1 вересня 1939-го розпочалася, а 2 вересня 1945-го завершилася Друга світова війна – наймасштабніший збройний конфлікт в історії людства.
У війні брала участь 61 країна (80% населення Землі), воєнні дії відбувалися на територіях 40 з них. До військових формувань мобілізовано 110 млн. осіб. Загальна кількість втрат становить близько 60 млн. чоловік, із них безпосередньо на фронтах загинули 27 млн.
Війну розпочав напад гітлерівської Німеччини на Польщу. Водночас не меншу роль у розв’язанні війни зіграв Радянський Союз. Саме підписання так званого «Пакту про ненапад» між СРСР та Німеччиною 23 серпня 1939-го відкрило шлюзи Другої світової.
Прикметно, що Гітлер призначив дату й час нападу на Польщу (26 серпня о 04.30 ранку) ще до підписання пакту, як тільки отримав інформацію про його невідворотність. Лише несподіваний військовий альянс Британії і Польщі, блискавично оформлений 25 серпня, відсунув війну ще на кілька днів.
СРСР вступив у війну на боці агресора, а його ідеологічна машина до самого нападу Гітлера на Радянський Союз на всі лади лаяла Англію і Францію як головних розпалювачів війни. Протягом майже двох років Сталін проводив агресивну загарбницьку політику – війна проти Фінляндії, окупація Литви, Латвії, Естонії та належних Румунії Бессарабії і Північної Буковини.
Зрештою, саме невгамовні територіальні апетити СРСР прискорили рішення Гітлера про війну з Радянським Союзом. Навіть нацистське керівництво було шоковане, коли Молотов під час візиту до Німеччини в листопаді 1940-го вимагав: остаточного розгрому Фінляндії, датських проливів для виходу в Північне море, Південної Буковини від Румунії, включення до радянської сфери впливу Болгарії, а також Східної Туреччини, Північного Ірану, Іраку, опорних пунктів на Адріатичному морі в Югославії, опорних пунктів в Греції, у Персидському заливі, а головне – на чорноморських протоках Босфор і Дарданелли.
Більше того, Сталін сам готувався до нападу на Німеччину і двічі змінював дати в напрямку пришвидшення війни. За деякими даними, приблизно в районі 18 червня 1941-го він здійснив останні корективи, призначивши старт військового сценарію на… 22 червня.
Невизнання СРСР міжнародних угод та конвенцій нарівні з діями нацистів спричинили неймовірно кривавий перебіг військових дій та величезні людські втрати. Чи не половина безповоротних втрат у Другій світовій війні припадає на СРСР (27 мільйонів осіб), де людське життя повністю знецінилось ще в 1930-і роки.
Попри те, що на рахунку Радянського Союзу не менше кривавих злодіянь і злочинів проти людства, аніж здійснених Німеччиною, на Нюрнберзькому процесі була засуджена лише одна злочинна ідеологія – нацизм. Сталінський комунізм вийшов сухим із води. Але, незадоволений «скромними» підсумками Другої світової, готувався до реваншу, до розв’язання Третьої світової війни, яка мала стати «вирішальною битвою з імперіалізмом».
Вже в листопаді 1945-го Сталін підписав таємну постанову «Про десятирічний план військового суднобудівництва на 1946—1955 рр.», за якою належало збудувати понад 3500 бойових суден. Планувалося створення 100 нових авіаційних дивізій. Але головні зусилля були скеровані на створення ядерної зброї та засобів її доставки.
Вже за рік після останніх пострілів Другої світової планета опинилися перед загрозою нових конфліктів. На щастя, все обмежилося лише «холодною війною» та локальними конфліктами за сфери впливу. Однак непокаране зло загрожує рецидивами. Чечня, Грузія, Крим та Донбас тому наочні приклади.
Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті, спеціально для видання Суспільний кореспондент
