Дзюба (Мурзенко) Тетяна Анатоліївна [19.07.1966, с. Брусниця Кіцманського р-ну Чернівецької обл.] – письменниця, журналістка, науковиця, літературний критик, перекладач. Доктор наук із соціальних комунікацій, професор, академік. Народний поет України. «Золотий письменник світу».
Виросла на Житомирщині в сім’ї педагогів – Анатолія Андрійовича та Галини Володимирівни Мурзенків. Закінчила школу із золотою медаллю, з відзнакою – факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1988), аспірантуру Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної Академії Наук України та докторанту Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Доктор наук із соціальних комунікацій, професор. Академік Національної Академії наук вищої школи Казахстану. Почесний професор філології Академічного центру науки та освіти ім. Йоганна Гете (Німеччина, Гессен). «Золотий письменник світу». Лауреат понад 250 почесних міжнародних, державних і національних нагород у 65 країнах. Твори Тетяни Дзюби перекладені ста мовами світу та надруковані в 80 державах.
Працювала завідувачем відділу Чернігівської обласної газети «Гарт», власкором газети «Молодь України» у Чернігівській області, викладачем Київського інституту «Слов’янський університет» та Чернігівського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.
Письменниця, журналіст, літературознавець, журналістикознавець. Членкиня Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України. Членкиня зарубіжних академій та спілок: Міжнародної літературної (науково-мистецької) Академії «Македонія Презент» (м. Скоп’є, Республіка Македонія), Міжнародної Медитеранської Академії імені братів Міладінових (м. Струга, Р. Македонія), Міжнародної Академії літератури і мистецтв Удмуртії (Іжевськ), Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії (Бухарест, Румунія), Міжнародної спілки письменників імені П’єтро Богдано (Брюгге, Бельгія), Міжнародного клубу Абая (м. Алмати, Казахстан), академік Міжнародної Академії діячів літератури, мистецтв і комунікацій (м. Берлін – м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина), Слов’янської міжкультурної науково-дослідницької групи (Будапешт, Угорщина), академік Міжнародної громадської Академії Поезії (м. Бішкек, Киргизстан; диплом і почесна медаль академіка), академік Всесвітньої Асоціації діячів мистецтв «Глорія» (м. Франкфурт, Німеччина). З 2022 р. – віце-президент Представництва «Ciesart» (Міжнародної Палати письменників та митців Іспанії, м. Мадрид) в Україні.
Генерал-хорунжий Українського Козацтва (з 2017).
Поезії друкувалися в літературно-художніх антологіях, альманахах, збірниках, зокрема в антології сучасної української поезії «Лоза», яка побачила світ у Бразилії українською й португальською мовами (упорядник, перекладач Віра Вовк; Ріо-де-Жанейро, 2009); міжнародному українсько-естонському поетичному проекті «Червона книга України» (Київ – Таллінн, 2009, 2-ге вид. – 2010; українською, англійською та естонською мовами); антології української поезії «Сонячні кларнети» (упорядник, перекладач Дмитро Чистяк; Франція, Париж, 2013, 2-е вид. – 2014; французькою мовою); антології «Сто українських поетів» (упорядник, перекладач Рауль Чілачава; Грузія, Тбілісі, 2014; грузинською мовою); антології молодої поезії «Початки» (Київ: Смолоскип, 1998); збірнику текстів переможців Міжнародного конкурсу «Гранослов» – «Гранослов запалює зірки» (Київ: Гопак, 2003); а також – у газетах і журналах 80 держав світу: України, США, Канади, Франції, Великобританії, Німеччини, Швеції, Бельгії, Індії, Бразилії, Чехії, Ізраїлю, Болгарії, Польщі, Сербії, Македонії, Естонії, Грузії, Вірменії, Казахстану, Туркменістану, Італії, Непалу, Чорногорії, РФ (Башкортостану, Удмуртії, Алтаю, Сахи, Чувашії, Татарстану, Дагестану, Кабардино-Балкарії та Чечні), Іспанії, Китаю, Узбекистану, Киргизстану, Сирії, Хорватії, Нігерії, Білорусі, Лівану, Парагваю, Індонезії, Марокко, Аргентини, Болівії та ін.
Авторка збірки поезій «Акомодація до часу» (2000), літературознавчої книги «Талант як міра ваги» (2008), монографії «Спрага народу і спрага Вітчизни. Публіцистика другої половини XIX – першої третини ХХ ст.: модель національної ідентичності» (2012).
У 2013 році в Польщі вийшла книжка віршів Тетяни і Сергія Дзюби «Розмова чоловіка і жінки» польською та українською мовами (перекладачі Роксана Кжемінська, Маріанна Хлопек-Лабо і Анна Тилютка; художниця Ядвіґа Квятковська; Люблін). А в 2014-му побачили світ книги Тетяни і Сергія Дзюби: «Вибрані вірші» – англійською й українською мовами (перекладачі Люба Ґавур і Богдан Бойчук; США, Нью-Йорк); «Остання кочівля любові» – казахською та російською мовами (перекладачі Ауезхан Кодар і Володимир Ільїн; Казахстан, Алмати).
Також у 2015-му році побачили світ книжки Тетяни і Сергія Дзюби «На сріблястій долоні вічності» — болгарською та українською (перекладач Димитр Христов; Болгарія, м. Софія: в-во «Богіанна») та «Вірші Тетяни і Сергія Дзюби 60-ма мовами світу» у 4-х томах (Канада, м. Торонто: «Новий Світ», «Litsvet»).
У 2016-му вийшли книжки Тетяни і Сергія Дзюби «Яблука з небесного саду» (туркменською і українською мовами; перекладач Ак Вельсапар; Швеція, м. Стокгольм: «ГУН»; Туркменістан, м. Ашгабат; Україна, Київ: «Український пріоритет»); «На острові, далекому, мов сльози Єви» сербською та українською (перекладач Рісто Василевскі; передмова Мічо Цв’єтіча; Сербія, м. Смедерево: «Арка»).
У 2017 році в Канаді побачила світ збірка вибраних віршів Тетяни Дзюби «Танок Саломеї» (Торонто, «Новий Світ», серія «Лауреати премії імені Ернеста Хемінгуея»).
У 2018-му вийшли поетичні книжки Тетяни та Сергія Дзюби: «Місто Зима» (Білорусь, Мінськ; білоруською мовою, перекладач Михась Пазняков; передмова Анатолія Аврутіна); «Дощ із твоїми очима» (Чехія, м. Градець-Кралове; чеською та українською мовами; перекладачі – Мілан Грабал і д-р Петр Каліна; післямова Мілана Грабала). Цього ж року надрукована збірка віршів Тетяни та Сергія Дзюби «Колись ви вигадаєте нас» – у перекладі в’єтнамською мовою. Перекладачі — Нгуєн Хиу Хоанг і До Тхі Хоа Лі; автор передмови — Нгуєн Суан Хоа (В’єтнам: Спілка ханойських письменників і Ханойський університет, 2018).
Тетяна Дзюба побувала в Чехії – на прем’єрі вистави «Крила Сімаргла» чеською мовою (за її творами з чеської книжки Тетяни та Сергія Дзюби «Дощ із твоїми очима») в театрі музики і поезії «Агадір» (Брно). Також у цьому театрі поставили виставу «Закохайся в мене у суботу» за творами Сергія Дзюби. Цей міжнародний проект профінансувало Міністерство культури Чехії. Засновник театру «Агадір», драматург – Мілена Фуціманова, директор театру, композитор – Ондржей Фуціман, він створив оригінальну музику до обох вистав (Чехія, Моравія, Брно, 2019).
У 2019 році в Іспанії та Болівії вийшла книга віршів Тетяни та Сергія Дзюби «Голоси двох поетів» іспанською та українською мовами (перекладач – Галина Шитікова де Ескобар, Болівія). Цього ж року збірку віршів Тетяни і Сергія Дзюби «Береги» надруковано в Румунії румунською та українською мовами (перекладач — відомий румунський поет, композитор, автор пісень, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії Пауль Полідор).
У 2020 році в Киргизстані надруковано книжку віршів Тетяни та Сергія Дзюби «Веселка на віях» (киргизькою й українською) в перекладі видатного киргизького письменника Айдарбека Сарманбетова. А в Канаді побачив світ п’ятий том Тетяни і Сергія Дзюби «Вірші 75-ма мовами світу» (м. Торонто, 2020).
У 2020 році в Білоруському Театрі поезії в Мінську поставили виставу «Місто Зима» за однойменною білоруською книгою Тетяни і Сергія Дзюби в перекладі Михася Пазнякова.
У 2021 році видана книга Тетяни і Сергія Дзюби «Вірші 80-ма мовами світу» (Канада, м. Торонто). У Македонії, в м. Скоп’є, вийшла книжка віршів Тетяни Дзюби «Акомодація до часу» в перекладі Віри Чорний-Мешкової македонською мовою.
На початку 2022 р. у Канаді побачив світ п’ятитомник Тетяни і Сергія Дзюби «Вірші 90 мовами світу» (м. Торонто). А наприкінці цього ж року в Канаді надрукований п’ятитомник Т. і С. Дзюби «Вірші ста мовами світу» (м. Торонто, 2022).
Упорядниця антологій сучасної української поезії «Пастухи квітів» (1999) і «Станція Чернігів» (2002) та збірників поезії, прози і літературної критики молодих письменників «Кава для янголів» (2002) та «Кава для янголів. Випуск другий» (2004).
Численні літературно-критичні й літературознавчі розвідки Тетяни Дзюби опубліковані в наукових виданнях. Співавтор радіоп’єси «Знайшла собі тата», яка звучить в ефірі Українського радіо. Автор популярних пісень, музику до яких створили Сергій Дзюба, Тетяна Чабан та Микола Збарацький. У 2020 році український композитор, професор Олександр Яковчук (Київ) створив кантату «Крила Сімаргла» на вірші Тетяни і Сергія Дзюби.
Лауреатка міжнародних та всеукраїнських премій: імені Миколи Гоголя (1999), Михайла Коцюбинського (2001), Бориса Нечерди (2001), Дмитра Нитченка (Україна-Австралія) (2002), Івана Кошелівця (Німеччина, Мюнхен, 2003), Григорія Сковороди (2005), Леоніда Глібова (2011), Пантелеймона Куліша (2012), Івана Багряного (Україна – США, 2017), Василя Симоненка (Міжнародної премії авторської пісні (м. Київ – м. Луцьк, 2018); лауреат конкурсів «Книга року» (п’ять разів, перші місця), «Жінка року» (двічі). Відзначена на Всеукраїнському конкурсі сучасної радіоп’єси «Відродимо забутий жанр» (Київ, 2010), Міжнародному фестивалі журналістів «Золотий передзвін Придесення» (м. Чернігів), Міжнародному літературному конкурсі «Гранослов» (м. Київ), Загальноціональному конкурсі «Українська мова – мова єднання» (1 місце, м. Одеса, 2017). Нагороджена Почесними грамотами Національної спілки письменників України (2019), Спілки письменників Білорусі (2010) та Чернігівської обласної ради (2013).
У 2014 році стала лауреаткою премії Державного комітету телебачення та радіомовлення України імені Івана Франка за кращу наукову роботу; премії Української православної церкви Київського патріархату імені преподобного Паїсія Величковського; отримала почесні зарубіжні відзнаки: Малу Нобелівську премію – Міжнародну літературну премію імені Людвіга Нобеля «Будон» (Удмуртія), Міжнародну літературну нагороду «Золотий перстень» (Македонія) та Міжнародну літературну премію «Золотий асик» (Казахстан). Нагороджена Почесною грамотою Спілки болгарських письменників і Нагрудним знаком «Золотий Пегас» за визначну літературну та наукову діяльність». Лауреат XXXVI-го Міжнародного фестивалю поезії в Німеччині (Баутцен, 2014).
У 2015-му році стала лауреаткою Міжнародної літературної премії імені Ернеста Хемінгуея – за зміцнення творчих зв’язків між народами, IX-го Міжнародного фестивалю поезії «Славянска прегръдка» в Болгарії (місто Варна, Слов’янська літературно-мистецька Академія; Міжнародна нагорода Синдикату болгарських учителів «Перемога») і XXXVII-го Міжнародного фестивалю поезії та верхньолужицької культури в Німеччині (Баутцен – Дрезден – Берлін). Учасниця міжнародного фестивалю поезії в Хорватії.
У 2016 році нагороджена орденом «За розбудову України» та медалями Івана Мазепи (міжнародна патріотична нагорода), Богдана Хмельницького, «За відродження України», Українського фонду культури «За вірність заповітам Кобзаря» (до 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка), Почесною грамотою Національної спілки журналістів України. Лауреат XXXVIII-го Міжнародного фестивалю поезії та верхньолужицької культури (Німеччина, м. Баутцен), Міжнародної літературної премії імені Веніаміна Блаженного (Білорусь-Австралія) та Міжнародної літературної премії імені Юзефа Лободовського (Польща). Нагороджена дипломом міжнародного фестивалю «Литаври» (Україна). Лауреат Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє (Німеччина — Україна, Одеса; понад 200 учасників із 20-ти країн; найвища нагорода — «Діамантовий Дюк» у номінації «Поезія» (2016). Лауреат Міжнародного літературно-мистецького фестивалю в Бухаресті (Румунія, 2016). Відзначена Почесною грамотою (2016) Департаменту культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації.
Здійснила творчу поїздку до Казахстану — на запрошення Казахського національного університету імені аль-Фарабі, зокрема взяла участь у святкуванні ювілею Міжнародного клубу Абая, міжнародного літературного журналу «Аманат», а також видатного казахського письменника Роллана Сейсенбаєва. Нагороджена почесною медаллю Міжнародного клубу Абая (2016).
У 2017 році здійснила довготривалі наукові поїздки до Болгарії (на запрошення Софійського університету, Софія) та Казахстану (на запрошення Казахського національного університету імені аль-Фарабі, Алмати) і творчі поїздки — до Польщі (м. Краків), Німеччини (м. Дрезден) та Чехії (м. Прага). Нагороджена міжнародною медаллю Олександра Довженка. Переможиця Міжнародного літературного конкурсу в Бельгії (м. Брюгге, 2017). Лауреатка Міжнародної літературної премії видавництва «Арка» («Краща книга року», Сербія, 2017). Лауреатка Міжнародної літературної премії «Світ Пограниччя» (Україна). Лауреатка Міжнародного рейтингу популярності «Золота Фортуна», котрий визначає Міжнародна Академія рейтингових технологій і соціології (нагороджена почесною медаллю «Трудова Слава», як «Письменниця року», 2017). Нагороджена почесною міжнародною медаллю Франческо Петрарки (Італія, м. Рим, 2017). Переможиця Міжнародного літературно-мистецького фестивалю (Італія – Німеччина – Україна) та Міжнародного літературного конкурсу «Пушкін і Гоголь в Італії» (найвищі нагороди — в номінаціях «Поезія» та «Проза» — «Діамантовий Дюк у Римі». Лауреатка Міжнародної літературної премії імені Олексія Жданова (м. Мінськ, Білорусь-Австралія). Учасниця XIX Всеукраїнського фестивалю журналістів «Азовське літо – 2017» (Бердянськ). Лауреатка Міжнародної літературної премії імені Гомера (Греція). Академік Національної Академії наук вищої школи Казахстану (з 2017).
Переможиця Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє за 2017 рік (м. Одеса, Україна – Німеччина). Т. Дзюба нагороджена почесними міжнародними медалями Лесі Українки та Генріха Бьолля – видатного німецького прозаїка, Нобелівського лауреата. Здобула «Діамантовий Дюк» – найвищу відзнаку престижного українсько-німецького конкурсу: вона стала переможцем Міжнародних літературних Олімпійських ігор (там змагалися понад 300 письменників із 25 країн), а також перемогла в номінації «Поезія».
У 2018 році – лауреатка Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері (м. Париж, Франція). Лауреатка Всеукраїнської премії «За подвижництво у державотворенні» імені Якова Гальчевського (Київ, 2018). Лауреатка Міжнародної літературної премії імені Джека Лондона (США, 2018). Здійснила творчу та наукову поїздку до Білорусі, в Мінськ. Провела презентації книжок, виступила на міжнародній науковій конференції. Її урочисто нагородили премією імені Максима Танка та нагрудним знаком Спілки письменників Білорусі «За великий внесок у літературу» (2018). Переможиця ХХ Всеукраїнського фестивалю журналістів «Азовське літо – 2018» (м. Бердянськ). Лауреатка Міжнародної літературної премії ім. Михайла Булгакова (2018). Лауреатка премії «Діамантовий Дюк» у поезії (Міжнародний літературний конкурс імені де Рішельє, Україна, м. Одеса – Німеччина, 2018). Переможиця Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (Національна спілка журналістів України, м. Одеса, 2018). Здійснила творчу та наукову поїздку до Казахстану – урочисто отримала високу державну нагороду – Срібну медаль аль-Фарабі (2018). Одержала почесний диплом «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтва і комунікацій, Німеччина). Переможець міжнародного конкурсу імені Олеся Гончара журналу «Бористен» (2018).
У 2019 році – нагороджена почесною міжнародною медаллю Мігеля де Сервантеса (Іспанія-США-Канада). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Владислава Ходасевича (Білорусь, м. Мінськ, 2019). Нагороджена медаллю Максима Богдановича (Білорусь, м. Мінськ, 2019). Переможиця XXI-го Всеукраїнського фестивалю журналістів «Азовське літо — 2019» (Бердянськ). Нагороджена почесною міжнародною медаллю Франца Кафки (Чехія — Австрія — Німеччина, 2019). Переможиця Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання» (Національна спілка журналістів України, м. Одеса, 2019). Нагороджена премією Ордену Карпатських Лицарів (фестиваль «Лицар Карпат», м. Ужгород, 2019). Лауреатка Міжнародної літературно-мистецької премії імені Миколи Лисенка та відзнаки «Діамантовий Дюк» у номінації «Поезія» (Міжнародний літературно-мистецький конкурс імені де Рішельє, Україна, м. Одеса — Німеччина, 2019). Лауреатка Почесної відзнаки «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв і комунікацій, Німеччина, м. Франкфурт-на-Майні, 2019).
У 2020 році – лауреатка Міжнародної літературної премії імені Марка Твена (США). Посол миру – лауреат Міжнародної літературної премії миру (Німеччина – США, 2020). Лауреатка Міжнародної мистецької премії імені Сергія Васильківського (м. Київ). Лауреатка премії імені Галшки Гулевичівни (м. Київ – м. Луцьк, 2020). Лауреатка Міжнародної мистецької премії імені Іллі Рєпіна (Україна, США, Німеччина, 2020). Лауреатка Міжнародної літературної премії імені Еміля Золя (Франція, м. Париж, 2020). Відзначена найвищою нагородою Міжнародного літературно-мистецького конкурсу ім. де Рішельє «Діамантовий Дюк» у номінації «Поезія» (2020). Нагороджена Почесною відзнакою «Народний поет України» (м. Київ, 2020). Нагороджена Почесним дипломом Шостої Міжнародної літературно-мистецької виставки в Одесі, в якій взяли участь художники і письменники з сорока держав (2020). Лауреатка Міжнародної літературно-мистецької премії імені Івана Айвазовського (Україна, Німеччина, США, 2020). Лауреатка Відзнаки «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв і комунікацій, Німеччина, м. Франкфурт-на-Майні, 2020).
У 2021 році – лауреат Міжнародної літературної премії імені Мацуо Басьо (Японія – США – Німеччина). Лауреат Міжнародної мистецької премії імені Архипа Куїнджі (м. Київ, 2021). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Лесі Українки (м. Київ, 2021). «Кращий музичний твір року» — сценічна кантата «Крила Сімаргла» — для сопрано, тенора, флейти та фортепіано, котру заслужений діяч мистецтв України, композитор Олександр Яковчук створив на вірші Тетяни і Сергія Дзюби (Київ, 2021). Нагороджена «Золотим дипломом» за видатну творчу, наукову та міжнародну діяльність» (Німеччина, 2021). Нагороджена Почесним дипломом в Азербайджані за п’ятитомник «Вірші 80 мовами світу» (м. Баку, «Смолоскип дружби», 2021). Нагороджена Почесним знаком «За особливі заслуги» Національної спілки журналістів України (м. Київ, 2021). Нагороджена Почесною відзнакою Національної спілки письменників України (м. Київ, 2021). Лауреат конкурсу «Книжка року» (Україна, 2021). Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені де Рішельє – «Діамантовий Дюк» у номінації «Поезія» (Україна – Німеччина, 2021). Лауреат Міжнародної літературної премії «Global Prestigious Award» імені Махатми Ганді (Індія, м. Делі, 2021). Лауреат Міжнародної премії миру «De Finibus Terrae» (Італія, м. Рим, 2021). Лауреат Почесної відзнаки «За визначний внесок у соціальну справедливість і основний принцип мирного, гармонійного, процвітаючого співіснування у державах світу та між націями і народами» (міжнародна премія миру, Великобританія, Індія, 2021). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Йоганна Гете (Німеччина, 2021). Лауреат міжнародної премії «Inspiring Leadership Award» («Лідер, який надихає», Індія, 2021). Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Cristal» («Кришталь», Іспанія, м. Барселона), Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені письменника та художника Patricio Vivanco Williams (Італія, м. Венеція, 2021). Лауреат Міжнародної літературної премії «Gold Cup award» («Золотий Кубок») в Еквадорі (2021). Лауреат міжнародних премій в Лівані та Марокко (2021). Лауреат Міжнародної літературної премії «Mensajeros de la paz» («Посланці миру») в Іспанії (м. Мадрид, 2021).
В Італії, у Римі, надрукували календарі на 2022 рік — зі світлинами видатних письменників із різних держав. Представлені там і українці Тетяна та Сергій Дзюби (м. Рим, серія «Видатні письменники світу», 2021, грудень).
У 2022 році — лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Махатми Ганді (Індія, м. Делі). Лауреат Всесвітньої творчої премії «Золоте перо» (Перу, м. Ліма). Лауреат Міжнародної літературної премії «Золотий письменник світу» (спільна нагорода 10 країн). Лауреат міжнародної премії «Global Humanitarian Award» (Індія, 2022). Лауреат почесної премії «Ікона миру» (Італія, м. Рим). Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Досконалість» (Сирія, м. Дамаск, 2022). Нагороджена Почесною відзнакою «За заслуги» (Німеччина, м. Франкфурт, 2022). «Всесвітній Посол культури та літератури» (Почесна відзнака Міжнародної палати письменників і митців Іспанії, м. Мадрид, 2022). Нагороджена Почесною медаллю Міжнародної Академії Поезії (Киргизстан, м. Бішкек, 2022). Лауреат міжнародних премій «Ікона миру» в Хорватії, Сербії, Індії та Іраку (2022). Лауреат міжнародної премії «Лідер нової генерації» (Філіппіни, Маніла, 2022). Лауреат Почесної нагороди «Людина року» (Чехія, 2022). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Леонардо да Вінчі (Італія – Німеччина). Лауреат Міжнародної літературної премії «Книга для Миру» (Італія, 2022). Лауреат Міжнародної літературної премії «Голос поезії» (Аргентина, 2022). Тетяна і Сергій Дзюби потрапили до «Золотої книги світових рекордів» в Індії. «Найбільш натхненною жінкою Землі» там названа українка Тетяна Дзюба, якій її чоловік – Сергій Дзюба присвятив усі свої 110 книжок, понад 130 пісень та близько 40 радіоп’єс і серіалів. Також пані Тетяна стала в цій державі «Жінкою року» та лауреатом Міжнародної літературної премії «Global Woman», а добродій Сергій названий «Чоловіком року» і лауреатом Міжнародної літературної премії «Global man» (м. Делі, 2022). Нагородили творче подружжя українців і в Іспанії: Тетяна теж стала «Жінкою року», а Сергій – «Чоловіком року» – його відзначили за всі книжки, присвячені дружині (Мадрид, 2022). Лауреат Міжнародної премії «Золоте перо» (Баку, Азербайджан), Лауреат міжнародних премій «За видатну творчу діяльність» (Марокко, Коста-Ріка), «Письменники року» (Марокко, Еквадор, 2022). Тетяна та Сергій Дзюби отримали міжнародні сертифікати в Іспанії – їхні вірші увійшли до світової антології «Золота книга миру», перекладеної 40 мовами (м. Мадрид, 2022). Лауреат Шляхетної премії ООН «Un Rescue Noble Award» – за визначний внесок у галузі прав людини та соціальної роботи (Нігерія, 2022). Нагороджена Почесною відзнакою «За яскраву творчість, міжнародні проекти та волонтерську діяльність» (Нігерія, 2022). Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Machu Picchu» (Перу, м. Ліма), Лауреат двох міжнародних літературно-мистецьких фестивалів «International Uzbekistan Festival» і «World Festival» в Узбекистані (2022). Переможець Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Великий Шовковий шлях» («The Great Silk Road Festival»: країни-організатори – Туреччина, Німеччина, Україна, Узбекистан, Індія, Бангладеш та Китай, 2022). Лауреат Міжнародної літературної премії «The Golden Scroll Award» («Золотий сувій») у Швейцарії (м. Лозанна). Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені Ернеста Хемінгуея (Німеччина, м. Франкфурт). Лауреат міжнародної премії «За видатну діяльність» (Нігерія). Переможець Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Літо-2022» в Ташкенті: Узбекистан, Туреччина, Мексика, Бразилія, Індонезія (2022). Посол культури та літератури (Марокко, 2022). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Віктора Гюго (Франція, м. Париж). Лауреат Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Дружба-2022»: Узбекистан, Туреччина, Венесуела, В’єтнам, Болівія та Туркменістан (м. Ташкент). Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу ім. де Рішельє: найвища премія конкурсу «Діамантовий Дюк» в поезії (Україна, м. Одеса — Німеччина, м. Франкфурт, 2022). Лауреат Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Осінь-2022»: Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан, Грузія, Вірменія, Молдова, Парагвай (м. Ташкент, 2022). Лауреат Міжнародної літературної премії «Золоте перо» (Мексика, 2022). Лауреат міжнародної премії «За альтруїзм» (Швейцарія, Берн, 2022). Лауреат міжнародної нагороди «За великий внесок у літературу» (Пакистан, 2022). Лауреат міжнародної нагороди «За видатну творчу діяльність» (Уругвай, Колумбія, 2022).
У 2023 р. Тетяна Дзюба отримала Почесну відзнаку «Особистість слова і справи» (Німеччина, Франкфурт). Лауреат міжнародного фестивалю «Зима-2023» (Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія, Латвія, Литва та Естонія).
У «Золотій книжці світових рекордів» зафіксовані нові світові рекорди подружжя українців Т. і С. Дзюби: їхні твори перекладені ста мовами світу та надруковані в провідних часописах 80 держав, за кордоном вийшло різними мовами понад 50 їхніх книг; у Сергія Дзюби є переклади світової класики з 80 мов; Сергій і Тетяна Дзюби – лауреати понад 250 міжнародних нагород у 65 країнах; раніше був офіційно зафіксований світовий рекорд: Сергій Дзюба присвятив своїй дружині Тетяні 120 книжок, більше 130 пісень та близько 40 радіоп’єс і серіалів (Індія, 2023).
Учасниця і лауреат багатьох фестивалів, наукових конференцій та свят: у Німеччині, Італії, Туреччині, Румунії, Чехії, Польщі, Болгарії, Росії, Індії, Казахстані, П. Македонії, Узбекистані, Китаї, Бангладеш, Білорусі, Мексиці, Бразилії, Індонезії.
Поезії Т. Дзюби перекладені ста мовами народів світу: англійською (Богдан Бойчук, Люба Ґавур), німецькою (Доротея Шолчина-Шолце, Віра Вовк), португальською (Віра Вовк), російською (Ігор Павлюк, Євгенія Більченко, Володимир Ільїн), французькою (Дмитро Чистяк, Всеволод Ткаченко), іспанською (Галина Шитікова де Ескобар, Сергій Борщевський), італійською (Надія Трускавецька), грецькою (Фотіні Папаріга), турецькою (Ірина Прушковська), шведською (Сограб Рагімі), норвезькою (Дагфінн Фолдйой), фінською (Ееро Балк), японською (Хіроші Катаока, Наталія Бортнік), китайською (Ярослав Щербаков), корейською (Вікторія Жила), в’єтнамською (До Тхі Хоа Лі, Тетяна Чан), перською (Надія Вишневська), арабською (Абдельваххаб Аззаві, Кацярина Панасюк), івритом (Шауль Рєзнік), бенгальською (Ашис Санйал), чеською (Ріта Кіндлерова; Мілан Грабал і Петр Каліна), словацькою (Іван Яцканин), сербською (Рісто Василевські, Юрко Позаяк), хорватською (Юрко Позаяк), болгарською (Димитр Христов), угорською (Томаш Вашут), румунською (Пауль Полідор, Томаш Вашут), албанською (Єтон Келменді), польською (Казімеж Бурнат, Войцех Пестка, Алекс Врубель, Роксана Кжемінська, Анна Тилютка, Маріанна Хлопек-Лабо), македонською, есперанто (Віра Чорний-Мешкова), боснійською (Сеіда Беганович), словенською (Бістріца Миркуловська), грузинською (Рауль Чілачава), вірменською (Гурген Баренц, Наіра Давоян), азербайджанською (Ферхад Туранли), туркменською (Ак Вельсапар), казахською (Ауезхан Кодар), білоруською (Михась Пазняков, Лілія Бондаревич-Черненко), таджицькою (Шохін Самаді), удмуртською (Петро Захаров), чуваською (Лідія Філіпова), ромською (циганською) (Петро Главацький), кримськотатарською (Сейран Сулейман), гагаузькою (Пьотр Чеботарь, Федора Арнаут), латиською (Імант Аузінь), литовською (Інга Крукаускене), естонською (Ааре Пабер), бамбара – африканська мова Малі (Ба Амаду), верхньолужицькою (Бенедикт Дирліх, Доротея Шолчина), башкирською і татарською (Марсель Салімов), індонезійською (Михайло Павлюк та Алфавзія Нуррахмі), нідерландською (Едвард А. Коол), латиною (Олександр Левко), нижньолужицькою (Доротея Шолчина), данською (Іван Нестер Нільсен), чеченською (Тамара Сангарієва), кхмерською (Ук Дара Чан), африканською мовою фула (Іса Діалло Садіо, Гвінея), амхара – державною мовою Ефіопії (Алемайху Медханіте), ерзянською (Боляєнь Сиресь), киргизькою (Айдарбек Сарманбетов), алтайською (Кулер Тепуков), карачаєво-балкарською (Муталіп Беппаєв), уйгурською (Абдулжан Азнабакієв), аварською, каратинською (Баху-Меседу Расулова), андійською (Ахмед Халілулаєв), тиндинською (Саліхат Хасанова), ірландською (Сінеад Ні Сколла), кумицькою (Нур’яна Арсланова), хінді (Мадхубан Чакрабарті, Сантош Кумар Покхарел), непальською (Сантош Кумар Покхарел), орія (Сабіта Сатапаті), ка́ннада (М. С. Венката Рамія), лезгинською (Сажидін Саідгасанов), ефік (принцеса Ловелін Ейо, Нігерія), акан-мфанце (Фелікс Атта Амоако, Гана), майтхілі (Айодхьянатх Чоудхарі, Непал), ігбо (Синтія Огбеньялу Ечеме, Нігерія), маратхі (Судхакар Гайдані), бунделханді (Браджеш Кумар Гупта), філіппінською (Елізабет Есгуерра Кастільо), хауса (Вільям Варігон), тагальською та ілоканською (Вен-Лін А. Вальдес), кумаоні (Мега Бхараті Мегалл), тхару баззіка (Сантош Кумар Покхарел), йоруба (Олуволе Одуєбе), мовою гуарані (Емільсі Енсіна), мовою телугу (Сайпракаш Кунтамуккала), пенджабською (Харіндер Чима), сетсвана (Кеннет Масвабі), урду (Аніла Таліб), курдською та сирійською (Ґада Бадран) і мовами народів Крайньої Півночі: евенською мовою (Андрій Кривошапкін), якутською (Іван Мигалкін) та юкагирською (Микола Курилов).
Перекладає художні твори з німецької та слов’янських мов, зокрема, верхньолужицької, болгарської, чеської, хорватської, білоруської, російської.
Вірші відомих зарубіжних поетів у перекладах Тетяни і Сергія Дзюби увійшли до посібника «Сучасна художня література» для сьомого класу, рекомендованого для вивчення в школах Міністерством освіти і науки України (Чернівці, «Букрек», 2020).
Представлена в сьомому томі Енциклопедії сучасної України (Інститут енциклопедичних досліджень Національної Академії Наук України).
Чоловік Сергій Дзюба присвятив дружині всі свої 120 книжок, понад 130 пісень та близько 40 радіоп’єс і серіалів, – на думку літературознавців, це – єдиний такий випадок в історії світової літератури.
