Поетеса Саліхат Хасанова з Дагестану переклала вірші відомих українських поетів із Чернігова Тетяни та Сергія Дзюби тиндинською мовою. Поезії українців сподобалися їй оригінальною метафоричністю, неповторною чарівністю і прекрасним почуттям гумору. Це – 74 переклад творів Сергія і Тетяни мовами народів світу.
Сергій Дзюба
* * *
Асилъа релалъи хъаай гьиндая,
Мукlутуй макlйалъи илъилълъа мичlа
Боццулъа гьакьула сери матlула,
Илъилълъа гьай гьегьуб ягьо йикlола.
риб гьаа ияй илъилълъа гьакlйа,
Гьекlуй гьаккуйлъилълъа букlукlуб гьайи.
* * *
На сріблястій долоні вічності
маленька дівчинка
розчісує коси
місячним гребінцем
і в примхливому люстерку
не бачить свого обличчя:
Там її погляд
і зморшки
незнайомої
Жінки.
* * *
Дуниял балалъила,
Релъалълъи бакьи гьини,
Хlава илуб маагуб,
Гьацlар бесиби ийай,
Гьацlаб кьва бакьахъооб
Хъайлълъа регьан гьай ийай
Гьури букlоб бакъанха
Битlа бухьоли ийай,
Дунелъла бижанилъа
Квитlавкlйа гьаккуб гьаям.
* * *
На острові,
далекому, мов сльози Єви,
стиснутому обіймами
сліпучо-білих скель
так, що можна спіймати
горизонт, якщо він не втікає у море,
знайшла прихисток
музика –
щоб народити
Чоловіка
і Жінку.
* * *
Пумру бехалалъо, хъвааб дагьилъо,
Гlаям игьабасса ми регьанала.
* * *
Живіть довго,
пишіть мало
і не звинувачуйте Небо
у гріхах.
* * *
Хъайуй бецануй ягьа, малъа гьекъуцан решто,
Арахунлъо шабдаяй, гьакьуя кьери булълъо.
* * *
Заплакана красуня:
вії
намистинками сліз
прихилили
веселку.
* * *
Гьаям ди бисихъа хаа ияли,
Ху бетая релъа анлъа гьикlйили.
* * *
Люди,
будь ласка, тихіше –
не чути моря.
* * *
Кьураб гитаралъа бигьа гьикlйили,
Балилълъи бигъилъа макlйанлъамухъа.
* * *
В кутку гітара,
старенька-старенька,
як дитина,
стоїть важко.
Тетяна Дзюба
* * *
Зебу булълъо, вокзаллъа ху бетlо,
Анччу рехалалъо рельсабимухъа
Беццуб релъалъи рейлълъар.
Белъааб ияй ягьи, кйануб анни каренини,
Овуб къваралъар булълъоя,
Кванлъарахъалъа белълъоя.
* * *
День відступив вокзальним гармидером –
І тіні стали довгими, як колії,
Що ведуть у тупик ночі.
Їх перетинають жінки,
Здрібнілі анни кареніни,
Котрим вибавлення від проблем
Гарантоване лише до ранку.
* * *
Бецануб къаялъи талыгь баали,
Бисиха бацlала бисса биххали,
Рогьилълъо эчила гьаччи бахали,
Кlегьо хъабдо белъо уриб бисали
Бекъи бекъанаса къаной об эчи,
Рокьи бухьубарди талыгь ийобди,
Гьеэгьи овуба гьакlучlи хери,
Эчи къочой хъаяй ехарай Хlава.
* * *
І буде тиша кольору надії,
І буде спокій кольору щастя,
І впаде яблуко, розлетівшись надвоє,
Його половинки з’їдять щасливі закохані,
І не помітять за гіллям заплаканої Єви,
Яка прокляла свій давній авітаміноз.
* * *
Пикйилъа сагlатулълъо
Пикйимухъа чвадота,
Къару заман белълъаяй
Жаво,жибдо ццамухъа.
Хелва батlалъоталъи,
Релъа булълъооталъи
Релъалълъа карачанди
Уриб ариб бахала
Букlаб къару ракlвалълъи,
Ракlвалълъа дарумухъа,
Къару къагьар гьикйили,
Гьаям гьикйуб балъвали.
* * *
Час просочується сіллю,
Як пісок із найдавнішого годинника,
Пече, випікає, ятрить.
А потім даленіє, розчиняється, –
І стає морем,
У якому добре гойдатися
На хвилях спогадів.
Шкода тільки – недовго,
Бо люди мешкають на суходолі,
Де море – сіль...
* * *
Гlабдалшулъа йихьва ханщуй ягьала.
Басар ияй гьаямлъа.
* * *
Королівни завше діставались дурням, –
переконує народна
мудрість.
* * *
Ракlвачlи ийоб номерхъа,
Уна де телефонхъа.
Трубка гьецалеб букlо,
Анлъаай дилъа къочаб.
* * *
Дзвоню по телефонах,
Номери яких знаю напам’ять,
У час, коли ніхто не підніме трубки.
Тоді тільки можна у них почути те,
Що хочеш почути так давно.
Тиндинською мовою переклала Саліхат Хасанова
Про перекладача:
Саліхат Хасанова народилася у селі Тинди Цумадинського району в Дагестані. Пише вірші аварською та тиндинською мовами. Автор двох збірок поезії. Велика добірка її цікавих віршів увійшла до колективного поетичного збірника аварських поетів «Сариназул си» («Вежа віршів», Махачкала, вид-во «Алеф», 2020 р.), а також – до колективного збірника поетів, котрі пишуть мовами невеликих народів Дагестану (упорядник, редактор та меценат обох книг – народний поет Дагестану Баху-Меседу Расулова.
Сергій Дзюба також переклав вірші Саліхат Хасанової українською.
Саліхат Хасанова:
«В серці моєму – тривога всесвітня…»
Скажи, жінко
– Жінко чудова, про що твої думи?
– Про наймиліше – увечері й зрання:
Світ без любові – то пастка із суму,
Діти красиві – лише від кохання.
– Жінко чарівна у сонячнім квітні,
Тільки сердечко все крають замети…
– В серці моєму – тривога всесвітня,
Щоб не скорилася пеклу планета.
– Жінко пречиста, знов чорна дорога
Стелиться воїнам – юним, вразливим…
– Маю в душі я родину і Бога,
Хай вбереже нас Господь, наче диво!
– Панно прегарна, навіщо тримати
Світ у турботах, неначе в кожусі?
– Так, я піклуюсь, бо жінка і мати,
Тож за цей світ разом з Богом молюся.
Басай гьаккуй гьаям
Басай гьаккуй гьаям элай ракlвалълъи
Билъила цера бигьуб гьаб заманалъи.
Диб ракlвалълъи рокьи, рокьи бетlооб,
Бетlвигьидай гьаям гьари ущила.
Басай гьаккуб гьаям элай ракlвалълъи
Баххо белълъа ийоб гьаб дунелъила.
Диб ракlвалълъи угъал, угъал бетоя,
Аха булъигьидай гьаб дунелъилълъа.
Басай гьаккуб гьаям элай ракlвалълъи,
Рагъи-гъуйи къагьар гьаб къарулъини.
Ракlвалълъи Аллагьав ва мукlур макйи,
Аллагьащви цlино ретакьай илълъир.
Басай гьаккуб гьайм дулъа эгьлалай,
Гьаб дунелъилълъа угъал игьилъа.
Эгьилъала букlа де илла ияй,
Макйалуб тlалаб – илулълъа нилъи.
Матусине щастя
Спить немовля в колисці,
В пічці печеться хліб…
Все – до ладу, до місця,
Вдома – любові німб!
Ось прокидається диво,
І оченята сяйні
Так неймовірно, щасливо
Дивляться в душу мені.
Ніжно беру на руки
Миле своє дитя,
І забуваю муки –
Світлим стає буття.
Ніби матуся до мене
Горнеться з висоти…
Діти, цінуйте НЕНЮ
Понад усе в житті!
Иллулъа кечl
Рекйани кьихо макйа,
Печилълъи бежа тата.
Огьой гьвалълъа мицалъар,
Талыгьилълъа гьикйалъар.
Оба билёли макйи,
Ора рахоли гьакйа.
Гьаб дунел гlаламда,
Бахо белълъо иллулъа.
Иллви квайила белъо,
Макйачlи обба игьо.
Ракlвалъи букlаб агъал,
Белъо тlири бухелъи.
Иллви игьеса гьаям,
Гьикйи гьаб дунелълъила.
АЛАГЬАЩВИ цlинакьай,
Илла балълъубса гьаям.
День Перемоги
Наче кров загиблих на війні,
Червоніють тихо маки в полі…
І стою в задумі на роздоллі –
Битви грім ввижається мені.
Душі тих, що відлетіли в ирій,
Ніби поруч, тут, – без рук, без ніг:
Почорнілі у жаскім вогні,
Кулями прострілені на виліт.
Билися до скону, мов орли
(А за них, дітей, молилась мати), –
Щоб надію всім подарувати,
У бездонну землю полягли.
Промовляють зболено сюди
Із небес – до нас, нащадків кволих,
І благають вберегти від мору
Ці квітучі, людяні світи:
«Ми не дожили до сивини,
Дітлахів не колисали рідних…
Мертвим воякам найбільш потрібно,
Щоб живі не бачили війни».
День Победы
Дунелълъа рагъилълъи гьаччи тlинуб гьерилъо
Чичур макабалълъа мигъ бецlо ияй,
Авлахъ лъегьо ийоб гьерилълъи гьини,
Гъооб регьаначlи гьикьи ийай де.
Рагъилълъо беэсса илълъиб милъича,
Дичlи сери ияй кьерила игьо,
Себи бегвалъ гьикйуб себи гъаж гьикйуб,
Бечlатlуб лагакйа цlади цlагьуби.
Илълъа хвасарлъила рагъилъ белълъуби,
Илълъа цlунийота гlумру гвааби,
Ватlан цlино бичlаб героизаби,
Тушманщуха данди щула бигъуби.
Ови баса ийай белълъуб рагъилълъа,
Индуба гьаабса къваралъабалълъа.
Балилаай ийай оби илълъихъа,
Бештабаса тlокlаб об балагьикьо.
Саліхат Хасанова
Українською переклав Сергій Дзюба