Вірші відомих українських поетів Тетяни та Сергія Дзюби наразі перекладено ірландською мовою. Перекладачка Сінеад Ні Сколла (Sinead Ni Scollaigh) відгукнулася на таку ідею і зробила все належне, щоб колоритна поезія українців зазвучала чарівною ірландською.
А посприяли українська поетеса, автор пісень, перекладач Надія Постемська-Краукліс і композитор Йонас Краукліс, литовець за національністю, котрі мешкають у цій державі. Також допомогла директор української школи в Дубліні Надія Іваннікова. Наразі це – 75 переклад творів українських письменників Тетяни та Сергія Дзюби мовами народів світу.
«Цей чудовий міжнародний проект буде продовжено, – коментує Сергій Дзюба. – А поки що готується вже п’ятий том наших із Танею віршів різними мовами, котрі не увійшли до чотиритомника, виданого в Канаді. Це – нові переклади, які з’явилися останнім часом. Ще до п’ятого тому увійдуть і наші нові переклади творів відомих зарубіжних авторів українською мовою».
Як розповів Сергій Дзюба, ошатний п’ятий том незабаром побачить світ в Україні та Канаді. Книжка налічує понад 700 сторінок.
«Це – моя 12 книжка в нинішньому році. Загальний наклад моїх нових цьогорічних книг, котрі вже вийшли в 2020-му в Україні, Німеччині, Італії, Канаді, Казахстані та Киргизстані, становить 60 тисяч примірників. Втім, цього року вдалося знову перевидати й дещицю моїх поетичних та прозових книжок, котрі друкувалися раніше. Це – ще 140 тисяч примірників…», — повідав знаний поет.
Взагалі, загальний наклад усіх ста книг Сергія Дзюби, створених і виданих протягом його життя, на сьогоднішній день – понад два мільйони двісті тисяч примірників. Однак читачів – принаймні вдвічі більше, адже твори постійно друкуються в газетах та журналах і в Україні, і за кордоном.
«Я вже й не кажу про Інтернет, соціальні мережі, які нині дають буквально необмежені можливості, — уточнив письменник, який, до речі, живе і працює у славному граді Чернігові. — Це – добре, бо рідна держава письменникам практично зовсім не допомагає… А так, завдяки міжнародним проектам, є реальний резонанс, і я відчуваю себе професіоналом. До того ж, завдяки Міжнародній літературно-мистецькій Академії України, в усьому світі потужно популяризується зараз наша українська література».
Сергій Дзюба (Serhii Dziuba)
* * *
Is ar lámh airgead na síoraíochta a shuíonn cailín óg ag cíoradh a cuid gruaige le cíor faoi
sholas na gealaí
Ní fheiceann sí a haghaidh sa scáthán guagach, ach bean anathnid le roic ag stánadh uirthi.
* * *
На сріблястій долоні вічності
маленька дівчинка
розчісує коси
місячним гребінцем
і в примхливому люстерку
не бачить свого обличчя:
Там її погляд
і зморшки
незнайомої
Жінки.
* * *
Ar oileán iargúlta le carraig geal bán timpeall uirthi, is féidir bun na spéire a ghabháil muna
ritheann sé isteach san fharraige
Is ansin a tháinig an ceol ar dídeán agus rugadh fear ‘s bean.
* * *
На острові,
далекому, мов сльози Єви,
стиснутому обіймами
сліпучо-білих скель
так, що можна спіймати
горизонт, якщо він не втікає у море,
знайшла прихисток
музика –
щоб народити
Чоловіка
і Жінку.
* * *
Mair i bhfad
Scríobh go hannamh
‘S ná cuir locht do pheaca ar neamh.
* * *
Живіть довго,
пишіть мало
і не звинувачуйте Небо
у гріхах.
* * *
Is brónach an rud é áileacht
A súl- mealann feabhraí fliuche bogha báistí.
* * *
Заплакана красуня:
вії
намистинками сліз
прихилили
веселку.
* * *
A dhaoine uaisle
Le bhur dtoil, bígí i bhur dtost
Ní féidir liom an fhairraige a chloisteáil.
* * *
Люди,
будь ласка, тихіше, –
не чути моря.
* * *
Seasann seanghiotar go trom sa chúinne ar nós páiste.
* * *
В кутку гітара,
старенька-старенька,
як дитина,
стоїть важко.
Тетяна Дзюба (Tetiana Dziuba)
* * *
D’imigh an lá le callán stáisiún an iarnróid agus d’éirigh na scáile chomh fada leis na ráillte, a
leagadh amach i ndorchadas na hoíche
Trasnaíonn mná iad, na Anna
Kareninas uilig oirbhearnacha atá faoi cheilt ó fhadhbanna an
tsaoil go breacadh an lae.
* * *
День відступив вокзальним гармидером –
І тіні стали довгими, як колії,
Що ведуть у тупик ночі.
Їх перетинають жінки,
Здрібнілі анни кареніни,
Котрим вибавлення від проблем
Гарантоване лише до ранку.
* * *
Tiocfaidh ciúnas, dáth an dóchais
Tiocfaidh síochán, dáth an áthais
Titfidh an t-úll, scoilte go cothrom
An dá leath ite ag leanúin.
Ní thabharfaidh siad Éabha ag caoineadh taobh thiar dena craobhacha faoi deara agus í an
mallú a seanscorbach.
* * *
І буде тиша кольору надії,
І буде спокій кольору щастя,
І впаде яблуко, розлетівшись надвоє,
Його половинки з’їдять щасливі закохані,
І не помітять за гіллям заплаканої Єви,
Яка прокляла свій давній авітаміноз.
* * *
Súnn salann na haimsire cosúil le gaineamh ó sheanchlog.
Dónn sé ‘s ansin léann sé san fharraige.
Ní i bhfad, faorar
Toisc nach creatúir an talaimh muid agus tá salann san fharraige.
* * *
Час просочується сіллю,
Як пісок із найдавнішого годинника,
Пече, випікає, ятрить.
А потім даленіє, розчиняється, –
І стає морем,
У якому добре гойдатися
На хвилях спогадів.
Шкода тільки – недовго,
Бо люди мешкають на суходолі,
Де море – сіль...
* * *
Is minic a thiteann banphrionsa i ngrá le amadáin de réir an bhéaloideas
* * *
Королівни завше діставались дурням, –
переконує народна
мудрість.
* * *
Glaoím na huimhreacha nach bhfuil agam de ghlanmheabhair, ag an am nuair nach
bhfreagraítear an fón.
Is ansin a chloisim an teachtaireacht bhí de shíor uaim.
* * *
Дзвоню по телефонах,
Номери яких знаю напам’ять,
У час, коли ніхто не підніме трубки.
Тоді тільки можна у них почути те,
Що хочеш почути так давно.
Публікацію підготував Сергій Квітницький
