Процеси децентралізації державного управління, реформування державної служби та її кадрового потенціалу обговорювалися під час вже традиційної щорічної відео-конференції «Соборність України: історичне минуле, сучасні виклики, прогнози на майбутнє».
Проводяться такі заходи співорганізаторами регіональних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, цього разу – Запорізької, Івано-Франківської, Миколаївської та Чернігівської областей. До участі запрошувалися науковці, викладачі вищих навчальних закладів, державні службовці, представники громадськості.
Експерти регіональних офісів реформ розповіли про особливості об’єднання територіальних громад в своїх областях та проведення інформаційних кампаній, а саме: про кількість вже створених громад, стан справ з передачею повноважень, майна, розподілу фінансування. Відзаначалося, що складнощі виникають через доволі різне бачення представників адміністрацій та керівників громад на ці процеси. Але, на думку експертів, завзяття та романтизм нових громад переможе наявні проблеми.
Під час обговорення нового Закону України «Про державну службу» доповідачі звернули увагу на відокремлення системи управління від політики. На думку представника Українського інституту національної пам’яті Сергія Бутка, попередні редакції закону були виписані досить кон’юктурно, через що діяльність держслужбовців часто підлаштовувалася під політичні вподобання їхніх керівників. А новий Закон має подолати політичні впливи. Важливо також, що він визначає статус української мови як обов’язкової в офіційному спілкуванні та діловодстві. «У 2016 р. вивчення положень нового закону “Про державну службу” має стати невід’ємною складовою у підвищенні кваліфікації державних службовців», – підкреслила заступник начальника Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Ольга Кальченко.
Однак, реформування системи не може йти саме собою. На думку науковців, необхідно звернути увагу на формування ідеології державотворення та якість людського потенціалу. «В її основу має бути покладена ідея особистості, а прагнення до діяльності та змін повинно стати одним з критеріїв вступу на державну службу. Під час підготовки нової генерації державних службовців важливу роль слід відвести й викладанню суспільних наук (філософії, політології, права), але з позиції національного інтересу», – підкреслив кандидат філософських наук, доцент Володимир Сабадуха (донедавна – викладач Східноукраїнського національного універиситету ім. Володимира Даля).
Учасники обговорення порушили й низку інших аспектів, серед яких – масовий виїзд перспективної молоді за кордон, необхідність створення гідних умови праці дерслужбовців, налагодження дієвого контролю за органами влади з боку громадськості тощо. Успішність нинішного реформування системи влади та територіальної організації – запорука збереження єдності країни та її поступу.
Дмитро КАЗІМІРОВ
