1944 рік
У селі Новий Мартинів на Станіславщині підпільники спалили міст через річку Дністер.
Біля села Ферліївка (нині Андріївка) на Станіславщині повстанці знищили лейтенанта Червоної армії, який із чотирма рядовими переганяв забраний у населення гурт худоби.
У селі Вербівка на Станіславщині повстанці захопили в полон молодшого лейтенанта НКГБ.
1945 рік
Сотня «Хорти» і чота сотні «Опришки» УПА-Захід протягом всього дня вели бій біля села Церківна на Станіславщині з загонами НКВД, що проводили облаву. Знищені майор, два капітана і понад 200 військових, ще 47 поранено. У перестрілці загинули 18 воїнів УПА, у тому числі командир сотні «Хорти» Казимір Яворський – «Бей». 6 повстанців отримали поранення.
1946 рік
Чота сотні «Імені Богуна» УПА-Захід у засідці в райцентрі Жаб’є на Станіславщині важко поранила військового МВД.
1947 рік
Кущовий провідник ОУН «Залізняк» загинув у сутичці з загоном МВД у селі Передівання на Станіславщині.
Під час раптового нападу в селі Рудне на Львівщині повстанці знищили голову сільради, уповноваженого обкому КП(б)У, заступника голови і члена виборчої комісії, курсанта республіканської партійної школи.
1948 рік
Пошукова група МВД захопила криївку в селі Монилівка на Тернопільщині. Троє повстанців, що перебували всередині, вчинили збройний опір і застрелились останніми патронами.
У селі Романове Село на Тернопільщині повстанці спалили сільраду і клуб, знищили документи і телефонний зв’язок.
У селі Розвадів на Дрогобиччині підпільники знищили підполковника у відставці та голову колгоспу.
1951 рік
Пошукова група МГБ через зраду захопила дві криївки біля села Сваричів на Станіславщині. У перестрілці загинули 8 повстанців. Серед загиблих – колишній командир тактичного відтинку «Магура» Ярослав Косарчин – «Байрак», референт окружного проводу ОУН Володимир Фрайт – «Жар» та кущовий провідник «Нестор».
Підготував Сергій Горобець,
Український інститут національної пам’яті, спеціально для видання Суспільний кореспондент
