Майже у центрі міста на річці плавав одиноко лебідь. А в кількох метрах (не будемо уточнювати – де саме) утаємничено сиділа, чекаючи виводку, його вірна подруга.
Качка-мати та її малеча смакували своїм улюбленим їством ‒ ряскою.
Маленьке каченя так захопилося рясною їжею, що непомітно відбилося від свого сімейства. Це помітив красень-лебідь, який і попрямував до нього. Звісно, що для качок ця велика птаха є дуже небезпечною. Недарма кажуть, що у природних водоймах, де плавають лебеді, качок не має.
Ось що було далі…
Цей лебідь, як не дивно, не чіпав меншого пернатого. І навіть підплив до інших качок, ніби хотів підказати, що там, на відстані, загубилося одне з них. Ще раз уважно подивився з висоти своєї лебединої відстані і вальнув подалі від них.
То, може, тому не чіпав, що це не «дика» водойма, а все ж таки міська територія і тут свої звичаї?
А якої думки ви думаєте? Напишіть про це у коментарях.