Як і вся Україна, Чернігів сьогодні переживає непрості часи. Економічний спад, російська воєнна агресія на сході країни, гострий дефіцит бюджетних коштів...
Але ж західні інвестори перестали розглядати Росію як місце для інвестицій. Санкції. У нашої країни з'явилися переваги. Але боротьба за інвесторів буде жорсткою.
Про те, як залучити зарубіжні гроші та довести, що інвестиції в Чернігів вигідні, вирішили поговорити з мером міста Олександром Соколовим.
НА ПЕРШОМУ МІСЦІ ПОВИННА БУТИ ЕКОНОМІКА
— Є думка, що гроші до Чернігова не прийдуть. Усе йде до Києва, а не до його «передмістя». Як вважаєте?
— Не погоджуюсь категорично! Відчай і невіра у свій рідний край, у свою громаду – такий самий гріх, як зрада. Водночас, безумовно, на порожнє місце інвестор не прийде. Прийдуть рейдери, щоб розпиляти все на метал і вивезти. Для припливу реальних інвестицій треба створювати умови. На першому місці має бути економіка – і жодних політичних амбіцій та гучних гасел.
— Так, популістів сьогодні вистачає...
— Більше ніж треба. Вони розповідають, що місту необхідне якесь «оновлення». Водночас і гадки не мають, як це зробити. Адже Чернігів – не базар, не мережа дорогих ресторанів. А чи справді в Чернігові нічого не змінюється? Може, варто гарненько озирнутися?
Водоканал оновлено на 80%
ТЕЦ модернізована на 75%
Система теплокомуненерго – на 50%
Побудовано 17 котелень з італійським і німецьким обладнанням
Рівень вуличного освітлення з 62% доведений майже до 100%
Я 12 років працюю разом із нашою громадою. Коли мене обрали мером, це було місто із зруйнованими інженерними комунікаціями, без елементарних умов для життя. У більшої частини Чернігова не було ані регулярного водопостачання, ані опалення. Старі комунікації могли спричинити екологічну катастрофу. А наш історичний центр? Ви пам'ятаєте, його стан лякав навіть київських студентів, які звикли до спартанських умов. І ми почали працювати. Відреставрована частина Національно-архітектурного заповідника, оновлений Борисоглібський собор, сквер біля Катерининської церкви. Невдовзі ми завершимо масштабну реконструкцію нашого історичного центру – «Чернігів стародавній».
— У той час люди не вірили, що можливо щось змінити.
— Можливо. І ми змінили. Моя команда добилася інвестицій у ТЕЦ. У 2002-му в місті відновили гаряче водопостачання. А після завершення реконструкції ТЕЦ налагодимо надійне опалення. З 2004 року ми разом із Світовим банком почали реконструкцію водного господарства. Провели кілометри магістралей, встановили шведське обладнання, значно підвищили енергоефективність. На сьогодні ми єдині в країні, хто втілив цей масштабний інвестпроект у життя. І головне – ми не дозволили приватизувати жодного об'єкта інфраструктури, жодного метра інженерних комунікацій. Все це – власність громади Чернігова. Тому й тарифи у нас не змінюються з 2012 року, і зараз вони найнижчі в Україні.
Завершуємо будівництво нового каналізаційного колектора, разом з американськими і європейськими інвесторами утеплюємо дитячі садки, реконструюємо школи та інші соціально значущі об'єкти.
ОЛІГАРХ ЗАВЖДИ ДУМАТИМЕ ПРО ПРИБУТОК, А НЕ ПРО МІСТО
— У нас свої звичаї і традиції, а люди з великого бізнесу, які рвуться сьогодні до влади, намагаються нав'язувати нам свої сумнівні пріоритети. Звісно, все це подається в красивій обгортці... А вас, до речі, вже називають антиолігархом! Чули?
— Люди все бачать і роблять висновки. Чернігівців красивою обгорткою не візьмеш. Вони розуміють, що бізнес-мер завжди думатиме про вливання у свій бізнес, а не про інвестиції в соціальну, гуманітарну, туристичну сферу. Західні інвестори таких підходів не сприймають і можуть піти з Чернігівщини. А конкуренція за інвестиції в Україні справді висока. В умовах кризи відтік інвестицій неминуче призведе до економічної катастрофи. Можна буде забути про модернізацію ТЕЦ, водоканалу, про нові дитсадки і теплі школи для наших дітей.
— І про міський транспорт доведеться забути також. Адже навіщо він олігархам? А от відкладати гроші на випадок, якщо олігархат прийде до влади, треба вже сьогодні. Будь-який заповзятливий бізнесмен насамперед приватизує ключові об'єкти інфраструктури (ТЕЦ, водоканал, магістральні мережі). Тарифи одразу підвищать у рази!
— На жаль, такі ризики сьогодні існують. Чому олігархи так рвуться до влади? Все просто – у Чернігові за останній десяток років з'явилася розвинена інфраструктура, яку хочуть «розпиляти». Плюс – економічна децентралізація залишатиме більше грошей у місцевому бюджеті. А для них це ласий шматок.
«ЧЕРНІГІВСЬКА ПЕРСПЕКТИВА» – БЛАГОПОЛУЧЧЯ І ДОСТАТОК КОЖНІЙ РОДИНІ
— Які основні напрями для припливу інвестицій ви вбачаєте?
— Моя команда бачить місто одним із лідерів в Україні із залучення міжнародних інвестицій. Грошові вливання з Євросоюзу та США вже оновлюють економіку Чернігова. Це основа для створення європейської системи транспорту, інженерних комунікацій, хороших доріг і, головне, комфортного середовища для життя людей.
Ми ведемо переговори про інвестиції в інноваційне виробництво. Готуємося до серійного випуску чернігівських автобусів за євростандартами «Еко-5». Разом із ЄБРР і Європейським інвестиційним банком розробляємо програму розвитку електротранспорту. На отримані гранти суттєво оновимо рухомий склад, модернізуємо систему доріг у місті.
Крім цього, ведемо переговори з Норвезько-українською торговою Палатою про збільшення експорту чернігівських товарів і послуг до Норвегії.
Ще один стратегічно важливий проект – створення індустріального парку «Чернігів промисловий».
Безумовно, одне з ключових місць у залученні інвестицій займає освіта. Ми зобов'язані створити всі умови, щоб у Чернігові виросла нова генерація управлінців, менеджерів. Чернігівська молодь зможе вдома здобувати європейську освіту, а не розбігатися по інших містах і країнах у пошуках рейтингових вишів. Залучатимемо гранти в наші школи, щоб діти отримували конкурентоспроможну освіту вже зі шкільної парти.
Звісно, туризм. За останні 10 років Чернігів став туристичною перлиною України.
Щороку до нас приїжджають 300 тисяч туристів. Але для нас цього недостатньо. Моя мета – зробити Чернігів східноєвропейським туристичним центром.
До речі, вже зараз плануємо організувати маршрут вихідного дня для іноземних туристів: за два дні вони зможуть побувати і в Чернігові, і в Києві. Ця ідея вже зацікавила туроператорів Польщі та країн Балтії.
Також серед лідерів із інвестиційної привабливості — аграрний сектор. Володіючи таким потужним сільськогосподарським потенціалом із системними інвестиціями, ми зможемо стати одним із провідних з розвитку регіонів України.
На сьогодні ми ведемо переговори з європейцями з приводу грантів у сферу охорони здоров'я. Наші латвійські друзі допомагають медичним установам Чернігова і вимушеним переселенцям. Крім цього, Латвія, яка входить до Євросоюзу, пропонує нам спільний проект транскордонного співробітництва, зокрема йдеться про термореновацію шкіл.
Наші цілі покроково прописані в програмі розвитку «Чернігівська перспектива». В її основі лежать благополуччя, достаток, безпека і комфортний рівень життя кожної чернігівської родини. Людям потрібні рівні дороги, світлі і чисті вулиці, робочі місця з гідною зарплатою, якісна і доступна медицина, освіта для дітей. Це і є наші пріоритети. Україна починається з рідного краю. Саме тому я йду на вибори від партії «Наш край», щоб не словами, а справами відстоювати інтереси громади.
Я ВІРЮ НАШІЙ ГРОМАДІ
-Як зробити свій вибір при такому різноманітті партій, кандидатів?
— По-перше, на вибори треба йти. Є гарний вислів: погану владу обирають хороші люди, які не ходять на вибори. Треба з’ясовувати, думати, не піддаватися на емоційний тиск, брудні технології. Небезпечно вірити політиканам-олігархам, які стверджують, що «прилетит вдруг волшебник в голубом вертолете…». Безкоштовний сир – тільки в мишоловці.
Я вірю нашій громаді – разом ми не допустимо дерибану рідного міста, все подолаємо, і зробимо Чернігів комфортним і процвітаючим європейським містом.
Людмила КУЗНЄЦОВА
