Наступна прем’єра 92-го театрального сезону в Чернігівському облмуздрамтеатрі ім. Т.Г.Шевченка стала новим підтвердженням філософського постулату, що нічого випадкового в цьому житті не буває. Мабуть, не випадково сталося так, що втілення давно виношуваного художнім керівником театру Андрієм Бакіровим проекту створення окремого театрального майданчика зі звуженим експериментальним простором збіглося у часі з приходом у театр молодого режисера Артемія Аніщенка, який заходився ставити спектакль за участю молодих акторів – про молодь молодим. Отже, 14 жовтня в театрі відбулося довгоочікуване відкриття малого сценічного майданчика «Біла сцена» прем’єрним показом вистави «Наташа. Хроніка мрії» за п’єсою сучасного українського драматурга Ярослави Пулінович «Наташчина мрія».
В урочистому відкритті «Білої сцени» взяли участь заступник голови облдержадміністрації Наталія Романова, генеральний директор театру Сергій Мойсієнко, художній керівник театру Андрій Бакіров, які перерізали білу стрічку та побажали колективу театру сміливих мистецьких проектів, сучасних експериментальних вистав, постійного творчого зростання і нових здобутків на ниві театрального мистецтва. Звертаючись до першої глядацької аудиторії «Білої сцени», Андрій Бакіров висловив сподівання, що створення в театрі цього сценічного майданчика відкриє нові перспективи для постановчих експериментів, насамперед, молодих режисерів, творчих пошуків театральної молоді. Адже акторська робота на сцені, наближеній до глядача на відстань протягнутої руки, коли сказане пошепки слово доходить до самого серця, надзвичайно відповідальна і потребує цілковитої самовіддачі.
От і цього вечора в експериментальному просторі «Білої сцени» дві молоді дівчини (Наташа Баніна – арт. Ірина Лозовська, Наташа Вєрнікова – арт. Анна Владович) відкрито і правдиво спілкувалися з глядачем, оповідаючи кожна свою історію першого кохання. Але які різні світи постають з їхніх оповідей про свою мрію! Героїні мають однакове ім’я – Наташа, але життя у них кардинально різне. Одна – вихованка дитбудинку, а інша живе у забезпеченій сім’ї. Та дівчата мають схожу мрію – бути щасливою і зустріти справжнє кохання… Як і в житті, в цих історіях все поруч – смішне і сумне, ніжність і жорстокість, юнацький максималізм і сумніви. А монологи головних героїнь сприймаються як монолог цілого покоління.
Виставу «Наташа. Хроніка мрії» можна назвати виставою-сповіддю, виставою-фотовідбитком сучасних підліткових взаємовідносин. Бліц-інтерв’ю на вулицях міста, відверті зізнання школярів перед кінокамерою, щирі переживання обох героїнь, близькі і зрозумілі кожній людині, спонукають нас замислитися над питаннями, про що ж сьогодні мріють юні дівчата та хлопці, на що здатні заради своєї мрії?
Глядачі, що взяли участь в обговоренні порушеної у виставі теми після завершення спектаклю, висловлювали побажання, що цю роботу мають побачити і якомога більше школярів підліткового віку, й усі батьки, у яких підростають діти, аби задуматися, чи досить добре вони знають проблеми, які турбують їхніх дітей.
Поза сумнівом, спільна творча робота нового режисера-постановника театру Артемія Аніщенка та молодих артистів, задіяних у двох виконавчих складах вистави (15 жовтня на сповідь до глядачів вийшли Наташа Баніна у виконанні арт. Світлани Сурай і Наташа Вєрнікова у виконанні арт. Євгенії Василенко) викликала жвавий інтерес чернігівської театральної публіки і, сподіваємось, матиме довге сценічне життя.
Хочеться вірити, що нові творчі пошуки режисерів і акторів нашого театру завжди знаходитимуть дорогу до сердець глядачів, що кожна така зустріч спонукатиме їх замислюватися над життєво важливими питаннями, залишатиме в душі глибокий слід від справжніх емоційних переживань і бажання знову й знову приходити на зустріч з дивним світом театрального мистецтва.
Отже, запрошуємо на наступний показ вистави «Наташа. Хроніка мрії» Я.Пулінович, що відбудуться у Чернігівському облмуздрамтеатрі ім. Т.Г.Шевченка («Біла сцена») 29 жовтня цього року.
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
