Чи стануть у Чернігові вулиці Василькова − Волошковою, Кузнечная − Ковальською, Овражна – Яровою?.. Про це йшлося під час зустрічі журналістів і науковців-істориків.
На Чернігівщині розпочався процес декомунізації. Нещодавно у Чернігові презентовано збірник «Чернігів європейський. Повертаємо історичну пам'ять та справедливість». Це практичний посібник із декомунізації для Чернігова та всієї країни.
Наступним кроком стало обговорення Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки», який у травні набув чинності.
З цією метою 9 червня в Чернігівській облдержадміністрації зустрілися журналісти та історики-науковці. Останні розповіли про значимість цього процесу, зокрема, в необхідності перейменування вулиць, організацій, населених пунктів та інших об`єктів, які ототожнюються або асоціюються з комуністичним режимом.
Директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Андрій Подорван зауважив, що згідно названого закону, забороняється пропаганда комуністичного та нацистського режимів і їх символіки. Така пропаганда визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного та націонал-соціалістичного (нацистського) режиму.
На Чернігівщині, як і в Україні загалом, є чимало топонімів та пам’яток, що суперечать цим вимогам. Тож, аби вирішити це питання, насамперед необхідно узагальнити перелік населених пунктів, що мають бути перейменовані, а також визначити порядок демонтажу пам’яток.
Як зазначив Андрій Подорван, на Чернігівщині уже є попередній список. До нього внесено понад 70 населених пунктів. Особливу увагу потрібно приділити таким районам як Борзнянський, Коропський, Менський, Прилуцький, де кількість таких населених пунктів чи не найбільша.
За повідомленням представника Українського інституту національної пам'яті у Чернігівській області, історика Сергія Бутка, під час зміни назви вулиці, площі, міста перевага надаватиметься іменам, що були дані при їх виникненні. Проте, як змінювати найменування вирішуватиме лише громада. Місцева влада та Український інститут національної пам'яті мають лише надати найбільш історично справедливі варіанти.
Також увага акцентуватиметься і на перейменуванні на честь воїнів, що відстоюють або віддали своє життя під час Революції Гідності та антитерористичної операції.
На думку вченого секретаря Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Сергія Чернякова, споруджуючи пам`ятки на честь вже нових героїв сьогодення, які віддали своє життя за свободу та незалежність України, не доречно встановлювати у тих місцях, де вже колись були пам`ятники. Для цього необхідно, на думку Чернякова, використовувати нову територію міста, ні в якому разі не чіпати історичної частини.
Що стосується Чернігова, то тут перейменуванню підлягає близько ста вулиць, кінотеатр ім. Миколи Щорса та кілька інших об`єктів. А змінювати назву міста на Чернігівщині доведеться лише в одному випадку – це місто Щорс, яке до 1935 року мало назву Сновськ.
Доцільно б змінити й так звані російськомовні назви вулиць. На цьому також наголосив Сергій Черняков. Для прикладу, Василькову − на Волошкову, Кузнечную − на Ковальську, Овражну − на Ярову… Але, як не дивно, у Чернігові існують взагалі назви вулиць з точки зору історичних і сьогоднішніх подій «абсурдними»: Комінтерна, Ленінградська, 50 років СРСР, 60 років ВЛКСМ, Московська, Піонерська, Комсомольська… Що й казати? Одне слово – ЖАХ! Далі. Вулиця в самісінькому центрі Чернігова названа на честь Воровського, який організовував масові розстріли духовенства. Організатор червоного терору Дзержинський теж увіковічений начебто чернігівцями (але без їхньої участі) у назві вулиці його імені. Запроданець, який зрадив свого батька, Павлик Морозов, і цей має свою вулицю…
Сергій Бутко вказав, що ця процедура не буде коштувати багато грошей і робитиметься у відповідності фінансової спроможності бюджетів. В той же час закон визначає шестимісячний термін, протягом якого на місцях органами місцевого самоврядування необхідно прийняти рішення про перейменування та демонтажу споруджень комуністичного спрямування.
Якщо ж протягом шестимісячного строку з дня набрання чинності Законом в установленому порядку перейменування та демонтаж проведені не будуть, рішення приймається у формі розпорядження відповідним сільським, селищним, міським головою у тримісячний строк. У випадку, коли і голова не виносить такого рішення — приймається розпорядження голови обласної державної адміністрації щодо демонтажу чи перейменування.
Юридичні особи повинні змінити свої назви впродовж місяця — до 21 червня, засоби масової інформації — до 21 серпня. Знаки для товарів і послуг, які містять обмеження згідно закону, мають бути змінені до 21 листопада. Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.
Автор: sknews.net
