Чернігівка розповіла про життя з хворим на ВІЛ чоловіком

Наша співрозмовниця згадує, як під час бойових дій спочатку в їх двір прилетів снаряд, але не розірвався, а потім, коли вони перебували у будинку знайомих і тільки-но вийшли до сусідів погодувати котів, як у той будинок, з якого вони щойно вийшли, влучив черговий снаряд і вщент зруйнував його...

«Від самого початку, як тільки познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, я знала, що він живе з ВІЛ. За весь час нашого спільного життя я вже багато дізналась про цю хворобу. Навіть постійно нагадувала йому про прийом ліків у визначений час», – каже пані Людмила в кабінеті соціального працівника. Тож, за словами чернігівки, цей діагноз не став для неї неочікуваним.

Вочевидь, жінка більш-менш спокійно сприйняла позитивний результат тесту на ВІЛ, з розумінням поставилася до перспективи довічного лікування. Щиро кажучи, настрою та налаштуванню пані Людмили можна тільки позаздрити. Зазвичай люди, які вперше дізнаються про свій ВІЛ-позитивний статус, реагують інакше.

«Як на мене, це не найстрашніша хвороба, такі люди живуть роками, причому живуть активно та повноцінно, працюють, кохають», — зауважує наша співрозмовниця.

На саме тестування жінка прийшла разом зі своїм чоловіком Дмитром. Він уже деякий час перебуває на диспансерному обліку в Обласному СНІД-центрі. Тому час від часу тестування проходила і пані Людмила.

«Я чудово розумію наслідки. Ну що ж, як сталося — так сталося. Можна сказати навіть, що це дрібниці у порівнянні з тим, що ми пережили у березні 22-го року, коли перебувала у зоні бойових дій», — продовжує вона свою розповідь.

Наша співрозмовниця згадує, як під час бойових дій спочатку в їх двір прилетів снаряд, але не розірвався, а потім, коли вони перебували у будинку знайомих і тільки-но вийшли до сусідів погодувати котів, як у той будинок, з якого вони щойно вийшли, влучив черговий снаряд і вщент зруйнував його.

«Якщо Бог уберіг мене тоді, може, я ще трохи поживу, можливо, я ще потрібна тут. Просто буду тепер приймати ліки тепер разом з чоловіком», — резюмує Людмила.

Для соціальних працівників це один із прикладів усвідомленого ставлення до діагнозу «ВІЛ-інфекція». Втім, варто зауважити, що жінка у цьому випадку отримала зараження саме через те, що її чоловік мав пропуски у прийманні ліків. І саме це дало змогу вірусу знову розмножитися в його організмі, і тому він передав його своїй партнерці.

У інших же випадках, коли ВІЛ-позитивна людина щоденно сумлінно, в певний визначений час приймає антиретровірусну терапію (АРТ), її імунітет поступово відновлює свої захисні функції. Крім того, така людина повністю безпечна для свого статевого партнера. Ба, більше, в таких парах можуть народжуватися цілком здорові діти. Про це нам нагадують у ГО «Відродження нації». В цій організації можна отримати безкоштовну консультацію з питань ВІЛ-інфекції або замовити слинний тест на ВІЛ просто до себе додому.

Про що ще важливо пам’ятати?

Вірус імунодефіциту людини не передається через:

  • обійми та поцілунки;
  • чхання та кашель;
  • спільне користування предметами на кухні, у ванній кімнаті, наприклад, через спільне користування рушником, постіллю, посудом, виделкою чи ложкою;
  • воду в басейні.

Отже, зігрівайте кохану людину в теплих обіймах та будуйте взаємини на довірі, підтримці та розумінні одне одного!

Звертайтеся до Чернігівської громадській організації «Відродження нації» за адресою м. Чернігів, вул. Шевченка, 43А, телефон для довідок: (073) 47 25 165. 

Вероніка Приходько

 

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?