Українська армія повинна мати власне військове обличчя

Нещодавно Інститут національної пам’яті ініціював обговорення, якою повинна бути уніформа сучасної української армії, а також як реформувати систему звань, знаків розрізнення і нагород.

Круглий стіл «Українська мілітарна традиція. Спадковість і сучасні підходи до традиції військового однострою, звань, знаків розрізнення і нагород» відбувся 13 жовтня за участі експертів, військових, представників державних відомств, Українського інституту національної пам’яті та учасників робочої групи при Міністерстві оборони – Віталія Гайдукевича, Олекси Руденка, Віталія Івка.

Тема надзвичайно актуальна. У збройних сил країн, що входили до складу Радянського Союзу, досі уніфікований зовнішній вигляд. «Українська армія повинна мати власне військове обличчя», – переконаний Олекса Руденко, Заслужений художник України, автор низки державних нагород для військовослужбовців.

У розробці нового повсякденного та церемоніального однострою для Збройних сил вдалося досягти певного поступу. Під час круглого столу робоча група представила наявні напрацювання. Великою мірою нова уніформа базується на традиціях, що склалися в українському війську часів національно-визвольних змагань ХХ століття.

«Запропонована концепція є компромісом між нашою історичною традицією і вимогами сьогодення, – говорить Віталій Гайдукевич. – Ми опиралися на військові традиції національно-визвольних змагань ХХ століття, адже їм були притаманні речі, які варто зробити точкою відліку і для нашого часу. Те, що ми отримали у вигляді відшитих комплектів, було презентабельне і позитивно сприйняте».

Зміна однострою має розпочатися із 1-го окремого полку Президента України та батальйону Почесної варти. Наразі впровадження розробок зупинилося через брак технічної документації для виготовлення еталонної колекції, яка стане взірцем для масового пошиву.

Щодо реформи системи звань і знаків розрізнення, то наразі планується ввести звання хорунжого і бригадного генерала, а також змінити зовнішній вигляд погонів для лінійки сержантських звань.

Одне із завдань, яке ставили перед собою учасники робочої групи, розробляючи уніформу та знаки розрізнення, – демократизувати українську армію. «В Україні є разюча різниця між рядовими, офіцерським корпусом та генералітетом. У наших розробках її знівельовано. Погони єдиного встановленого зразка виготовляються однаково для всіх категорій військовослужбовців. На них – металеві знаки розрізнення. Ніяких лампасів і золотого шитва», – говорить Олекса Руденко.

Що ж до державних нагород, то після здобуття незалежності вони вводилися безсистемно. Часто вартість нагороди нівелювалася частотою, з якою її вручали, та якістю виготовлення. З іншого боку, конфлікт із Росією сформував потребу впровадження низки державних нагород за подвиги на полі бою, які б вручалися бійцеві одразу без складної бюрократичної процедури. Під час круглого столу Олекса Руденко та Віталій Івко представили низку нових медалей, в розробці яких також опиралися на українську військову традицію.

Оскільки підняті на круглому столі теми – важливі й охоплюють значну кількість матеріалу, Український інститут національної пам’яті підготує окрему публікацію на цю тему.

Сергій БУТКО, Український інститут національної пам’яті