Ось і минають останні зимові миттєвості й настає справжня весна! Вона, весна, — особлива і, мабуть, найочікуваніша пора року. Дехто починає чекати на неї з середини зими, а дехто — навіть з середини осені. А для когось весна триває протягом усього року.
Початок весни завжди буває різним і багатоликим. Інколи він обсипає нас першим ласкавим теплим сонячним світлом, а інколи обливає жорсткою прохолодною зливою, або й морозцем. Усі ці погодні умови можуть стати дорогим подарунком, а часом і суворим випробуванням. Недарма наші дідусі та бабусі казали: «Прийде марець — змерзне старець».
Але не можна не погодитися, що очікування світла і тепла, пробудження природи з появою бруньок, перших весняних квітів, зеленого листячка гріє душу, наповнюючи її чудовим трепетом, надіями та сподіваннями звичайно на краще.
Лише проб’ється на землю перший промінчик сонця, як усе навколо, немов за помахом чарівної палички, перетворюється, оживає, буяє, наповнюється живильною силою, відкрито насолоджуючись новим етапом року, завжди довгоочікуваним і прекрасним. Життя навколо немов пробуджується після тривалого спокою, і настає новий етап життя. Час народження для усього живого.
І тоді швидко висихає асфальт, залишаючи на радість голубам лише рідкісні калюжки, які знаходять свій відблиск і біжать повз машини, і діти, що поспішають зі школи , весело біжать підстрибом або пустотливими зигзагами снують по бруківці, немов намагаючись обігнати стрімких сонячних зайчиків.
Життя прокинеться та заб'є свіжим, весняним ключем, і подарує нам нові сподівання. Весняний настрій надихає, і саме завдяки йому ми по-новому дивимося на оточуючу нас природу, на життєві перспективи і все те, що нас оточує. Початок весни — це завжди неперевершене диво!
Як тут не пригадати вірш:
В віконце гляну — там краса безмежна!
Веселе сонце, сині небеса!
На гілочці синичка обережна
І хоч зима ще, але вже краса,
От незабаром і весна прилине,
І прилетять лелеки й журавлі.
Зима холодна скоро нас покине
І квіти зацвітуть по всій землі.
Як хочеться, щоб вся земля буяла
Чарівним цвітом, щоб усе росло.
Садочками повсюди зацвітала,
Щоб мирно й тихо на землі було.
Щоб встав раненько, а війни немає,
До праці люди, діти в школу йшли…
В росі краплистій світле сонце сяє,
Й усі-усі щасливими були!
(Автор вірша — Надія Красоткіна)
Олена Кресс, м. Семенівка
