Древні папороті та павуки тарантули знайшли прихисток на території Мезинського національного природного парку в Чернігівській області.
Про цінні реліктові та деревні види флори, раритетні види тваринного світу, багатовікові дуби та рекреаційний потенціал розповідали під час круглого столу, присвяченого 14 річниці створення Мезинського НПП. Захід відбувся 11 лютого 2020 року в конференц-залі Чернігівської ОУНБ ім. В.Г.Короленка.
Присутні та гості (а це близько 40 учасників) дізналися, що унікальною рослиною для території парку є фегоптеріс з’єднуючий (букова папороть), вид карпатського регіону. А окремі особини папороті страусового пера мають рекордну довжину листків – майже 2 м. Поширеними також є водяний горіх плаваючий (чілім), сальвінія плаваюча, понад 10 видів орхідей, ведмежа цибуля (черемша).
Своєрідна риса цінності та різноманітності тваринного світу національного парку полягає в тому, що тут поширені представники фауни різних ландшафтних зон, зокрема на окремих південних ділянках деснянської тераси можна зустріти подалірія, павуків тарантулів та богомолів.
Всі учасники круглого столу були в піднесеному настрої та акцентували увагу на тому, що Мезинський національний природний парк – це мальовнича Швейцарія на березі річки Десни, відомий водночас і як перлина природи Чернігово-Сіверського краю, і як пам'ятка глибоких тисячоліть.
Ніна Симоненко, директор Мезинського НПП
На першому фото: павук-тарантул (самець)
Ще цікава публікація: 13 років Мезинському Національному природному парку
