Кожній громаді – по «шерифу»! Чернігівщина стане другою областю в Україні, в якій буде реалізовано проект «Поліцейський офіцер громади». В народі цих поліцейських уже встигли охрестити «шерифами», бо й справді вони чимось схожі на них. До того ж безпосередню участь в підтримці цього напрямку реформи беруть американці.
Поліцейських офіцерів громад обиратимуть через конкурс, вони мешкатимуть на території громад і займатимуться виключно їх проблемами. На переконання начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Івана Іщенка, цей проект дасть можливість не тільки покращити безпекову ситуацію в області, але й наблизити поліцію до людей. Ще один проект – «Розумні міста» – має замкнути «безпекове коло» з допомогою камер відеонагляду та штучного інтелекту, дозволивши тримати під контролем криміногенну ситуацію. Про те яким чином на Чернігівщині будуть впроваджені ці два проекти, що вони собою являють і які ще ініціативи Нацполу будуть втілені в життя в прикордонному регіоні – наша розмова з очільником ГУНП Іваном Іщенком.
– Іване Володимировичу, на посаді начальника ГУНП Чернігівської області Ви перебуваєте з 10 жовтня 2023 року, тобто вже 7 місяців. До цього ви були керівником ГУНП у Вінницькій області, де успішно просували проект «Поліцейський офіцер громади». Цей досвід, я так розумію, хочете перенести й на наші терени?
– Так! На Чернігівщину ми переносимо виключно позитивний досвід, який застосовували на Вінниччині, принаймні працюємо в цьому напрямку. Найголовніший проект нині – це справді проект «Поліцейський офіцер громади». До речі, на Вінниччині ми його впровадили першими в Україні. Там було 63 громади, і в кожній з них був свій поліцейський офіцер громади. Нам вдалося побудувати 102 поліцейські станції, закупити більше 200 автомобілів, а потім ще й в обласному центрі замінити 60 дільничних інспекторів на 60 поліцейських офіцерів громади.
Що ми робимо на Чернігівщині? В цьому році плануємо в кожній з 57 громад Чернігівщини втілити в життя проект «Поліцейський офіцер громади». Є домовленості з громадами, вони йдуть нам назустріч і зацікавлені в присутності та роботі так званих «шерифів». Я коли приїхав сюди, то не завжди голови громад розуміли користь від цього проекту. З кожним із голів я мав зустріч, особисто спілкувався, показав і розказав, в чому цінність цього проекту. І мене почули. Відтак вже до осені мають бути добудовані поліцейські станції та закуплені автомобілі. В тих громадах, де не буде їх закуплено, це буде зроблено за рахунок Національної поліції України та посольства США в Україні. Можна сказати, що держава надасть цим громадам автомобілі, і таким чином ми цей проект закриємо в кожній громаді. Чернігів стане другим обласним центром України після Вінниці, де буде 40 поліцейських офіцерів громади. В обласному центрі ми вже почали будувати для них 5 поліцейських станцій за рахунок міських грошей. За рахунок міського бюджету буде також закуплено і частину автомобілів, але більшу частину вже ж надасть МВС та посольство США в Україні. Таким чином, я впевнений, що чернігівці оцінять наші старання і побачать результат. Кінцевий результат, якого ми хочемо досягнути, – це безпечне замкнуте середовище.
– Що являє собою поліцейський офіцер громади?
– Поліцейських офіцерів громади не треба порівнювати з колишніми дільничними, які мали мільйон функцій – виконували доручення слідчих, займались конвоюванням і багатьма непритаманними для нього функціями. Офіцер перебуває безпосередньо в громаді, він майже не виїжджає з неї, займається заявами та повідомленнями від людей, облікованими елементами, які там живуть, починаючи від насильників у сім’ї, раніше судимих і закінчуючи наркозалежними. Одним словом, «шериф» живе проблемами громади. Головний принцип: «Я – тут!». У його розпорядженні: автомобіль, помпова рушниця, а також постійний зв'язок з керівництвом громади. Поліцейський офіцер громади є підзвітний громаді – він виступає на сесіях та виконкомах, де доповідає про криміногенну ситуацію, і в цей самий час він є поліцейським, який отримуватиме заробітну плату від держави, але займатиметься виключно громадою. 90% із них живуть на територіях громад або поруч.
– Це будуть діючі поліцейські чи це буде новий набір?
– Це діючі поліцейські, які йдуть на конкурс. В конкурсі, між іншим, бере участь і голова громади, щоб потому не виникало питань. Після конкурсу поліцейський проходить 4-місячний курс навчання. Активну участь в цьому беруть наші закордонні партнери. Поліцейські навчаються в наших вишах, і вже зі знаннями, новим автомобілем, гарним матеріально-технічним забезпеченням стають до праці. Один раз на два-три тижні він їздитиме в так званий районний центр для здачі матеріалів, але більшість часу, як я вже казав, він перебуватиме безпосередньо в громаді. Таким чином місцеве населення почуватиме себе в безпеці, бо вони бачитимуть на місці офіцера, який дуже швидко може виїхати за дзвінком. Не буде такого, що він приїхав один раз на тиждень, взяв заяву і його ніхто не бачить. Офіцер постійно в громаді.
– А як бути із забезпеченням житлом? Це лягає на плечі громад?
– Це питання до кінця не врегульоване, тому ми намагаємось, аби майбутні поліцейські офіцери громади жили на території чи поблизу територій, які будуть обслуговувати. В селі з житлом не так важко, туди йдуть справжні поліцейські, які хочуть працювати в цій місцевості.
Він працює з населенням, ходить у школу, проводить профілактичні бесіди. Ми розуміємо, наскільки зараз навіть в сільській місцевості розповсюджені наркотики, ми бачимо, як діти потрапляють під їх негативний вплив. Ми бачимо переселенців, але здебільшого не розуміємо, хто приїжджає в ці населені пункти. А коли поліцейський знаходиться на місці, то він піде, поспілкується, «візьме на олівець». Зараз у нас велика проблема в тому числі з незаконним обігом зброї. Йде війна. Чернігівщина – це прикордоння, і наше завдання – не допустити, аби зброю купували злочинці для скоєння злочинів.
– Як приклад, нещодавня історія з банком «Південний» у Чернігові. Десь же злочинці вибухівку дістали й підірвали банк?
– Так, вони дістали вибухівку і приїхали сюди. Я вам скажу так: коли ми через три-чотири місяці ми впровадимо в Чернігові проект «поліцейський офіцер громади», навіть таких злочинів не буде. «Шерифи» діятимуть превентивно і запобігатимуть багатьом злочинам. «Шериф» буде знати, що відбувається довкола, і вчасно про все доповідати. Виходячи з мого аналізу та досвіду, цей проект є одним із найвдаліших у реформах Національної поліції. Ми реально наближаємо поліцію до людей, реально знижуємо криміногенну ситуацію. Ще один із таких потужних проектів – проект «розумні міста». Чому розумні? Я наведу особистий приклад з втілення подібного проекту на Вінниччині. В Ладижині ми його реалізували за рахунок бюджету та бізнесу, які профінансували проект 50 на 50. В результаті ми перекрили місто з допомогою відеонагляду та штучного інтелекту, який має різні функції: від розпізнавання задимлення та пожеж до розпізнавання облич, автомобільних номерів тощо. Навіть якщо десь в місті зникає дитина, ми її бачимо і обов’язково знайдемо. Бо з таким наглядом неможливо загубитись, неможливо навіть залишити сумку в громадському місці і щоб потім її не знайти. А такого, щоб людина приїхала в місто, скоїла крадіжку, а ми її не знайшли – такого точно не буде. І навіть якщо цей правопорушник потрапить на відеокамеру десь на Закарпатті, ми будемо розуміти, де він.
– Наскільки відомо, проект «Розумне місто» обійшовся Ладижину в 10 мільйонів гривень. Не рахували, в яку приблизну суму це стане Чернігову?
– Ми спілкуємось з міською військовою адміністрацією, депутатським корпусом ради і пояснюємо, що в цей складний час злочинність може зрости, є багато необлікованої зброї, яка нікуди не подінеться і тільки за рахунок технологічного прогресу ми зможемо контролювати ситуацію. Міська військова адміністрація та депутати нас почули і підтримали. Що буде зроблено в Чернігові? Насамперед ми запровадимо 40 поліцейських офіцерів громади, які повністю перекриють місто Чернігів. Для них місто готове купити 15 автомобілів, ще 25 дає Національна поліція. В цьому плані центральні органи виконавчої влади та посольство США йдуть нам назустріч. Повірте мені: коли навіть просто на вулицях з’являються поліцейські автомобілі, це вже певний превентивний фактор. Якщо ми перекриємо Чернігів відеокамерами, штучним інтелектом, правильним обладнанням, то ми повністю закриємо «коло безпеки». Таких випадків, як з банком, не буде, тому що людина буде одразу ж зафіксована. Більшість ми зробимо в цьому році і, сподіваюсь, в наступному завершимо. Вартість ми не прораховували, але це небагато коштів. Воно так здається, що це дійсно високі технології, штучний інтелект, але головне – це серверне обладнання. Наявні відеокамери можна інтегрувати, і вони будуть працювати на безпеку всього міста. Якщо ми їх інтегруємо, то це вже буде не так багато грошей, щоб закрити місто. А найголовніше: коли злочинці-гастролери знатимуть, що наше місто перекрите, то вони сюди й не приїдуть для скоєння злочину. Підсумовуючи сказане, ще раз зазначу, що для реалізації проектів у нас є повне сприяння військової адміністрації та депутатів, які розуміють, що безпека є дуже важливим фактором. Коли ми реалізуємо ці проекти, то отримаємо замкнуте безпекове середовище не лише в Чернігові, а й по всій області.
– Що стосується війни: скільки поліцейських з області воюють, якщо не таємниця?
– Ми не можемо казати по кількості, але зараз це все добровільно. Багато поліцейських перевелись в штурмову бригаду «Лють», і зараз вони безпосередньо воюють на передовій в найгарячіших точках фронту. Певна кількість спецпризначенців несе службу разом із прикордонниками на кордоні Чернігівщини з агресором, вони виконують там бойові функції. Зараз відбувається додатковий набір в штурмову бригаду. Я можу говорити про сотні поліцейських, які безпосередньо воюють зі зброєю в руках. Можу говорити і про наших вибухотехніків, які беруть участь у розмінуванні. Вони раніше теж на це не вчилися, але зараз вони працюють на звільнених територіях, очищаючи їх від снарядів та бомб. Наші слідчі розслідують воєнні злочини, криміналісти проводять слідчі дії – це теж така досить серйозна праця. Не будемо забувати, що в нас є Новгород-Сіверський район, частина Корюківського та Чернігівського районів, які перебувають під постійними ворожими обстрілами. Наше відділення в Семенівці фактично на лінії вогню, а поліцейські працюють у надскладних умовах. Їхня присутність там є дуже важливою.
– Що Ви можете сказати про організовану злочинність на Чернігівщині? У Вас є з чим порівнювати.
– Я працюю над тим, щоб не було найменшого злочинного впливу на область, а тим паче організованого. Щоб не було впливу на органи влади, на розподілення бюджету, щоб не було негативного впливу на людей – не вибивали неіснуючі борги, не займались рекетом, не «кришували» і не розповсюджували наркотики, не купували і не перекуповували зброю. У цьому плані в нас є хороша взаємодія з органами прокуратури та СБУ, і зараз я можу сказати упевнено, що в нас немає злочинного впливу на органи влади, на життя в області. По-різному буває в різних регіонах, але мені дійсно є з чим порівнювати. У нас в цьому плані стабільна криміногенна ситуація, яка перебуває під контролем правоохоронців.
– До речі, про наркотики: у чому складність боротьби з наркоторгівлею? Не тому, що багато закладок по Інтернету?
– Не багато, а майже все. Почнемо з того, що дуже важко впіймати самого закладника. І навіть якщо ми його впіймаємо, то у більшості випадків закладник не знає організатора злочинного угрупування. Ми бачимо споживачів, бачимо або закладників, або ж наркотики розповсюджуються через пошту, і ті, хто купує, не знають, у кого купують, а ті, хто розставляють, не знають, хто їм це дає. Для того, щоб виявити ланцюжок, потрібна дуже серйозна робота управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків та кіберполіції. Іноді ми доходимо і до організаторів ОЗУ, але оцей технологічний прорив – Інтернет-мережі – дуже ускладнює нам роботу. Ще одна складність – це прекурсори, які використовують для виготовлення наркотиків. Вони зараз є доступними і дешевими. Для того, щоб варити «солі» чи амфетамін, не потрібно багато розуму: відкриваєш Інтернет, читаєш, отримуєш через пошту компоненти, три-чотири колби – і ставиш лабораторію вдома. Небезпека таких наркотиків полягає в тому, що вони дешеві і після першого ж вживання роблять людину залежною, мають дуже негативний вплив на здоров’я. буквально пів року-рік – і людина майже повністю стає хворою. Зараз погано те, що ця гидота вже є практично в кожному селі. Воно доступне і недороге. Тому той самий «шериф» потрібен хоча б для того, щоб боротись з цим явищем, адже він бачитиме, хто і як завозить, хто і де вживає. Ми боремось із наркотрафіком, в цьому напрямку є багато здобутків, але треба також і багато чого зробити. Це один із пріоритетних напрямків, а взагалі їх три: боротьба з незаконним обігом наркотиків, зброї та шахраями. Що стосується останнього, то, користуючись нагодою, закликаю людей думати. Кожен громадянин повинен зрозуміти, що коли вам дзвонять і кажуть про те, що ваша карта заблокована, або треба перерахувати якийсь внесок, то у 99% це шахрайство. Частіше за все шахраї не живуть на території області, половина з випадків – це злочинці з місць позбавлення волі, деякі шахраї живуть в інших країнах, звідки ми їх не можемо дістати, тому боротися з цим явищем надзвичайно складно. Я хочу ще раз звернутись до всіх: не треба ставати жертвами. Будьте обережними! Зараз кількість шахрайств більша, ніж крадіжок. Це один із найбільш розповсюджених злочинів сьогодення.
Спілкувався Віталій Назаренко, фото сектору комунікації ГУНП в Чернігівській області
