26 травня а Києві пройшов фінал Ліги Чемпіонів. Матч відбувся між британським “Ліверпулем” та іспанським клубом “Реал Мадрид”. Останній переміг 3:1. Які переваги від проведення фіналу престижного турніру отримала Україна — аналізує PhD кандидат з економіки та громадський діяч Ярослав Мелех.
Україна отримала наступні іміджеві переваги від проведення фіналу ЛЧ:
- «У нас все добре» — пропозиція проведення фіналу у Києві була позитивно схвалена Виконавчим комітетом УЄФА у вересні 2016 року. Важливо наголосити, що заявка Києва, в першу чергу, задовольнила вимоги щодо безпеки проведення глобальної спортивної події. Справді, у Києві і раніше проводились матчі групового етапу Ліги Чемпіонів, проте довіра проведення фіналу саме зараз іміджево означає впевненість в Україні з боку міжнародної спільноти як країни, яка живе мирним життям, куди можуть приїхати десятки тисяч іноземних туристів, футбольні «селебріті», топ-менеджмент глобальних компаній-спонсорів турніру — незважаючи на всі намагання російської сторони довести протилежне військовою агресією на сході України.
- Впізнаваність. За різними оцінками, фінал ЛЧ має переглядають в середньому вдвічі більше глядачів, ніж у найближчої спортивної події-конкурента — американського «Супербоул» — фінальної гри за звання чемпіона Національної футбольної ліги (мова йде про американський футбол), цьогорічна ТВ-аудиторія якого була на рівні 103 млн. глядачів. Так, зокрема, фінал ЛЧ 2015 року у Берліні, за даними УЄФА, ТВ-аудиторію близько 180 млн. телеглядачів у близько 200 країнах та територіях, 28 мільйонів користувачів на Фейсбуці, що коментували подію в день фіналу; 108 мільйонів реакцій у Твіттері у тиждень, що передував фіналу; загальне охоплення аудиторії події оцінювалось на рівні 400 млн. глядачів.
- Що це означає для економіки? Безумовно, додану вартість від такої «охопності» (outreach) важко конвертувати у визначені кількісні показники та з впевненістю сказати про економічний вплив. Проте можна лише уявити «хайп», що асоціюється з місцем проведення, впродовж всього тижня перед фіналом, у день самого матчу та 90+ хв. головної розв’язки футбольного сезону у Європі. Окрім цього, згідно з маркетинговою стратегією УЄФА, починаючи із 1/8 фіналу турніру, всі 29 матчів аж до фіналу передбачають наявність офіційного візуального брендування Road to Kyiv на стадіонах проведення, у телетрансляціях, офіційних рекламних роликах, в т.ч. використання офіційного хештегу фіналу ЛЧ 2018 — #RoadtoKyiv з оцінюваною охопністю у 1,3 млрд споживачів (глядачів). Іншими словами, бренди “Ukraine” та “Kyiv”сумарно займають істотну частку ефірного часу у глобальному вимірі.
- Фінансові показники — досвід інших міст. Досвід інших міст-господарів фіналу ЛЧ у попередні роки свідчить про певний рівень генерації грошових потоків, пов’язаних із фіналом. Так, дохід Лісабону в 2014 році становив 45 млн євро, Кардіффу в 2017 — 50 млн євро, в той час як Мілан задекларував лише 25 млн євро у 2016. Зокрема, за даними португальської маркетингової школи IPAM, фінал у Лісабоні мав сукупний економічний ефект у понад 400 млн. євро, починаючи від стадії підготовки події, подорожей, продажу квитків, послуг кейтерингу, реклами, послуг безпеки та продажу телеправ, проте місцева економіка «ввібрала в себе» лише 11% від зазначеної суми. Також, у «лісабонському» випадку трохи більше половини згенерованого місцевого грошового потоку припало на готелі, в той час на заклади харчування — близько 22%, безпосередні послуги туризму — 7%.
- Місцева економіка. Кількість вболівальників, що приїхали до Києва, за різними оцінками, сягала щонайменше 50 тис. — так, за даними УЄФА, 35 тис. було квитків розподілено на користь клубів-фіналіста, право купівлі ще 6,7 тис. квитків було розіграно у лотереї на офіційному квитковому порталі УЄФА — для загальної «нейтральної» публіки; решта — так званий пакет «Сім’я УЄФА» — офіційні особи, національні асоціації та спонсори турніру. В той же час, мер Києва Віталій Кличко зазначив, що місто очікувало прийняти близько 100 тис. туристів у цей період.
- В той же час, НБУ підготував свій прогноз щодо можливого економічного ефекту — згідно методології регулятора, потенційна кількість туристів у дні фіналу становитиме 50-70 тис. із передбачуваними середніми щоденними витратами на рівні щонайменше 100-150 доларів США — якщо відкинути всі можливі спекуляції щодо столичного житла на період фіналу, тобто мова йде про додаткові вливання іноземної валюти близько 15-20 млн. доларів США, якщо очікувати, що туристи затримаються в середньому на 2-3 дні. З точки зору короткострокового впливу в розрізі національної економіки загалом — ця сума становитиме близько 1-1,5% від планових надходжень експорту послуг у травні. Проте вдалий маркетинг на попередніх етапах турніру та рівень позитивного досвіду перебування можуть генерувати ймовірні доходи у майбутньому — певна частка «футбольних» туристів може сюди повернутись згодом, а частина — продовжити свій час в Україні та відвідати інші міста. Також, у випадку позитивного сценарію із досвідом перебування, поверненню може також сприяти запуск лоукостера Ryanair вже цієї осені та суттєве розширення географії польотів вже діючого бюджетного авіаперевізника — WizzAir.
І насамкінець — що означав би для економіки вихід української команди у фінал ЛЧ? Якщо припустити позитивний сценарій для “Динамо” у матчі плей-офф із швейцарським “Янґ Бойз” та подальшу реалізацію амбіції зіграти на домашній арені фінал ЛЧ, це створило б зовсім інший сценарій для економіки. По-перше, додаткові надходження до індустрії гостинності на стадіях 1/8, чвертьфіналу та півфіналу від туристів, що могли приїхати підтримати команди-суперники — мова йде про генерування доходів на рівні щонайменше 0,5 мільйона доларів США.
Водночас, як зазначалось раніше, близько 16 тис. квитків виділяється на кожен клуб-фіналіст, у випадку виходу столичного клубу до фіналу — щонайменше аналогічна кількість платоспроможних іноземних туристів не приїхали б до Києва та, відповідно, не залишили б еквівалент 4-5 млн. доларів США у місцевій економіці протягом 1 вихідних в українській столиці. Це значно істотніша сума, ніж згадана раніше генерація доходів на попередніх стадіях.
Іншими словами, місцева економіка найбільше б виграла від “серединного” сценарію — у випадку, якби “Динамо” кваліфікувалось до півфіналу турніру, генеруючи додаткові доходи до індустрії гостинності із всіх стадій, проте у фінал кваліфікувався б його суперник, що гарантувало б вдвічі більші для столиці доходи, пов’язані з фіналом.
VoxUkraine, спеціально для видання sknews.net
