Ніжин став першим містом Чернігівщини, де відкрили центр спільнотворення для ветеранів та їх родин. Розмістили його в приміщенні колишньої школи, а назвали ветеранський хаб «Незламний».
Ініціатором й основною рушійною силою майбутнього ветеранського проекту стала волонтерка, генеральна директорка ГО «БФ «Українська незламна душа» Інна Кулинко. Проект ніжинських волонтерів підтримали міська влада, бізнес та грантодавці. Попри те, що нічого подібного до «Незламного» на Чернігівщині досі не існувало, команда волонтерів не думає зупинятись і збирається значно розширити життєвий простір та послуги.
Інна Кулинко ніколи не мріяла і не планувала стати волонтером. Змусила війна. Для тендітної ніжинки її волонтерський шлях розпочався з повномасштабного вторгнення.
«З перших днів війни ми почали готувати їжу, розвозити по блокпостах. Потім пішов теплий одяг. Все це тривало десь місяць чи півтора, аж доки мама одного хлопчика не попросила організувати йому збір на каску та бронежилет, – пригадує волонтер. – З цього все і почалося. Ми зареєстрували наш благодійний фонд і почали діяти офіційно».
Зараз у благодійному фонді «Українська незламна душа», який очолює Інна Кулинко, допомагають кувати спільну перемогу 23 волонтери.
«99 відсотків наших зборів і допомог спрямовані на Збройні Сили України і тільки один відсоток – родини загиблих, ВПО та родини тих, хто пропав безвісти, – пояснює волонтер і додає. – Ми впевнені, що якщо ми будемо більше допомагати ЗСУ, то менше буде родин загиблих і внутрішніх переселенців».
«Українська незламна душа» – це не лише про Ніжин. Волонтерський фонд об’єднав багатьох небайдужих з навколишніх сіл інших громад. Села, звісно, переважно допомагають продуктами харчування і, як зазначає пані Інна, допомагають неабияк серйозно.
«За кошти зі зборів ми купуємо рації, тепловізори, антидронові рушниці, авто тощо, – вказує напрям допомоги волонтерка. – Багато друзів допомагають з Італії. До речі, ми допомагаємо не лише ніжинцям. Для мене незрозуміло, як це – ділити захисників територіально, коли вони всі боронять нашу землю».
Ідея з заснуванням центру, який допомагав би ветеранам адаптуватись до мирного життя, у Інни Кулинко виникла досить давно. Її підтримали й інші волонтери. Однак всі розуміли, що центр для початку потребуватиме спеціального приміщення, якого у волонтерів немає.
«Я маю дуже гарного друга, голову ради підприємців Ніжина Валерія Гавриленка, він і запропонував мені звернутись до керівництва міста. Ми зустрілись, поговорили, мене підтримали, надали приміщення і 250 тисяч гривень на оплату комунальних послуг», – каже пані Інна.
Власне, Ніжинська міська рада стала надійним партнером для активних волонтерів.
«Це – перший ветеранський хаб на території області, – каже міський голова Олександр Кодола. – Ніхто нічого подібного ще не придумав. Вдячний Інні Кулинко, яка була ідейним натхненником та організатором, а також багатьом людям. Разом нам вдалося зробити неможливе».
Саме відділ міжнародних зв’язків Ніжинської міської ради допоміг волонтерам втілити проект у життя. Грантовий мільйон гривень від ЦЕДОС та WESTERN NIS Enterprise Fund став саме тим стартовим капіталом, завдяки якому розпочалися роботи над створенням «Незламних», а міська влада виділила під нього приміщення в центрі Ніжина. Крім того, мерія виділила 250 тисяч гривень з бюджету міста на співфінансування оплати комунальних послуг майбутнього простору.
«Зараз ми маємо можливість надавати тут правову та психологічну допомогу, є чудова дитяча кімната, кінозал, кав’ярня, спортивний зал», – говорить Інна Кулинко.
У планах міської влади – продовжити співпрацю з волонтерами.
«Наш профільний відділ подав ще дві міжнародні заявки, – розповідає міський голова Ніжина. – У свою чергу міська влада й надалі продовжуватиме залучати у цей проект додаткові міжнародні донорські кошти. Зрештою, реалізація цього проєкту – це не лише важливий крок у напрямку реалізації державної ветеранської політики, а насамперед важлива подія у житті нашої громади, яка не словом, а ділом демонструє свою пошану та вдячність нашим незламним захисникам».
Ніжинська мерія також звернулась за допомогою до європейських міст побратимів. Першою відгукнулась міська рада латвійського міста-побратима Прейлі, яка виділила 3 тисячі євро на умеблювання приміщення. Найближчим часом ніжинські волонтери очікують підтримки й від фінського міста-побратима Іматра та муніципалітету бельгійського міста Ватхебеке.
Грант від ЦЕДОСа дозволяє три місяці оплачувати послуги психолога та юриста. Волонтери кажуть, що для них це важливо і є суттєвою підтримкою. Окрім того, що два гранти подало місто, благодійний фонд також подав від себе два власні гранти і сподівається, що з чотирьох проектів щось та й вийде.
Основний напрямок підтримки центру – робота з родинами ветеранів.
«Ветеранів у місті не настільки багато. Будемо працювати з родинами, готувати їх до зустрічі з чоловіками, – пояснює директорка благодійного фонду «Українська незламна душа». – Ідея полягала в тому, щоб зробити простір не так для ветеранів, як для їхніх родин, бо через сім’ю військового легше долучити до психолога».
У найближчих планах волонтерів – взяти під опіку ще й приміщення колишньої шкільної бібліотеки. Там «незламні» планують розмістити реабілітаційний центр з масажистом і реабілітологом. А у дворі школи облаштувати ще один простір з відкритим кінотеатром, дитячими та спортивними майданчиками, зону для відпочинку ветеранів та їхніх родин.
Найбільше ж волонтерка переживає за те, як завоювати довіру ветеранів. Інна Кулинко каже: дуже важливо, щоб вони відчували підтримку й розуміли, що їм хочуть допомогти, що їх цінують та поважають.
Віталій Назаренко, фото автора та Інни Кулинко
