Максим Микитась: «Водій повинен тричі поміркувати, перш ніж відмовити людині в законному праві на пільговий проїзд».
Якщо у вас є право на пільговий проїзд у громадському транспорті, то це, на жаль, ще не гарантія того, що ви зможете ним скористатися. Напевно, багато хто чув слова водіїв про те, що пільгових місць немає або вони всі зайняті, або маршрутник відверто відмовлявся везти людину. Зазвичай після приниження пільговик (часто в цю прикру ситуацію потрапляли й атовці) змушений платити за проїзд або чекати наступного рейсу. Часто він навіть не підозрює, що його обдурили й позбавили законного права на безкоштовний проїзд. Адже ось у чому справа: дізнатися про кількість доступних пільгових місць і про те, скільки з них зайняті, можна тільки зі слів водія. Тобто доводиться вірити йому на слово. Якщо ж водій не бажає перевозити пільговика, то, звісно, навряд чи він скаже про вільне пільгове місце в салоні.
Останнім часом у новинах не бракує матеріалів про те, як і де пільговикам нахабні перевізники відмовили в проїзді. Такі події фіксуються в Києві, Запоріжжі, Кропивницькому та інших містах. Чернігівщина, де лише за офіційними даними третина населення має пільги на проїзд (із них 11,5 тисячі учасників бойових дій, крім того, 85 тисяч пільговиків живуть в обласному центрі), знаходиться на самому вістрі цієї проблеми. І місцевий народний депутат Максим Микитась це розуміє, як ніхто інший. Саме тому він ініціював законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту пільговиків від свавілля перевізників та водіїв громадського транспорту)». Документ зареєстрований 27 червня цього року.
Максим Микитась аргументує: «Законопроект, який я вніс на розгляд Верховної Ради, допоможе ефективно усунути пільгову несправедливість. Пропозиція наступна: зобов’язати перевізників установлювати біля кожного виходу інтерактивне табло з інформацією про загальну та вільну кількість пільгових місць. Це допоможе як самим пасажирам, так і контрольним органам, які сьогодні не можуть ефективно притягати порушників до відповідальності. До того ж повинна посилитися і сама відповідальність. Замість поточного штрафу від восьми до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це 136–170 гривень, вона виросте до трьохсот мінімумів — 5100 гривень».
На сьогодні єдиним дієвим методом боротьби з таким свавіллям постраждалі вважали колективне виховання. Інакше кажучи, кремезні чоловіки з числа атовців, а також волонтери, представники медіа збиралися разом і йшли пояснювати перевізнику, чому не можна відмовляти пільговикам у праві на безкоштовний проїзд. Метода, дійсно, працює непогано, завдяки такій публічності водії виправляються. Але тільки стосовно атовців, і то лише на місцевому рівні. Відома історія, коли в Чернігові відмовили в пільговому проїзді матері загиблого героя Дениса Чередніченка пані Марині, коли вона вирушила маршруткою з Києва до Чернігова. Волонтерам довелося викликати поліцію, але жінка, попри те, що мала посвідчення матері загиблого на війні сина, все одно була змушена сплатити повну вартість. Тому чимало пільгових категорій українців і далі потерпають від жадібних маршрутників. Такого бути не повинно, переконаний Максим Микитась. Саме тому вважає доцільним суттєво збільшити розмір штрафів за таке порушення.
«Таким чином, водій тричі поміркує, перш ніж відмовити людині в законному праві на пільговий проїзд. А якщо перевізник зробить це необґрунтовано, тоді доведеться відповідати. І точно відповість за таке свавілля перед законом. Пільговики ж нарешті будуть дійсно захищені та більше не будуть змушені терпіти щоденні приниження через просте бажання скористатися своїм законним правом», — підводить риску в цій темі народний депутат.
Віктор Михайленко