська правда
Передісторія:
На початку грудня 2022 року Яворівський районний суд Львова визнав винним у конфлікті інтересів мера Чернігова Владислава Атрошенка і позбавив його на рік права обіймати посаду міського голови. Таке рішення суд прийняв через те, що Атрошенко доручив своєму водієві вивезти за кордон автомобіль його дружини.
Через рік на свою посаду Атрошенко не повернувся.
А у червні 2023 року Атрошенко повідомив, що отримав трудову книжку із записом про своє звільнення на виконання рішення суду.
17 лютого 2023 року президент Володимир Зеленський призначив Дмитра Брижинського начальником Чернігівської міської військової адміністрації.
Деталі: Згідно з указом президента Чернігівська міська військова адміністрація Чернігівського району Чернігівської області була створена 7 лютого 2023 року.
