ТРАДИЦІЇ. Пам’ятаю ще з дитинства рожево-червоні квіти, які росли біля вікна сусідського будинку. Бабуся, яка мешкала в ньому, говорила, що то ружа – вона є оберегом подвір’я, дому й усіх тих, хто в ньому проживає.
Не дуже я тоді ще розумів значення тих слів, але запам’яталися. І пригадалися вони мені, коли днями я стояв серед рясних таких же квітів, і їхній червоно-малиновий відблиск від сонячних променів наче пронизував всього мене. Якась особлива енергетика струменіла від вишневого кольорового розмаїття. Так, ця квітка – мальва, яка уособлює символ любові до землі, народу, рідного дому…
Символ кохання і любові до Батьківщини
Микола Охонько з селища Макошине на Менщині розпочав це діло просто з цікавості. Прочитав в Інтернеті оголошення про те, що одна із фірм на Сумщині виділяє насіння мальви для її вирощування. От так і посіяв на 30-ти сотках землі зерно цієї рослини.
А коли на полі мальвова площа замайоріла, то місцеві приходили навіть просто подивитися на таку красу, бо раніше ж ніхто з тутешніх не займався вирощуванням цих квітів у таких масштабах. Та хіба тільки з місцевих? Онде на Чернігівщині щось ніде не чутно, щоб хтось вирощував стільки мальв, як тут.
… Коли я стояв між мальвових рядків, що також росли і на городі біля будинку Охоньків, то терпкий аромат розкішних квітів ніби заряджав своєрідною енергетикою, і я, чесно кажучи, боявся навіть доторкнутися до красуні-квітки, аби ненароком не зашкодити їй, бо така вже вона на вигляд ніжна. А ще чомусь подумав: ось яку квітку треба було взяти за основу як символ України, а не макову, яку, до того ж, заборонили на подвір’ях українцям ще й вирощувати.
– Вирощую я мальву лісову – вона відрізняється трохи від звичайної тим, що є трохи нижчою, і форма та колір квітів інші. У народі її називають ружею, а в деяких місцях – калачиками, а то й навіть українською трояндою, – характеризує Микола Охонько. – І дійсно, якщо ось придивитися, то зовні квітка фактично схожа на троянду. Чи не так? А гляньте на пелюстки: вони немов і прості, і заодно надають якоїсь величності, урочистості.
І справді. Саме ось ті мальви лісові – такі красиві! Пелюстки у них – немов сердечка, і до того ж малинового кольору, а зазвичай на подвір’ях садиб ростуть інші – вищі стебла й більші за розміром квітки, які мають яскраво-червоний колір.
– Мені розповідала літня жіночка, як колись під час великого голоду люди їли квітки цієї рослини, тим самим рятуючись від смерті, – пригадує розмову з односельчанкою Микола.
Може і через такі ось обставини мальви вважаються не тільки символом кохання і любові до Батьківщини, її народу, родини? Та й взагалі важко якось уявити Україну без мальв, а особливо – наше село. Тож не випадково ще не в таку вже давнину мальви росли чи не на кожному кутку сільського подвір’я як прекрасні обереги родини.
Практика і лікувальні властивості
Микола Охонько, перед тим, як розпочинав вирощувати «українську троянду», зацікавився її походженням та властивостями.
– Виявляється, мальва отримала поширення в народній медицині. Використовують при виготовленні ліків практично все: квіти, листя, насіння, стебла і коріння, – ділиться набутими знаннями макошинець. – От тому, як бачите, і в мене онде сушаться на спеціальних стелажах квіти й окремо – насіння.
– Так а від чого ця рослина допомагає? – цікавлюся.
– Компоненти мальви входять до препаратів від колітів, запорів, як заспокійливий засіб при тривалому кашлі, при застуді, грипі, – відповідає Микола. – Рослина є чудовим засобом для лікування шлунково-кишкового тракту і сечовивідних шляхів. Це хороший засіб, щоб зняти запальний процес в стравоході, шлунку і нирках. З мальви виготовляють відвари, які вживають всередину, а також роблять розчин для полоскань та інгаляцій при кашлі, застуді, осиплості голосу. Народна медицина рекомендує вживати квіти в профілактичних цілях при авітамінозі. Її застосовують при запальних захворюваннях органів дихальних шляхів (легеневих і бронхіальних). Цікаво, що я ніде не знайшов відомостей щодо протипоказань і про токсичний вплив при лікуванні препаратами на основі цієї рослини.
Цього літа мальва зацвіла інтенсивно, тож утворилося багато насіння. І хоча господар спочатку не мав планів збирати його та реалізовувати (тільки квіти), все ж таки довелося це зробити, бо навіщо ж втрачати те, що виростив. І хоча збирали та молотили мальву ще радянським комбайном, урожай насіння виявився щедрим.
Микола Охонько розповів, що після сушіння мальви він надсилає зібраний урожай в польську компанію, представництва якої знаходяться в Сумах та Івано-Франківську.
– Я став клієнтом компанії Growness Group, яка спеціалізується на різних рослинах. Тут займаються реалізацією дарів природи для інших фірм у фармацевтичній, парфумерній, харчовій галузях. Growness Group співпрацює з дрібними фермерами і заготівельниками з України по збору лікарської рослинної сировини. Що стосується мальви, то її листя, насіння й квіти реалізують для чайних компаній, фармації, косметології і медицини. Власного виробництва з вирощування та переробки дикорослих трав, квітів, коріння та інших частин лікарських рослин компанія поки що не має, – розповів Микола Охонько.
Слухаєш Миколу Охонька з превеликим задоволенням. Він, коли розказує, то здається, ніби розмовляє з рослиною, про яку розповідає. І хоча, зрозуміло, він не все ще освоїв у своїй практиці, то й чесно дізнається: я цього ще не робив, то не знаю. І це добре! Не треба вихвалятися тим, з чим не зустрічався і не займався сам.
Тож хотілося б побажати Миколі впевненості у собі та наполегливості у реалізації своїх цікавих і корисних планів.
Сергій Кордик. Фото автора
