СВАВІЛЛЯ. Били, змушували тяжко працювати по господарству та вчиняли психологічне насильство. У Комарівській громаді на Чернігівщині – знову скандал, цього разу з прийомними дітьми. Як трапилося так, що місцеві чиновники проґавили знущання над сиротами, а районні служби розлучили рідного брата та сестру? Що на це говорить поліція і як складеться подальша доля дітей?
Дітей заховали від преси
Про знущання над прийомними дітьми нам стало відомо від знайомого депутата Ніжинської районної ради Миколи Шкарупи. Микола Степанович – родом із тих країв, тож його знають як правдоруба, котрий цілком безкорисливо бореться за справедливість.
«До мене звернувся молодий хлопчина з Комарівки Едуард Федірко. Едуард дружить із однією з дівчат. Він розповів, що побиття та знущання над дітьми в цій родині були систематичними. Попросив допомоги та розголосу, – каже Микола Шкарупа. – Саме завдяки йому дітей вдалося вилучити від цих прийомних батьків».
З самим Едуардом нам вдалося поспілкуватись у Ніжині. Хлопець чекав нас біля приміщення колишньої Ніжинської районної лікарні. Він домовився з однією із постраждалих дівчаток, що вона також поспілкується з нами і розповість, як усе було. Це мала бути 16-річна Дарина Козакова. Втім, нас помітила адміністрація лікарні та представники ювенальної поліції. Дарині зателефонували і терміново викликали до лікарні. Більше ми її не бачили. Що ж?
На цей випадок Едуард дав нам номер телефону соціального психолога, який здійснював психологічний патронаж над дітьми. Ми зателефонували з проханням у його присутності поспілкуватись з кимось із дітей, проте на іншому кінці дроту отримали категоричну відмову. Психолог відповіла, що ми не є учасниками процесу, що відбуваються слідчі дії і дітям нібито заборонено спілкуватись зі сторонніми.
Бив руками і ногами по тулубу, а палицею по голові
Розмова з дітьми, на жаль, не склалась, тож всю моторошну історію ми дізнались зі слів Едуарда. Ось що він розповів: «Наскільки я розумію, то знущання прийомних батьків триває не перший рік. Зі слів дівчат я чув, що їх іноді били, а вони не могли про це нікому розповісти, бо боялись, що їм знову перепаде на горіхи. Дарина розповідала як минулого року в село приїздив психолог із Чернігова. Він її опитував, пообіцяв, що все залишиться між ними. Дарина все розповіла як є, але згодом батьки про все дізналися невідомо звідки і Дарину сильно побили. У прийомній родині Іващенків виховується двоє повнолітніх і четверо неповнолітніх дітей. Дарині повних 16 років. Є ще Валя, яка є її однолітком. 11-річний рідний брат Дарини Микита та найменший з усіх Владик. Мама Дарини та Микити померла, а тато невідомо де».
Коли це трапилося, Едуард саме розмовляв із Дариною по телефону. З дівчиною вони дружать давно, між ними романтичні стосунки, в яких нічого зайвого, щоб перетинало межі юнацького романтизму.
«Коли ми розмовляли з Дариною, в кімнату забіг її прийомний тато і почав голосно кричати та матюкатися. Дарина відключилась. Я їй писав, питав, чи все добре, але тільки зранку вона відписала, що в неї проблеми, – розповідає хлопчина. – Потім вона якось умудрилась взяти в батьків телефон, бо її власний у неї відібрали, набрала мені і розповіла про все. З її слів, до неї в кімнату зайшов прийомний тато, скинув її з ліжка, почав бити руками та ногами по тулубу, потім взяв дерев’яну палицю і почав бити нею Дарину по голові. На горіхи отримала її прийомна сестра Катерина, її також побили».
Після почутого Едуард наполіг на тому, що треба діяти. Запропонував почати з заяви в поліцію та фіксування побоїв. Втім, зробити це Дарині не вдалося одразу, адже прийомні батьки не захотіли відпустити її до школи.
Вчителі помітили синці і викликали поліцію
«Ми домовились, що вона буде будь-якими способами проситись до школи, куди її не хотіли відпускати. Вона боялась розповідати все місцевим чиновникам, бо ті могли подзвонити батькам і їй знову б дісталося, – розповідає Едуард Федірко. – Зрештою, Дарині вдалося відпроситись до школи. Там вона намагалась відпроситись у вчителів раніше з навчання, аби звернутись до поліції. Проте вчителі помітили на її тілі синці, почали випитувати, звідки вони і коли отримали зізнання, то викликали до школи поліцію».
Разом із поліцією в Комарівку приїхали і соціальні служби. Дарину та Катерину відвезли в Борзнянську міську лікарню на обстеження.
«Згідно результатів огляду в Дарини знайшли три гематоми голови, забій грудної клітини, тріщину в ребрі та великий синець на стегні, – каже Едуард. – Потім дівчатам зробили судово-медичну експертизу і помістили у хірургію».
Яким же було здивування дівчаток, коли за декілька днів їх виписали.
«У понеділок ввечері вони потрапили до лікарні, а в середу зранку дівчатам сказали, що вони здорові, можуть бути вільними і по них приїхала мама. Дівчата були шоковані! Яка мама? Вийшли, а там справді за ними приїхала родина Іващенків – Володимир та Інна – прийомні батьки, – каже Едуард Федірко. – Вони приїхали з якимись документами, сказали, що хочуть, аби дівчата поставили підписи. До них підійшла Катя, поспілкувавшись, дізналась, що батьки хочуть, аби дівчата відмовились від своїх свідчень».
Того ж дня дітей виписали з лікарні. Разом із тим Едуарду зателефонували з поліції та порадили перевести дітей в колишню Ніжинську районну лікарню. Дивно, але соціальним службам виявилось абсолютно байдуже до долі прийомних дітей. Всім цим опікувався молодий хлопчина, який дружить із дівчатками. А чиновники у свою чергу намагались вставляти йому палиці в колеса, зокрема чиновники Комарівської громади.
«Після того, як з поліції подзвонили в громаду, там виділили машину. Я підійшов спитати, як будуть перевозити Дарину, на що Тетяна Курінська – заступниця сільського голови – відповіла, що я ніхто і не повинен взагалі сюди влазити. Машина перевезла дівчат у Ніжин. Катерина мала незначні побої, тому пішла на навчання».
А ось Дарину, доставивши до лікарні, просто покинули.
Куди зник попередній діагноз?
«Сказали, що це вилучена дитина, не передали ні діагнозу, ні документів, – обурюється Едуард. – Її помістили на тимчасове перебування у дитяче відділення, туди ж привезли її рідного брата Микиту, Валю та Владика».
З прийомними батьками залишились дві повнолітні дівчинки – Вікторія Дорофеєва та Катерина Бабенко. Згодом, на прохання прийомних батьків, Катерина забрала заяву з поліції про її побиття.
Але обурює не це. За словами Едуарда, на десятий день після вилучення лікарі не поставили діагнозу та не назначили лікування.
У Дарини часті запаморочення та нудота – явні ознаки або ж ударів по голові, або відгомін від тріщини в ребрі. Едуард запевняє, що з Борзни навіть не передали їхні особові справи, рентген десь пропав, а в діагнозі стоїть лише «забій грудної клітини». Слова хлопця підтверджують особові справи дівчаток, які невідомі «злили» в телеграм-канал «Політика і Компромат». Там дійсно стоїть діагноз «забій грудної клітини», тобто з перекладу на мову кримінальної відповідальності – легкі тілесні ушкодження замість ушкоджень середньої тяжкості.
Що говорить поліція?
Як повідомили у пресслужбі ГУНП Чернігівської області, поліція відкрила кримінальні провадження за фактами побиття батьком прийомних дітей, а також притягнула його до відповідальності за вчинення домашнього насильства. В рамках розслідування поліцейські перевіряють інформацію про можливу трудову експлуатацію дітей. Виходячи з озвученого, прийомний батько бив дітей у стані алкогольного сп’яніння.
«До поліції надійшла інформація про те, що в прийомній родині у Ніжинському районі батько в стані алкогольного сп’яніння вчиняє насильство стосовно дітей. За фактом завдання тілесних ушкоджень повнолітній дочці, а також її неповнолітній сестрі поліція відкрила кримінальні провадження за статтею 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження)», – йдеться в повідомленні ГУНП в Чернігівській області.
Ювенальні поліцейські також встановили, що батько чинив психологічне насильство стосовно ще двох неповнолітніх дітей, а саме – словесно ображав і принижував їх. Поліція притягнула чоловіка до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та винесла термінові заборонні приписи щодо нього – батькові заборонено контактувати з ними у будь-який спосіб. Всі адміністративні матеріали скерували до суду.
А що лікарі з чиновниками?
З лікарями нам поспілкуватись, на жаль, не вдалося. Завідувачка дитячого відділення просто втекла від нас. Так само уникають розмови і чиновники, відповідальні за здійснення нагляду за опікунами.
На думку депутата Ніжинської районної ради Миколи Шкарупи, чиновники несуть пряму відповідальність за насильство в прийомній родині.
«Це село. У селі не можуть не бачити, як живуть діти, тим паче прийомні. Це особлива категорія дітей, і до них має бути особлива увага, тим паче, що прийомні батьки отримують за це гроші, – каже районний обранець. – Тому безпосередня вина в тому, що трапилося, лежить на чиновниках і сільської ради і районної державної адміністрації. У цій ситуації хотілося, щоб все закінчилося справедливо для дітей».
Втім, справедливість в нашій країні, на жаль, – річ умовна. Для дітей-сиріт її немає. Як стало відомо, 16-річну Дарину Козакову та її 11-річного брата Микиту чиновники розлучили, помістивши дівчину до реабілітаційного центру в Хмільниці Новобілоуської громади під Черніговом, а братика – в патронатну родину.
Віталій Назаренко
