До Верховної Ради вдруге за рік подали законопроєкт, який пропонує перезавантажити роботу Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Що зможе покращити новий законопроєкт, пояснюють у Центрі спільних дій.
Бюро економічної безпеки – це орган, який має протидіяти економічній злочинності. Але після його запуску він не зміг стати ефективним. Протягом 2023 року управлінські проблеми у Бюро тільки загострювались. Цим зумовлені спроби його перезапуску: перша – у березні цього року, а друга – вже у вересні. У березневій редакції законопроєкту призначати керівника БЕБ мала Верховна Рада та РНБО. Новий законопроєкт забирає у них ці неконституційні повноваження, кажуть аналітики Центру спільних дій.
Згідно з останнім проєктом закону, директора БЕБ має обирати конкурсна комісія, яка складається з трьох представників Кабінету міністрів та чотирьох – від міжнародних організацій. Крім того, новий закон надає членам конкурсної комісії доступ до обмеженої інформації та державних баз даних. Аналітики пояснюють, що з одного боку ці додаткові інструменти мають сприяти більш ретельному дослідженню потенційних кандидатів на посаду директора БЕБ. Проте представники міжнародних та іноземних організацій мають більший вплив на призначення керівника органу державної влади, ніж Кабмін. Така практика порушує державний суверенітет та суперечить Конституції. Закон передбачає, що влада в Україні повинна ґрунтуватися на волі народу.
Поданий законопроєкт зменшує дискрецію уряду, тобто повноваження приймати рішення на власний розсуд. Тепер замість трьох кандидатур для призначення урядом буде подаватись лише одна. Аналітик Олексій Волошин зазначає, що це зводить роль органу до церемоніальної. Це також є порушенням Конституції, бо Кабмін має самостійно призначати керівників центральних органів виконавчої влади.
Крім того, законопроєкт вводить обмеження при відборі нових штатних працівників. На посаду не зможуть вступити особи, які відмовились проходити поліграф, або більше одного року займали слідчу чи оперативну посаду в органах податкової міліції, прокуратури, СБУ, ДБР, поліції та міліції.
«Ця норма не є повністю виправданою. У цих структурах можна знайти відповідних спеціалістів, але це більш складно. Відкинути групу людей з правоохоронним бекграундом набагато простіше, але це порушує їхнє право вступати на публічну службу. Виходить, ніби роботу в прокуратурі та правоохоронних органах прирівнюють до вчинення злочинів, що не дає право займати державні посади. Це дискредитує ці органи», – пояснює Олексій Волошин.
У січні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Бюро економічної безпеки України».
Новостворене Бюро отримало повноваження із протидії економічній злочинності, які раніше були розподілені поміж податковою міліцією та Департаментом контррозвідувального захисту економіки СБУ, діяльність яких пов’язували із систематичними зловживаннями, тиском на бізнес та корупцією. БЕБ мав стати аналітичним органом для запобігання злочинам, а не покарання за них. В одному органі поєднали оперативно-розшукову діяльність, досудове слідство та гарантування безпеки національної економіки.
Так БЕБ отримав набір функцій, що забезпечив йому фактичну монополію для контролю національної економіки: від дрібних підприємців до цілих секторів економіки. У підсумку ухвалений закон створив навіть більше передумов для зловживань, ніж було до того. Раніше аналітики Центру спільних дій рекомендували реорганізувати БЕБ в Бюро фінансової безпеки, яке би займалося виключно питаннями загроз та зловживань у сфері фінансів, а не всієї економіки держави.
