У с. Мньов Михайло-Коцюбинської територіальної громади Чернігівського району хочуть, аби в селі була своя, українська церква, а не чужа ― московська.
Торік, коли віряни прийшли на Великдень до господнього храму, то староста церкви Святих Петра і Павла Наталія Кулішенко, за словами віярн, в середину їх не пустила. Відтак церемонію освячення паски довелося проводити біля божниці.
― Староста церкви демонстративно завернулася задницею до батюшки Євгена, який приїхав з Чернігова, і до нас ― прихожан, ― пригадує ті дні мешканка Мньова Тетяна Федорова. ― Вона закрила двері перед нами і не пустила в церкву… Фізичної сили ніхто з нас не застосовував, щоб урватися в церкву… Отець Євген освятив паски усім односельцям, які прийшли, та й усе. Але я тоді сказала Наталці, щоб не відверталася задом до нас, так вона потім відійшла у бік, а затим стала фотографувала нас усіх. Для чого вона це робила – невідомо. Я потім у неї запитувала: «То коли будуть наші фотографії?».
Тетяна Федорова впевнена, що на служницю церкви нібито має вплив староста Мньовського старостинського округу Наталія Музика. Зі слів співрозмовниці, буцімто керівниця старостату зацікавлена в тому, щоб у селі була все ж таки московська церква.
― Ну, і що з того, що ключів у неї немає від церкви? ― каже Тетяна Федорова. – Вона ж все рівно цим усім ділом керує... І старосту церкви вона ж (Наталія Музика — староста Мньовського старостинського округу. — Автор) всунула її туда (в церкву працювати. — Автор).
Звичайно, не зустрітися зі старостою Мньовського старостинського округу (входять села Мньов, Глядин, Пустинки, Храпате, селище Центральне) Наталією Музикою було б дуже неправильно.
Ось що вона сказала під час нашого спілкування:
― Вважаю, що в Україні повинна бути українська [церква], але в силу того, що я займаю таку посаду, то хочу, щоб на вищому рівні вирішилося це питання, а нам уже, як скажуть люди… Московської [церкви] однозначно ― ні, але я знаю одне ― вирішуватимуть самі люди…Якщо вони вирішать до ПЦУ перейти сьогодні ― вони перейдуть, якщо ― завтра, то нехай завтра… Я не усуваюся від цього питання, але й не приймаю рішення… Як вирішить громада, так і буде... Але ж ми живемо в Україні, то й маємо мати все українське.
Відтак справжнє волевиявлення у цьому питанні ― за Мньовською громадою. Бо, як бачимо (це підтверджує і керівниця Мньовського старостинського округу), жодних перепон у створенні української церкви у Мньові не повинно бути.
Сергій Вітер